Долучайтесь до відновлення астрономічної спостережної станції

ЧУГУЇВСЬКА СПОСТЕРЕЖНА СТАНЦІЯ НДІ астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна після російської окупації:

Війна «засліпила» університетську астрономію.

Чугуївська спостережна станція розташована поблизу селища Іванівка Чкаловської ОТГ Харківського району. Станція є базою практики студентів-астрономів університету та базою для виконання науково-дослідних робіт за рахунок державного бюджету та позабюджетних коштів. За 60 років свого існування станція використовувалась для успішної реалізації численних дослідницьких проектів національного та міжнародного рівня.

На станції розташовані:
Башта 70-см телескопа АЗТ-8.
Павільйон оглядового 40-см телескопа Бейкера-Шмідта.
Павільйон автоматичного відео-спектрального метеорного патруля.
Павільйон 25-см телескопу ОРІ25.
Лабораторно-житлове приміщення з когерентно-оптичним процесором зображень.

Окупація станції військами рф та незаконними військовими угрупуваннями з ОРДЛО відбувалась в період квітня – вересня 2022 р. Співробітники НДІ астрономії змогли відвідати станцію наприкінці жовтня. Результати перевірки складу і стану станції виявилися шокуючими.
(Див. детальній огляд – http://uk.astron.kharkov.ua/fond/Poligon_2022.pdf )

Всі приміщення станції зламано та пограбовано.
Місцеві електричні мережі та система водопостачання критично ушкоджені.

Викрадено або пошкоджено всі персональні комп’ютери, сервери та системи зберігання даних.

Викрадено все обладнання локальної комп’ютерної мережі та iнтернет-зв’язку.

Башта АЗТ-8 та астрономічні павільйони та житлово-лабораторний корпус частково пошкоджені уламками. Електроприводи дахів павільйонів викрадені, їх блоки управління викрадені або зламані.

У башті АЗТ-8 і всіх спостережних павільйонах виламано двері, пограбовано кімнати операторів , викрадено комп’ютери управління, блоки керування / живлення. Приналежності АЗТ-8 переміщені та пошкоджені, все обладнання автоматичного відео-спектрального метеорного патруля вкрадено.

Світлоприймачі: Викрадено або знищено три наукових ПЗЗ камери компанії Finger Lakes Instrumentation (ML4710, ML0900, PL1001E), ТВ камери WATEC 902Н2 та ПЗЗ камери QHY CCD.

Когерентно-оптичний процесор зображень – об’єкт національного надбання України: поламано/викрадено оптичне та лазерне обладнання, контрольна та вимірювальна апаратура.

З майстерні станції викрадено токарний, точильний та свердлильний верстати.

Таким чином, внаслідок окупації функціонування Чугуївської спостережної станції повністю зупинено. Окупація нашої станції російськими загарбниками «засліпила» університетську астрономію, зруйнувавши науково-дослідницьку інфраструктуру, що побудована та модернізована декількома поколіннями фахівців-астрономів. Перед харківськими астрономами стоять надважкі задачі відновлення функціонування станції, тому підтримка освітянської та наукової спільноти на національному та міжнародному рівні є критично необхідною у ці важкі часи.

Ми оголошуємо збір коштів на два проекти:

1. Придбання астрономічних приладів
Ми маємо відновити спостереження в рамках науково-дослідних програм, які виконуються в НДІ астрономії. Для цього потрібно придбати критично необхідні світлоприймачі, комп’ютерне, мережеве та інше обладнання, на загальну суму 6 000 000 гривень (~150 тис. дол. США).

2. Відновлення інфраструктури спостережної станції
Ми плануємо провести нагально-необхідні поточні та наступні капітальні ремонтно-відновлювальні роботи всіх споруд стації (електроживлення, водопостачання, опалення, зв’язок) на загальну суму 1 600 000 гривень (~40 тис. дол. США).

Закликаємо всіх небайдужих людей, організації та компанії підтримати нашу ініціативу шляхом внесків у Фонд відновлення Чугуївської спостережної станції, або будь-яким іншим зручним шляхом. Ці кошти необхідні для відновлення спостережної бази з метою подальшої повноцінної роботи НДІ астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Допоможіть нам відновити все, що було дбайливо створене поколіннями харківських астрономів протягом багатьох десятиліть!

Банківські реквізити для благодійних внесків:

Внески у національній валюті (гривня):
Громадська організація
«Українська Астрономічна Асоціація»,
04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 3,
АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, м.Київ,
UA123052990000026006036209593
МФО 305299 ЗКПО 14288097
В полі “Призначення платежу” обов’язково вказувати “Благодійна допомога для відновлення Чугуївської спостережної станції”.

Внески у іноземній валюті:
company Name : UAA
IBAN Code : UA493007110000026005052661527
Name of the bank : JSC CB “PRIVATBANK”, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
Bank SWIFT Code : PBANUA2X
Company address : 3, Observatorna, Kyiv Ukraine 040533

Correspondent banks
Account in the correspondent bank : 400886700401
SWIFT Code of the correspondent bank : COBADEFF
Correspondent bank : Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Germany
or
Account in the correspondent bank : 6231605145
SWIFT Code of the correspondent bank : CHASDEFX
Correspondent bank : J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY
Purpose of payment: Сharitable endowment for restoration of the Chuguyiv observational station.

Ми збираємося публікувати список донаторів.
Якщо ви бажаєте бути доданими в цей список – будь ласка, повідомте, нам своє П.І.П. та країну.

Сторінки Фонду на офіційному сайті НДІ астрономії:
http://www.astron.kharkov.ua/fond/index.html
http://uk.astron.kharkov.ua/fond/index.html

Зв’язок з Фондом відновлення Чугуївської спостережної станції:
astrofund@astron.kharkov.ua

АРХЕОЛОГІЯ НА КОРДОНІ МІЖ МИРОМ І ВІЙНОЮ

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

І знову про археологію під час війни. Цього разу — про досвід організації повноцінної експедиції.

Так сталося, що цього року всі співробітники відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького отримали Кваліфікаційні документи за формою 1. Тобто, ще 23 лютого ми планували повноцінні три експедиції. Мали досліджувати пам’ятки доби бронзи, раннього середньовіччя й козацький монастир. Усі ці плани полетіли в тар-та-ра-ри, адже — війна, археологи і друзі археологів хто де — хто в ТРО, хто в ЗСУ і просто не на часі…

Continue reading АРХЕОЛОГІЯ НА КОРДОНІ МІЖ МИРОМ І ВІЙНОЮ

Що треба знати перш ніж відбудовувати зруйновані міста

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Олександр Бурлака, інженер-будівельник, кандидат технічних наук

Плани відбудови українських міст мають починатися з оцінювання стану кожної окремої будівлі. Цим мають займатися не тільки архітектори, але і спеціалісти із розрахунку конструкцій, їхнього монтажу та міцності матеріалів. Сучасна будівельна наука може впоратися із майже будь-якою проблемою, але часто рішення потребує знань, грошей та часу.

Харків — місто, яке доведеться довго відновлювати після російських бомбардувань

Як врятувати культурну спадщину або ж музеї України – під обстрілами

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

Можливо, ви встигли здивуватись, побачивши назву матеріалу, але… Відповідно до визначення музей – це, в першу чергу, наукова інституція. Більшість ставок в штатних розписах – наукові співробітники. Першим пунктом в посадових інструкціях є «вивчення», а вже потім «зберігання», «поповнення колекцій» і так далі. Музейники і музейниці проводять свої дослідження, організовують та керують експедиціями, пишуть статті і розробляють методичні рекомендації щодо збереження, реставрації, популяризації культурної спадщини. 

Continue reading Як врятувати культурну спадщину або ж музеї України – під обстрілами

Галицький національний природний парк

ВУММ мандрує

В евакуації ВуММ відвідав Галицький національний природний парк і познайомився з тамтешніми науковцями. Автор тексту та фотографій Василь Маланюк, кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу.

Галицький національний природний парк створено 9 серпня 2004 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів та об’єктів Передкарпаття й Опілля, що наділені особливими природоохоронними, науковими, історико-культурними, оздоровчими, освітніми та естетичними цінностями.

Парк розташований в межах Галицького району Івано-Франківської області. Знаходиться на межі двох фізико-географічних країн: Українських Карпат (область Передкарпаття) та Східно-Європейської рівнини (Розтоцько-Опільська горбогірна область Західно-Української лісостепової провінції Лісостепової зони). Природною межею між ними з північного заходу на південний схід є ріка Дністер, яка з своїми притоками є важливим елементом природного середовища, що суттєво впливає на біологічне та ландшафтне різноманіття, рекреаційний і природно-заповідний потенціал, екологічну ситуацію регіону. Загальна площа парку становить 14684,8 га, у тому числі 12159,3 га надано у постійне користування. Особливість територіальної структури парку проявляється у його кластерному характері – існуванні окремих лісових масивів, ділянок лучно-степової та петрофільної рослинності, штучних та природних водойм. У складі ГНПП функціонують Галицьке, Бурштинське, Блюдниківське та Крилоське лісництва.

Археологічна наука в умовах війни

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

Нагадаємо, що війна на території України почалась в 2014 році. Власне, з тих пір вона і вносить корективи в життя науковців і на стан збереженості пам’яток. Тож почнемо з часу — 8 років тому.

Continue reading Археологічна наука в умовах війни

Зоопарки України в умовах війни

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Євген Олександрович Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку, старший викладач біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

З початком масового вторгнення армії росії в лютому 2022 року в скрутному становищі в Україні опинилися не тільки люди та їхні домашні улюбленці, але й тварини, що утримуються в установах, які люди називають узагальнюючим словом “зоопарки”.

Continue reading Зоопарки України в умовах війни

Наука під обстрілами

Погляд науковців на те, як війна впливає на різні сфери життя

Війна торкнулася всіх. Тих, хто воює і тих, хто працює, хто поїхав і хто залишився. Ми вирішили попрохати наших лекторів написати про те, як війна впливає на різні сфери нашого життя. На науку, екологію, зоопарки, популярізацію, тощо. Як вони жили під обстрілами, і як під обстрілами почувалися ті галузі, які є сферою наукових інтересів наших лекторів.

Зміст

Зоопарки України в умовах війни. Євген Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку, старший викладач біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Археологічна наука в умовах війни. Анна Юрченко, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

Як врятувати культурну спадщину або ж музеї України – під обстрілами. Анна Юрченко.

Що треба знати перш ніж відбудовувати зруйновані міста. Олександр Бурлака, інженер-будівельник, кандидат технічних наук.

Список тем буде доповнюватись та розширюватись.

Загрози людству космічних масштабів

Розповідає Олексій Голубов, кандидат фіз.-мат. наук

З циклу карантинних лекцій

Хоч ми цього і не помічаємо, та людство безперервно знаходиться у небезпеці. Вона може з’явитись десь у тропічних джунглях та поширитись на урбаністичні території (як це сталось з епідемією Ковіду), але й прийти на Землю з космосу. До чого нам варто готуватись та чого очікувати від оточуючого космічного простору будемо говорити в цій лекції.

Розповідає Олексій Голубов, кандидат фіз.-мат. наук, співробітник Харківського інституту астрономії, дослідник малих планет Сонячної системи, викладач ХНУ ім. Каразіна. Пан Олексій активно займається зі школярами та студентами, готує їх до олімпіад та турнірів з фізики та астрономії на українському та міжнародному рівні.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Пандемії в світі рослин та їх вплив на людей

Розповідає Олександр Акулов, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

У світі рослин також трапляються масові захворювання. Масові захворювання рослин називають епіфітотія, за аналогією епідемія (демос — народ, фітос — рослина). Але не треба думати, що ми відгороджені від цих процесів, бо рослини тісно пов’язані з людством. Вони слугують нам їжею, прихистком, середовищем для відпочинку.

Який зв’язок між грибами і бандами Нью-Йорку? Чому Великобританія суворо заборонила експорт в’язів на свої острови і як відкриття Америки мало не загубило виноробство Старого світу? Чи побачать наші діти дубові ліси? Про все це в науково-популярній лекції Олександра Акулова.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням