Квантова хімія на квантовому комп’ютері

Віктор Токарєв, старший викладач ХНУ ім. Каразіна

Лекція ВуММ від 26.09.2019р.

Квантові обчислення: майбутнє чи реальність? Квантові комп’ютери вже існують, але вони ще дуже далекі від наших очікувань. Апетити вчених великі – більше кубітів, менше шуму та паралельний квантовий комп’ютер!

З початку ХХ століття за допомогою квантової хімії пояснили багато механізмів хімічних реакцій, стабільність, магнітні та провідні властивості і навіть колір багатьох хімічних сполук. Але залишилися найцікавіші – та найважчі для обчислень.
Проблема полягає в тому, що без наближень складність розрахунків зростає експоненційно з розміром квантової системи, а наближені методи (які зменшують складність) працюють не завжди.

Маючи це на увазі, у 1982 році Річард Фейнман запропонував симулювати квантові системи за допомогою інших квантових систем, не на класичних комп’ютерах.

Лектор: старший викладач кафедри прикладної хімії хімічного факультету ХНУ ім. Каразіна Віктор Токарєв.

Загроза “травмування” Землі астероідами. Як цьому запобігти?

Віктор Петрович Васильєв, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 12.09.2019 р.

Лекція присвячена проблемі, що пов’язана з потенційною загрозою зіткнення нашої планети з астероїдами або кометними ядрами, які неодноразово траплялись в минулому.

За останні десятиріччя ця проблема вже стала досить відомою і натепер вважається надважливою завдяки великій вірогідності такого випадку при його повній невизначеності в часі. Ви дізнаєтеся про кількість, місцезнаходження і параметри астероїдів, що наближаються до орбіти нашої планети, а також сучасний стан та перспективи їхнього подальшого відкриття та вивчення.

Які існують методи запобігти астероїдній небезпеці? Вони наразі не виглядають достатньо дієвими для подібної ролі, навіть в разі дуже завчасного передбачення зіткнення, і знаходяться в «ембріональному» стані розробки. Але це не повинно бути причиною для паніки, оскільки не втрачена можливість пошуку нестандартних стратегій і заснованих на них інноваційних методів запобігання загрози. Наприклад, згідно з одним із таких методів, який був запропонований більше двадцяти років тому, астероїд може бути перетворений на своєрідну «кам’яну ракету» шляхом локального випаровування його матеріалу щільно концентрованим сонячним світлом. Також Віктор Васильєв розповість про власний внесок у модернізацію методу.

Лектор: Васильєв Віктор Петрович, астрофізик, кандидат фіз-мат наук
(в минулому – старший науковий співробітник, керівник групи
Радіоастрономічного інституту, доцент кафедри космічної
радіофізики Каразінського університету)

Навіщо нам потрібний місяць?

Віктор Корохін, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 18 грудня 2014

Харківські вчені є піонерами у дослідженні Місяця. Вони досі займають провідні позиції у фотометричних спостереженнях нашого супутника. Дослідники НДІ астрономії ХНУ співпрацюють з НАСА, а також з міжнародними космічними місіями.

В першій лекції циклу про Місяць Віктор Корохін, кандидат фізико-математичних наук, дослідник Науково-дослідного інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна розповідає про історію та сучасність вивчення природного супутника Землі.

Доказова медицина в Україні: що чекає на нас у майбутньому?

Євген Щербіна, лікар інфекціоніст

Лекція ВуММ від 11.03.2018р.

На жаль, доказова медицина й досі викликає багато питань, хоч її засади досить прості та логічні, а в Україні серед найпопулярніших препаратів переважають препарат з недоведеною ефективністю.

Які існують рівні доказовості, що таке рандомізовані контрольовані дослідження та чому думка навіть найдосвідченішого професора медицини – це всього лише його особиста думка. Про це ви можете дізнатись із лекції.

Лектор: Євген Щербина, лікар-інфекціоніст, ДМЦ “Мама врач”.

Звіряча урбаністика: зоопарки сьогодні і завтра

Євген Кіося

Лекція ВуММ від 15.09.2016

При складанні рейтингів на сайтах подорожей зоопарки часто називають як серед найкращих місць для відвідання, так і серед найгірших. Але що відрізняє гарний зоопарк від поганого? І взагалі – для чого потрібні зоопарки у сучасному світі? Про це розповість Євген Кіося, старший викладач біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна і за сумісництвом працівник Харківського зоопарку. Переважно мова піде про сучасні підходи до дизайну вольєрів та про те, як вони допомагають в освітній та просвітницькій роботі. Буде багато фотографій, а також можливість подискутувати про проблеми зоопарківської справи.

Половці — володарі степу

Ганна Юрченко

Лекція ВуММ від 15.11.2018 р.

Половці… Вони з’явилися біля кордонів Русі в Х столітті. З ХІ ст. стосунки стають розмаїтішими – воєнні кампанії змінюються торговими і навпаки. Не дивлячись на численні згадки про цих кочовиків в літописах, ми до цих пір знаємо про них мало. Вони не лишили по собі міст, укріплених валами, майстерень з потужним культурним шаром, навіть своєрідної кераміки. Проте, про половців нам нагадуються кам’яні істукани, що і сьогодні стоять по високим курганам чи під музеями. Ці баби не могли не привернути уваги різних митців – літераторів, художників, музикантів. Отже, пропонуємо поговорити про половців, як володарів степу, про кам’яних баб, що і сьогодні нам нагадують про колись могутній народ, а також поглянемо, яке місце ці кумани та їхні баби займають в літературі і мистецтві.

Лектор: Ганна Юрченко, співробітниця Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна.

Джерело фото

Історія будівництва

Олександр Бурлака, к. т. н.

Лекція ВуММ від 3.10.2015

Історія будівництва

Лекція кандидата технічних наук Олександра Бурлаки розповість про те, які матеріали використовувало людство для будівництва. Протягом усієї історії зовнішній вигляд будівель, що їх споруджували люди, визначався матеріалами, які були цим людям доступні. І основним напрямком розвитку будівельних матеріалів впродовж усього цього часу був поступовий перехід від того, що легко здобути, до того, за видатні якості чого треба платити велику ціну. Разом із ускладненням матеріалів ускладнювалися і житла людей.

Ядерна енергетика для чайників

Богдан Сунгуров, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 16.05.2019 р.

Що таке токамак: уявіть собі величезний пончик з кремом, де замість крема – нейтронна плазма.
Ядерна енергетика для чайників, ВуММ

Ядерна енергетика оточена численними міфами, після Чорнобиля і Фукусіми її бояться, радіація непомітна, тому лякає людей ще більше. Що таке ядерна енергетика? В чому її переваги та недоліки? Які можливі ризики та вигоди? А також спростування поширених міфів і внесок харківських вчених у сучасну ядерну енергетику, про все це ви зможете дізнатися на нашій лекції.

Лектор: к. ф.-м. н. Богдан Сунгуров, Харківський фізико-технічного інститут “ХФТІ”

Народження зірок

Олексій Патока, Радіоастрономічний інститут НАН України

Лекція ВуММ від 22.11.2015

Всі ми створені з зірок.

Всі ми створені з матерії, яка колись належала до якоїсь зірки. Зорі – це величезні газові гіганти, які світять за рахунок термоядерних реакціях в глибинах себе. Але як вони формуються та запалюються? Для того, щоб утворилась зоря, необхідно велика кількість газо-пилової матерії, що знаходиться у кластерах чи хмарах. Якщо матерії недостатньо, то зоря не запалиться та так і залишиться тьмяним карликом.

Лектор: молодий вчений, Олексій Патока, співробітник Радіоастрономічного інституту Національної академії наук України

Що це було? Два погляди на радянське минуле

Катерина Єремєєва, к.і.н.

Лекція ВуММ від 18.04.2019р

Лекція присвячена аналізу двох напрямків в історіографії радянського суспільства: тоталітарному та ревізіоністському. Яке бачення радянського пропонують представники цих напрямків? Чим «радянське» відрізняється від «совєтського»? Чи варто пам’ятати радянський період? Чи живе в нас радянське і як до цього ставитись: як до невід’ємної частини менталітету, чогось чужого чи як до хвороби?

Лектор: Катерина Єремєєва, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту