Сказ у тварин: актуальна проблема сучасної України

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

З циклу карантинних лекцій

Іноді елементарні знання можуть врятувати вам життя. Сказ неможливо вилікувати, смертність стовідсоткова, але вчасний укол антирабічної сироватки не дасть вам захворіти, навіть якщо вірус вже потрапив до вашого організму.

Вірусні хвороби відрізняються тим, що їх дуже важко, інколи взагалі неможливо лікувати. Проте, їх напрочуд легко попередити завдяки щепленням. Сказ є стовідсотково смертельною хворобою. Чому так важливо щепити своїх улюбленців? Чи є вакцини безпечними, і які вакцини застосовуються в Україні? Хто є резервуарами для сказу в природі? Яку політику проводить Україна відносно сказу? Про все це ви можете дізнатися з лекції доктора ветеринарних наук Дмитра Морозенка.

Що ви знаєте про ветеринарію, або хто лікує братів наших менших

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

Лекція ВуММ від 28.01.2016

Чи є майбутнє у ветеринарної медицини в Україні? Про це ми говорили майже 5 років тому. Цікаво послухати та проаналізувати, чи змінилось щось за цей час.

Дмитро Володимирович Морозенко розповість про минуле і майбутнє харківської ветеринарії. Питання ветеринарної освіти і ветеринарної практики. Як готують лікарів-ветеринарів? Чим займається харківська ветеринарна наука? Що цікавого було в історії харківської ветеринарної науки, і що чекає на нас в майбутньому?
Торкнемося і деяких практичних аспектів, до того ж, в обговоренні ми вітаємо різні запитання! Лекція буде цікавою не тільки господарям домашніх улюбленців, але й широкому колу тих, хто цікавиться станом харківської науки та освіти.

Через п’ять років у 2020 р. ми повторили розмову з паном Дмитром і обговорили, що змінилось на краще, що залишилось на тому ж рівні, а що погіршилось у ветеринарній освіті в Україні.

Трансляцію відео шукайте за посиланням:
https://www.facebook.com/FreeUnivMM/videos/789214415156007/?app=fbl

Вплив епідемій на історію людства

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

На епідемічних фронтах. Як Українська Держава Павла Скоропадського долала інфекційні захворювання

Розповідає Любов Жванко, докторка історичних наук

Уряд Скоропадського в умовах війни знайшов кошти для Київського та Харківського інститутів мікробіології, і вони почали виробляти вакцину проти віспи. П’ять тисяч карбованців, чималі гроші на той час. А що робить сучасний уряд для подолання епідемії?

“Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. Які загрози стояли перед щойно народженою Україною? Як їм протидіяли перші керівники? Що вдалося подолати, а що ні? Хто допомагав, а хто протистояв цим заходам? Все, що з нами відбувається, відбувається не вперше. Це дуже добре знають історики. Слухайте лекцію Любов Жванко і будьте #розумні

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Слідами контрабандистів. Етюди з історії контрабанди

Сергій Дейнеко, к. іст. н.

Лекція ВуММ від 11.01.2018 р.

Жінки з аристокрократичних родин цікавим способом везли контрабандні сукні з Європи: просто на собі.

Контрабанда є одним із найдавніших занять людства. Ще до народження Христа це явище було дуже розповсюдженим, зокрема у Середземномор ї. У подальшому, разом з homo sapiens,контрабанда крокувала крізь століття. Але, найбільшого розповсюдження набула з розвитком промисловості у ХІХ ст. Про причини, що сприяли виникненню контрабанди на теренах колишньої Російської імперії, а згодом СРСР, найбільш популярні товари для незаконного переміщення через кордон та методи боротьби з цим правопорушенням всі бажаючі можуть дізнатися з лекції історика Сергія Дейнеко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.

Між прагматизмом і почуттями: політика пам’яті у Франції

Дмитро Миколенко, д. іст. н.

Лекція ВуММ від 12.03.2020р.

Дмитро Миколенко. ВуММ

Свого часу відомий історик Марк Блок зазначив: «Німці інтенсивніше переживають свої колективні спогади, ніж французи, які здавна схильні керуватися здоровим глуздом». Чи справедливим є твердження дослідника? Як французи долали катастрофічні наслідки Другої світової війни, яка розколола їхнє суспільство? Чи зуміли вони знайти конструктивні та ефективні формули задля консолідації? Чим може бути корисним довід Франції для сучасної України?
Про це ми поговоримо з доктором історичних наук, викладачем історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитром Миколенком.

Реформи економіки України — необхідні і ті, що впроваджені

Володимир Рапопорт, економіст

Лекція ВуММ від 01.02.2018 р.

“Україна отримала отримала від Радянського Союзу великий економічний потенціал”. Та невже?!

Зрада чи Перемога? Яких реформ потребує українська економіка? Що було зроблено за ці чотири роки? Чи правильно боротися з корупціонерами, чи варто все ж боротися з корупцією?
Ця лекція про те, що проблеми української економіки мають глибоке історичне коріння.

Тільки цифри, графіки та статистика – тільки хардкор. Ми не обговорюємо припущення, ми оперуємо фактами.

Лекцію читає експерт, економіст Володимир Рапопорт.

Картинку позичено тут

Людина, що врятувала Фінляндію. Карл Густав Маннергейм

Сергій Дейнеко, канд. іст. наук

Лекція ВуММ від 28.02.2020

Ми поговоримо про його походження, дитинство, навчання у військовому училищі, деякі сторінки особистого життя. Але особливо цікаве питання яким чином людина, яка зробила військову кар’єру в російській армії, стала на чолі незалежної Фінляндії. Його праця на державницькій ниві заклала підмурок сучасної розвиненої держави. Це друга лекція історика Сергія Дейнеко про історію незалежної Фінляндії та Зимової війни. Перша лекція: Доборовользі в Зимовій війні

Що таке лібертаріанство

Міхаіл Камчатний

Лекція ВуММ від 5.04.2015

Радянський Союз насаджував тоталітарну ідеологію патерналізму, в якій людина не мислилася окремо від держави. Радянські практики робили людину несамостійною та залежною від чиновника. Але пострадянська людина відкрила для себе альтернативну ідеологію, ідеологію незалежності від держави і відповідальності за своє життя.

Що таке ідеологія лібертаріанства? Чим відрізняється анархо-капіталізм від мінархізма? Чи можливо втілення бездержавної моделі зараз? Що таке “легка держава”? ПРо все це в лекції Михайла Камчатного і цікавій дискусії, що розгорнулася після лекції.

Фізика та життя

Фізика та спадщина

Фізичні методи, які основані на фізиці ядра та час­ток,стали невід’ємними інструментами аналізу, збе­реження та розуміння нашої культурної спадщини. Найбільш відомий метод – радіовуглецеведатування, що дозволяє точне визна­чення віку археологіч­них об’єктів аж до 50 000 років вимірюючи вміст радіоактив­ного ізотопу 14С. Іонні пучки з прискорювачів використо­вуються для визначення хімічного складу античних сплавів, в той час як пучки нейтронів з реакторів допо­магають знайти остаткові мікрочастинки і ідентифіку­вати походження кераміки. Поєднання різних методів дозволяє точне, неруйнівне визначення віку та похо­дження археологічних об’єктів та витворів мистецтва. Важливо, що такі інструменти дозволяють точно відрізнити оригінал від підробки!

Стерилізація цінностей γ-променями усуває біологічну активність (бактерії чи гри­бки) та сприяє довготрива­лому зберіганню. Ще гарний приклад – відкриття пустот у Піраміді Хеопса за допомо­гою портативних детекторів мюонів – всюдисущих часток, що потрапляють на Землю з космічних променів.

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Джерело фото: Photo