Загроза “травмування” Землі астероідами. Як цьому запобігти?

Віктор Петрович Васильєв, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 12.09.2019 р.

Лекція присвячена проблемі, що пов’язана з потенційною загрозою зіткнення нашої планети з астероїдами або кометними ядрами, які неодноразово траплялись в минулому.

За останні десятиріччя ця проблема вже стала досить відомою і натепер вважається надважливою завдяки великій вірогідності такого випадку при його повній невизначеності в часі. Ви дізнаєтеся про кількість, місцезнаходження і параметри астероїдів, що наближаються до орбіти нашої планети, а також сучасний стан та перспективи їхнього подальшого відкриття та вивчення.

Які існують методи запобігти астероїдній небезпеці? Вони наразі не виглядають достатньо дієвими для подібної ролі, навіть в разі дуже завчасного передбачення зіткнення, і знаходяться в «ембріональному» стані розробки. Але це не повинно бути причиною для паніки, оскільки не втрачена можливість пошуку нестандартних стратегій і заснованих на них інноваційних методів запобігання загрози. Наприклад, згідно з одним із таких методів, який був запропонований більше двадцяти років тому, астероїд може бути перетворений на своєрідну «кам’яну ракету» шляхом локального випаровування його матеріалу щільно концентрованим сонячним світлом. Також Віктор Васильєв розповість про власний внесок у модернізацію методу.

Лектор: Васильєв Віктор Петрович, астрофізик, кандидат фіз-мат наук
(в минулому – старший науковий співробітник, керівник групи
Радіоастрономічного інституту, доцент кафедри космічної
радіофізики Каразінського університету)

Навіщо нам потрібний місяць?

Віктор Корохін, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 18 грудня 2014

Харківські вчені є піонерами у дослідженні Місяця. Вони досі займають провідні позиції у фотометричних спостереженнях нашого супутника. Дослідники НДІ астрономії ХНУ співпрацюють з НАСА, а також з міжнародними космічними місіями.

В першій лекції циклу про Місяць Віктор Корохін, кандидат фізико-математичних наук, дослідник Науково-дослідного інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна розповідає про історію та сучасність вивчення природного супутника Землі.

Народження зірок

Олексій Патока, Радіоастрономічний інститут НАН України

Лекція ВуММ від 22.11.2015

Всі ми створені з зірок.

Всі ми створені з матерії, яка колись належала до якоїсь зірки. Зорі – це величезні газові гіганти, які світять за рахунок термоядерних реакціях в глибинах себе. Але як вони формуються та запалюються? Для того, щоб утворилась зоря, необхідно велика кількість газо-пилової матерії, що знаходиться у кластерах чи хмарах. Якщо матерії недостатньо, то зоря не запалиться та так і залишиться тьмяним карликом.

Лектор: молодий вчений, Олексій Патока, співробітник Радіоастрономічного інституту Національної академії наук України

Гейзери Енцелада

Анна Портянкіна, PhD

Лекція ВуММ від 25.04.2019р.

NASA поставила мету знайти життя на іншій планеті Сонячної системи, та Енцелад наразі має найвищі шанси стати цією планетою.

У 2005 році міссія Cassini виявила на супутнику Сатурна Енцеладі існування водяних гейзерів. Енцелад – маленький супутник, його діаметр всього 500 кілометрів.Тому відкриття геологічної активності, до того ж настільки бурхливої, стало несподіваним сюрпризом. Склад речовини, яка викидається гейзерами, – це в основному водяна пара та мікроскопічні крижинки. Але наявні і домішки органічних молекул, аміаку, метану і молекулярного водороду. Це сігнализує про те, що умови в надрах Енцелада можуть підходити для існування життя. Ми не можемо зараз зазирнути всередину супутника, але можемо за допомогою дослідження гейзерів дізнатися багато про його будову через моделювання і зондування (мова лекції російська).

Лектор: Анна Портянкіна, науковий співробітник Лабораторії Космічної та Атмосферної фізики при Університеті Колорадо в Боулдері.

Вибухи, які засліплюють Всесвіт

Уляна Пирогова

Лекція ВуММ від 04.04.2019 р.

Гама-спалахи найпотужніші викиди випромінювання у Всесвіті, який ми можемо спостерігати. Їх випадково відкрили у шістидесятих роках ХХ сторіччя. Віттоді астрономи систематично накопичують інформацію про них, намагаються зрозуміти, як вони народжуються, але питання і досі залишається відкритим. Уляна Пірогова, розповідає про історію відкриття гама-спалахів, їхні властивості та найбільш ймовірні джерела, що їх випромінюють. Також побіжно обговорюється тема про гама-спалахи в атмосфері Землі.

Наша Галактика очима супутника Gaia

Ахметов Володимир Сабірджанович

Лекція ВуММ від 08.11.2018 р.

Точність сучасної астрометрії дозволяє розділити сірники на поверхні Місяця.

Ахметов Володимир Сабірджанович “Наша Галактика очима супутника Gaia”

У доповіді Ахметова Володимира Сабірджановича, к.ф.м. наук, доцента кафедри астрономії та космічної інформатики, провідного наукового співробітника НДІ астрономії ХНУ ім. В.Н. Каразіна, буде представлено історію побудови астрометричних каталогів. Розглянемо еволюцію точності та кількості даних астрометричних каталогів від Гіппарха до сучасних космічних місій. Спробуємо дати відповідь для яких цілей необхідно сучасні зоряні каталоги. озкажемо, як досліджують нашу Галактику сучасні космічні місії. А також ви дізнаєтеся про вклад у все це харківських вчених.

Жінки у науці: “Справа не в гендері”

Круглий стіл, присвячений Міжнародному дню жінок та дівчат у науці

Зустріч ВУММ від 08.02.2018 р.

Генеральна Ассамблея ООН у 2015 році започаткувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який святкується 11 лютого. Харківська наукова спільнота може похвалитися досягненнями жінок-науковців у різних галузях. Тому ми вирішили провести круглий стіл, щоб розказати вам про роль жінок у науці та зокрема про жінок, які працюють в Харкові. Наші спікери: доктор біологічних наук Ольга Утевська, кандидат педагогічних наук, фізик Наталя Казачкова, фізик Дарина Песіна та астрофізик Анастасія Скорик. Приходьте, щоб відсвяткувати Міжнародний день жінок та дівчат в науці, та прийміть участь в обговоренні.

Ми обговорюємо такі питання, як існування дискримінація жінок в українській науці. Які існують програми для підтримки жінок науковців. Яка загальна світова тенденція щодо дівчат, які йдуть у науку.

П’ятдесят років з відкриття пульсарів. Що далі?

Віктор Конторович

Лекція ВуММ від 24.01.2019 р.

Коли Джозелін Белл знайшла на стрічці самописця дивні регулярні сплески, вона й гадки не мала, що стоїть на порозі великого відкриття. Що людство не просто дізнається про дивні зірки — пульсари, а зможе використовувати їх як суперлабораторії з суперумовами, які неможливо досягнути на Землі, а також знайде цим зіркам цілком практичне пристосування. Харківські вчені не просто вивчають пульсари, вони є піонерами в радіоастрономічному напрямку вивчення пульсарів, і от про історію пульсарів, їхнє народження, розвиток, про харківські дослідження і перспективи світової і вітчизняної астрономії у вивченні пульсарів розповість астрофізик, доктор фіз.-мат. наук, професор, жива легенда харківської астрофізики Віктор Конторович.