Олександр Бурлака, інженер-будівельник, кандидат технічних наук
Плани відбудови українських міст мають починатися з оцінювання стану кожної окремої будівлі. Цим мають займатися не тільки архітектори, але і спеціалісти із розрахунку конструкцій, їхнього монтажу та міцності матеріалів. Сучасна будівельна наука може впоратися із майже будь-якою проблемою, але часто рішення потребує знань, грошей та часу.
Голлівуд періодично лякає нас перспективою захоплення світу штучним інтелектом. Чи варто цього боятися? Насправді, кожен з нас щоденно використовує штучний інтелект, навіть не замислюючись, які знання покладені в основу його створення. Таємниці штучного інтелекту вам розкриє Євген Горовий, кандидат фіз.-мат. наук, засновник компанії It-Jim та науковий співробітник РІНАНУ.
Зображення Gerd Altmann с сайту Pixabay
Технологія RFID (Radio frequency identification) використовує радіохвилі для ідентифікації і відстеження мітки, що прикріплена до об’єкту (від автомобілів до домашніх тварин). Зручно, що для радіохвиль не обов’язково, щоб мітка була у прямому полі зору зчитувача – вона буде зчитана просто коли знаходиться поруч. Мітка може бути дуже маленькою, тому її можна розмістити у будь-чому, як наприклад, банківських картках. До того ж, у більшості таких систем, картка не потребує батарейки чи іншого джерела струму. Необхідний електричний струм буде індукованим радіохвилями з передавача (згадай закон електромагнітної індукції). Індукованого струму достатньо, щоб виконати просте обчислення на RFID-чіпі чи спілкуватись з передавачем. В залежності від типу чіпа та частоті хвилі, RFID системи можуть працювати від 10 см до 10 м. Звісно, ці можливості потребують заходів безпеки для запобігання зловживання особистою інформацією.
RFID – гарний приклад технології, яка з’явилась з фундаментальних досліджень і зробила наше життя трохи легшим.
Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section
Джерело фото: Photo
Твій смартфон, який скоріш за все зараз у твоїй кишені, – це одна з найдивовижніших мінілабораторій в історії. Існування цього складного об’єкту, що був вперше комерціалізований у 2007 році, завдячує десятиліттям наукових досліджень, які часто були відзначені Нобелівськими преміями. Наприклад, сучасний розвиток рідких кристалів та їх застосування у LCD дисплеях був би неможливим без робіт П’єра-Жилье де Жена (Нобелівська премія, 1991). Проривом для сучасних камер було створення напівпровідних CCD (Charge-coupled device) світлових сенсорів Віллардом Бойле і Джорджом Е́лвудом Смітом (Нобелівська премія, 2009). Точне місцезнаходження твого смартфону можливе завдяки GPS (Global positioning system), яка потребує точного виміру часу по атомному годиннику і позиції спеціалізованих супутників. Окрім іншого, смартфон був би неможливим без напівпровідних мікропроцесорів, пам’яті високої щільності, бездротових технологій, тощо.
Смартфон – результат спільної плідної роботи фундаментальної науки, інженерів та промислових розробників.
Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section
На диво у публічних виступах дуже рідко піднімається одна з найактуальніших проблем сучасної промислової і сільськогосподарської екології, а саме проблема забруднення ґрунтів. І не дивно, бо хімічне забруднення не так впадає в око, як, наприклад, поліетиленові пакунки, які всіх дратують. Хоча хімічне забруднення часто є найбільше небезпечним. Але екологія ґрунтів – це не тільки нові технології та сучасні практики, це ще й величезні бюджети. Про глобальні тренди і конкретні проблеми ремедіації ґрунтів ви зможете дізнатися з лекції біолога Володимира Гаркавенка.
Квантові обчислення: майбутнє чи реальність? Квантові комп’ютери вже існують, але вони ще дуже далекі від наших очікувань. Апетити вчених великі – більше кубітів, менше шуму та паралельний квантовий комп’ютер!
З початку ХХ століття за допомогою квантової хімії пояснили багато механізмів хімічних реакцій, стабільність, магнітні та провідні властивості і навіть колір багатьох хімічних сполук. Але залишилися найцікавіші – та найважчі для обчислень.
Проблема полягає в тому, що без наближень складність розрахунків зростає експоненційно з розміром квантової системи, а наближені методи (які зменшують складність) працюють не завжди.
Маючи це на увазі, у 1982 році Річард Фейнман запропонував симулювати квантові системи за допомогою інших квантових систем, не на класичних комп’ютерах.
Лектор: старший викладач кафедри прикладної хімії хімічного факультету ХНУ ім. Каразіна Віктор Токарєв.
Лекція присвячена проблемі, що пов’язана з потенційною загрозою зіткнення нашої планети з астероїдами або кометними ядрами, які неодноразово траплялись в минулому.
За останні десятиріччя ця проблема вже стала досить відомою і натепер вважається надважливою завдяки великій вірогідності такого випадку при його повній невизначеності в часі. Ви дізнаєтеся про кількість, місцезнаходження і параметри астероїдів, що наближаються до орбіти нашої планети, а також сучасний стан та перспективи їхнього подальшого відкриття та вивчення.
Які існують методи запобігти астероїдній небезпеці? Вони наразі не виглядають достатньо дієвими для подібної ролі, навіть в разі дуже завчасного передбачення зіткнення, і знаходяться в «ембріональному» стані розробки. Але це не повинно бути причиною для паніки, оскільки не втрачена можливість пошуку нестандартних стратегій і заснованих на них інноваційних методів запобігання загрози. Наприклад, згідно з одним із таких методів, який був запропонований більше двадцяти років тому, астероїд може бути перетворений на своєрідну «кам’яну ракету» шляхом локального випаровування його матеріалу щільно концентрованим сонячним світлом. Також Віктор Васильєв розповість про власний внесок у модернізацію методу.
Лектор: Васильєв Віктор Петрович, астрофізик, кандидат фіз-мат наук
(в минулому – старший науковий співробітник, керівник групи
Радіоастрономічного інституту, доцент кафедри космічної
радіофізики Каразінського університету)
Лекція кандидата технічних наук Олександра Бурлаки розповість про те, які матеріали використовувало людство для будівництва. Протягом усієї історії зовнішній вигляд будівель, що їх споруджували люди, визначався матеріалами, які були цим людям доступні. І основним напрямком розвитку будівельних матеріалів впродовж усього цього часу був поступовий перехід від того, що легко здобути, до того, за видатні якості чого треба платити велику ціну. Разом із ускладненням матеріалів ускладнювалися і житла людей.
Що таке токамак: уявіть собі величезний пончик з кремом, де замість крема – нейтронна плазма.
Ядерна енергетика оточена численними міфами, після Чорнобиля і Фукусіми її бояться, радіація непомітна, тому лякає людей ще більше. Що таке ядерна енергетика? В чому її переваги та недоліки? Які можливі ризики та вигоди? А також спростування поширених міфів і внесок харківських вчених у сучасну ядерну енергетику, про все це ви зможете дізнатися на нашій лекції.
Лектор: к. ф.-м. н. Богдан Сунгуров, Харківський фізико-технічного інститут “ХФТІ”
Інженер Андрій Романов, фахівець з енерговідновлюваних технологій, керівник проектів, розповість про сучасний стан запровадження альтернативної енергетики в Україні, про особливості українського законодавства і застосування. А також про останні свтові дослідження в галузі відновлювальних джерел енергії. Також ви зможете дізнатися про плюси і минуси альтернативної і традиційної енергетики.
