Наука під обстрілами

Погляд науковців на те, як війна впливає на різні сфери життя

Війна торкнулася всіх. Тих, хто воює і тих, хто працює, хто поїхав і хто залишився. Ми вирішили попрохати наших лекторів написати про те, як війна впливає на різні сфери нашого життя. На науку, екологію, зоопарки, популярізацію, тощо. Як вони жили під обстрілами, і як під обстрілами почувалися ті галузі, які є сферою наукових інтересів наших лекторів.

Зміст

Зоопарки України в умовах війни

Євген Олександрович Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку, старший викладач біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Список тем буде доповнюватись та розширюватись.

Зоопарки України в умовах війни

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Євген Олександрович Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку, старший викладач біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

З початком масового вторгнення армії Росії в лютому 2022 року в скрутному становищі в Україні опинилися не тільки люди та їх домашні улюбленці, але й тварини, що утримуються в установах, які люди називають узагальнюючим словом “зоопарки”.

Треба зазначити, що не всі з цих закладів можна визнати зоопарками в суворому сенсі цього слова: в Україні, окрім власне зоопарків (яких зовсім небагато за європейськими мірками), є ще чимало публічних приватних звіринців, центрів порятунку диких тварин, екзотаріумів, океанаріумів, навчальних господарств, зоокутків, експозицій тварин у торгівельних центрах тощо. Ці установи є дуже різними за своїми масштабами, призначенням свого існування, прийнятністю та корисністю для суспільства, а об’єднує їх лише те, що всі вони утримують диких тварин і так чи інакше постраждали через війну.

Репортаж “Телебачення Торонто” про ситуацію в Київському зоопарку на початку березня.

Звісно, що в найгіршій ситуації опинилися ті установи, які потрапили в зону активних бойових дій. Там тварини й співробітники можуть безпосередньо загинути від поранень або руйнування будівель та комунікацій при обстрілах. Так, увесь світ облетіли жахливі кадри з “Фельдман Екопарку” з-під Харкова, де, нажаль, не вдалося уникнути значних жертв та руйнувань. Крім того, через незнайомі сильні звуки та вібрації деякі тварини можуть знаходитися в сильному стресі, що може призвести до смерті від шоку, конфліктів у групі, нападів на кіперів1, втечі з вольєрів, самопоранень чи втрати потомства. Але, нажаль, це лише одна з проблем.

Пост директора Миколаївського зоопарку про “прильоти” ракет у його зоопарк

Пост із Фельдман Екопарку про руйнування вольєрів

Інша велика проблема – порушення постачання необхідних кормів та інших ресурсів, яке могло статися з різних причин. Ви, мабуть, знаєте, що під час війни не так просто прогодувати навіть домашнього собаку чи кота. Ну а зоопарк, де утримується багато диких тварин, постійно потребує просто величезної кількості різноманітних кормів, причому деякі з них швидко псуються, а інші корми й ліки – дуже специфічні та їх складно добути.

Постачання могло порушитися з різних причин. Передусім, деякі зоологічні установи опинилися в повній або частковій ізоляції через те, що шляхи до них були фізично блоковані російськими військами, які не пропускали машини з продовольством. Таке, наприклад, сталося на початку весни з приватним парком “XII місяців”, який знаходиться неподалік від Києва та його сумнозвісних містечок-супутників. Протягом багатьох тижнів до цього парку було фактично неможливо доставити корми та деякі тварини почали голодувати.

інтерв’ю з власником парку “XII місяців” Михайлом Пінчуком

По-друге, неабиякі труднощі виникли в закладів, що потрапили в окупацію. Зокрема, на тимчасово окупованій Росією території в Херсонській області відрізаним від України лишився зоопарк біосферного заповідника “Асканія-Нова” – унікальна установа, де на величезних територіях в умовах напіввільного утримання живуть тисячі копитних тварин та птахів. За словами директора заповідника, через зрив тендерних процедур та проблеми з казначейськими рахунками, заповідник не зміг вчасно закупити корма для тварин та на деякий час був змушений урізати раціони тварин.

інтерв’ю з директором заповідника Віктором-Шаповалом

Нарешті, навіть ті установи, які не були фізично блоковані та знаходилися в глибокому тилу, відчули певний дефіцит кормів тому що в них виникли труднощі з постачальниками, були зруйновані логістичні ланцюжки або ж забракло коштів на закупівлі.

Останні “ковідні” роки й так були складними для зоопарків – через карантинні обмеження їх фінансове становище було скрутним. Цієї ж весни криза посилилася, бо багато з них були змушені тимчасово зачинятися через небезпеку обстрілів. Найбільше постраждали приватні інституції, адже вони сильніше залежать від надходжень від продажу квитків та іншої прибуткової діяльності . Державним та муніципальним зоопаркам у цьому плані трохи легше: вони, принаймні, мають якусь підтримку від держави та/або місцевої влади. Проте майже всі зоологічні установи під час війни вдаються до тих чи інших екстрених заходів: оголошують збір коштів на свої рахунки, пропагують продаж “віртуальних квитків” на сайтах, приймають допомогу від фізичних осіб та організацій з України та з-за кордону.

Агрегатор посилань на збори на користь різних зоологічних інституцій

Особливо треба відзначити допомогу Європейської асоціації зоопарків і акваріумів (скорочено ЄАЗА / EAZA). Ця асоціація об’єднує провідні зоопарки Європи, полегшує обмін тваринами та практиками їх утримання, слідкує за стандартами життя тварин. Наразі в Україні немає повноправних членів цієї асоціації, а статус кандидатів у її члени мають лише три установи: Київський, Миколаївський та Харківський зоопарки. Тим не менше, ЄАЗА ефективно координує зусилля зі збору ресурсів по всій Європі та за її межами та передає необхідне багатьом зоопаркам України, які цього потребують. Крім того, свої власні програми підтримки є в окремих іноземних зоопарках, що самостійно надсилають допомогу в Україну.

Сторінка на сайті ЄАЗА, присвячена допомозі зоопаркам України

Інтерв’ю з директором Черкаського зоопарку Євгенієм Ваном про допомогу від іноземних інституцій

Украй лицемірною виглядає позиція іншої асоціації – ЄАРАЗА (Євро-азійської регіональної асоціації зі штаб-квартирою в Москві) та так званого “Союзу зоопарків та акваріумів Росії”. Спочатку Росія обстрілює та блокує українські зоопарки, а потім російські зоопарки збирають якусь гуманітарну допомогу, щоб урятувати тварин із них. Особливо цинічно виглядає проект із підтримки зоопарку в зруйнованому Маріуполі.

Пост про “допомогу” з Москви

Подекуди в зоопарках має місце нестача робочих рук. Не всі співробітники виходять працювати: деякі пішли до лав ЗСУ або тероборони, деякі були змушені поїхати з міста –щоб рятувати себе та свої родини, а дехто банально не може дістатися до робочого місця. Між тим, доглядати за зоопарком – велика праця для багатьох людей, і далеко не всю її можна швиденько передоручити волонтерам. Годування диких тварин і прибирання за ними потребує певної кваліфікації та може бути небезпечним, якщо за це візьметься непідготована особа. Крім того, окремі тварини звикають до певних співробітників і можуть відмовлятися “співпрацювати” з чужинцями. Тому деякі працівники наразі переїздять на територію зоопарків зі своїми родинами і знаходяться там цілодобово.

Так чи інакше – більшість зоопарків та інших зоологічних установ, що тепер знаходяться у відносній безпеці, намагаються поступово повернутися до нормального життя. Деякі вже працюють для відвідувачів, інші – готуються до цього, а декотрі відвідувачів поки що не прийматимуть, але зберігають колекцію тварин і чекатимуть кращих часів.

репортаж із Київського зоопарку

Із деяких установ, які особливо постраждали або знаходяться під великою загрозою, тварин евакуюють в інші зоопарки. Узагалі-то, транспортування диких тварин – це досить складно, повільно і ризиковано навіть у мирний час, не те що під час війни – з поточним браком транспортних контейнерів, автівок, водіїв, кіперів, станом доріг, блокпостами та обстрілами. До того ж, у місцях, куди прибувають ці тварини, для них теж треба терміново створювати потрібні умови, що потребує неабияких зусиль та вмінь, а також додаткового фінансування. Але інколи іншого виходу просто немає. Зокрема, з Фельдман Екопарку, який було дуже сильно пошкоджено, довелося масово евакуювати всіх тварин, що там перебували: від тигрів та буйволів до декількох тисяч кажанів, що перебували в Центрі реабілітації рукокрилих. Нажаль, ця евакуація далася дуже великою ціною. Під час неї при обстрілах загинули та постраждали люди, а у власника Екопарку стався гучний конфлікт із зоозахисними організаціями. Проте більшість тварин звідти та з інших проблемних місць таки були вивезені та тепер живуть в інших зоопарках.

Пост ЦРР про операцію з порятунку кажанів з Фельдман Екопарку

Тварини з зоопарку “XII місяців” переїхали до Луцька
Тварини-переселенці в Рівненському зоопарку

Сподіваюся, що врятувати вдасться не лише тварин, які наразі утримуються в зоопарках та їхні вольєри, а й ту роботу, яку зоопарки та інші зоологічні інституції ведуть задля просвіти, їх дослідницькі проекти, проекти з захисту та реінтродукції2 тварин у дикій природі, а також резерви, необхідні для поліпшення умов утримання тварин у самих зоопарках.

Свого часу в Харкові встановили пам’ятний знак тваринам зоопарку, що пережили події Другої світової війни або загинули під час неї. Після закінчення нинішньої війни подібні монументи, боюся, можна буде встановлювати чи не в кожній зоологічній установі України, бо всі вони так чи інакше потерпають від війни. Проте – якщо встояли тоді, встоїмо й зараз.

1 Кіпер (англ. keeper) – особа, що доглядає за тваринами в зоопарку

2 Реінтродукція – повторне переселення тварин або інших істот туди, де вони мешкали раніше, але зникли, зокрема з вини людини

Парадокси єврейської ідентичності

Розповідає Йосиф Зісельс, громадський діяч, діяч українського єврейського руху, відомий радянський дисидент.

Цикл лекцій на тему цінностей та ідентичності.

першу лекцію ми присвятили ідентичності.  Що таке ідентичність? Як просунулася наука в питанні ідентичності за останні десятиріччя? В чому полягає ідентифікаційна криза? 

Про це ми говорили з паном Йосифом Зісельсом, громадським діячем, діячем українського єврейського руху, відомим радянським дисидентом.

А також поговоримо про методику розглядання моделі ідентичності, середньовічну модель “ДАШ”, розгалуження базової моделі та типології єврейської ідентичності.

Ця лекція була першою в циклі лекцій пана Йосифа. На прикладі єврейської ідентичності ми обговорили базові речі, які дадуть нам змогу рухатися далі в дослідженні такого актуального і цікавого питання.

відео за посиланням:

https://www.facebook.com/FreeUnivMM/videos/1226559957830619/

Цінності, релігія та цивілізаційні конфлікти

Розповідає Йосиф Зісельс, громадський діяч, діяч українського єврейського руху, відомий радянський дисидент.

Цикл лекцій на тему цінностей та ідентичності.

В третій лекції Йосифа Зісельса ми розглянули взаємодію цінностей і релігії, а також, як зрозуміло з назви, розібрали, що таке цивілізаційний конфлікт. З чого складаються цивілізаційні ідентичності, які їхні “цеглини”? Як різні народи відносяться до інституту релігії, і як це впливає на ідентичність? Ви дізнаєтеся, що вигадав соціолог Рональд Інгельгарт для того, щоб порівняти різні системи цінностей. 

Приєднуйтеся до обговорення, готуйте питання і залишайтеся з нами.

 посилання на відео:

https://www.facebook.com/FreeUnivMM/videos/477609157079886/

Цивілізаційна індентичність та системи цінностей

Розповідає Йосиф Зісельс, громадський діяч, діяч українського єврейського руху, відомий радянський дисидент.

Цикл лекцій на тему цінностей та ідентичності.

В наступній лекції ми говорили про те, що таке простір ідентичностей, що таке цивілізаційна ідентичність і пан Йосиф висвітлив український Майдан як міжцівілізаційний конфлікт. А також ми торкнулися геополітичного аспекту цивілізаційної ідентичності.

Залишайтеся з нами! Це тільки перша половина такої цікавої лекції, яка торкається важливої для нас теми, хто ми, і як себе визначаємо.

Посилання на відео:

https://www.facebook.com/FreeUnivMM/videos/5189861291065732/

Загрози людству космічних масштабів

Розповідає Олексій Голубов, кандидат фіз.-мат. наук

З циклу карантинних лекцій

Хоч ми цього і не помічаємо, та людство безперервно знаходиться у небезпеці. Вона може з’явитись десь у тропічних джунглях та поширитись на урбаністичні території (як це сталось з епідемією Ковіду), але й прийти на Землю з космосу. До чого нам варто готуватись та чого очікувати від оточуючого космічного простору будемо говорити в цій лекції.

Розповідає Олексій Голубов, кандидат фіз.-мат. наук, співробітник Харківського інституту астрономії, дослідник малих планет Сонячної системи, викладач ХНУ ім. Каразіна. Пан Олексій активно займається зі школярами та студентами, готує їх до олімпіад та турнірів з фізики та астрономії на українському та міжнародному рівні.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Пандемії в світі рослин та їх вплив на людей

Розповідає Олександр Акулов, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

У світі рослин також трапляються масові захворювання. Масові захворювання рослин називають епіфітотія, за аналогією епідемія (демос — народ, фітос — рослина). Але не треба думати, що ми відгороджені від цих процесів, бо рослини тісно пов’язані з людством. Вони слугують нам їжею, прихистком, середовищем для відпочинку.

Який зв’язок між грибами і бандами Нью-Йорку? Чому Великобританія суворо заборонила експорт в’язів на свої острови і як відкриття Америки мало не загубило виноробство Старого світу? Чи побачать наші діти дубові ліси? Про все це в науково-популярній лекції Олександра Акулова.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Пандемія чи локдаун: що швидше вб’є економіку

Розповідає Володимир Рапопорт, канд. тех. наук, економіст-аналітик

З циклу карантинних лекцій

Всі без винятку відчули на собі негативний вплив локдауну. Хтось легко відбувся й просто перебрався працювати додому, хтось втратив роботу чи бізнес. На жаль, глобальний світ сильно залежить від взаємодії між людьми, а економіка чутлива навіть до найменших коливань у звичному порядку денному, що вже казати про всесвітній карантин, що не має аналогів до цього. Ми ще довго будемо відчувати економічні наслідки кризи, що до неї призвела пандемія та некомпетентне вище керівництво країни. Які ці наслідки для світу в цілому і для України – розповідає економіст-аналітик. бізнес-консультант, к. т. н. Володимир Рапопорт у лекції.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Математичні моделі поширення епідемій

Розповідає Ігор Іванов, кандидат фіз.-мат. наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

З самого початку пандемії група математиків взялась за не просту та, в певному сенсі, невдячну справу: збирати статистику захворювань на Covsd-19 в Україні та на її основі будувати математичні моделі поширення епідемії та робити прогнози. Невдячна ця справа тому, що від якості та чистоти даних залежить 90% точності моделі, а дані в нашій країни звикли викривляти та приховувати.

В цій лекції Ігор Іванов, кандидат фізико-математичних наук (теоретична механіка), Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України, розповість про те, чому математичні моделі працюють у реальному житті, але прогнозування не може бути стовідсотковим.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Чи варто палити вишки 5G?

або “Що таке електромагнітне випромінювання і його вплив на організм людини?”

Розповідає Олександр Думін, кандидат фіз.-мат. наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

Палити чи не палити: ось у чому питання. Але якщо ви не палили вишки 4G, 3G, 2G і, тим паче, 1G, то щодо 5G у вас вже не має бути пересторог. Чим є невидиме оку ЕМ випромінювання та як воно впливає на біологічні клітини, чого дійсно варто боятись та для чого вводять стандартизовані обмеження на потужність вишок, про це розповідається у нашій лекції.

Друга частина лекції:

Стандарт 5G: що це таке та чи містить він небезпеку для людини? Що таке електромагнітна хвиля? Що з себе представляв стандарт 1G? Як поява стандарту 2G змінила стиль нашого життя? Які умови знижують якість зв’язку? Як може змінити життя українців поява 5G? Хто отримує нові можливості з появою зв’язку 5G? Який стандарт несе найменшу шкоду для нашого організму? Які норми безпечного опромінювання людей? Історія встановлення норм. Дослідження біофізики. Поради із заходів безпеки.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням