З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

І знову про археологію під час війни. Цього разу — про досвід організації повноцінної експедиції.

Так сталося, що цього року всі співробітники відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького отримали Кваліфікаційні документи за формою 1. Тобто, ще 23 лютого ми планували повноцінні три експедиції. Мали досліджувати пам’ятки доби бронзи, раннього середньовіччя й козацький монастир. Усі ці плани полетіли в тар-та-ра-ри, адже — війна, археологи і друзі археологів хто де — хто в ТРО, хто в ЗСУ і просто не на часі…

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Олександр Бурлака, інженер-будівельник, кандидат технічних наук

Плани відбудови українських міст мають починатися з оцінювання стану кожної окремої будівлі. Цим мають займатися не тільки архітектори, але і спеціалісти із розрахунку конструкцій, їхнього монтажу та міцності матеріалів. Сучасна будівельна наука може впоратися із майже будь-якою проблемою, але часто рішення потребує знань, грошей та часу.

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

Можливо, ви встигли здивуватись, побачивши назву матеріалу, але… Відповідно до визначення музей – це, в першу чергу, наукова інституція. Більшість ставок в штатних розписах – наукові співробітники. Першим пунктом в посадових інструкціях є «вивчення», а вже потім «зберігання», «поповнення колекцій» і так далі. Музейники і музейниці проводять свої дослідження, організовують та керують експедиціями, пишуть статті і розробляють методичні рекомендації щодо збереження, реставрації, популяризації культурної спадщини. 

ВУММ мандрує

В евакуації ВуММ відвідав Галицький національний природний парк і познайомився з тамтешніми науковцями. Автор тексту та фотографій Василь Маланюк, кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу.

Галицький національний природний парк створено 9 серпня 2004 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів та об’єктів Передкарпаття й Опілля, що наділені особливими природоохоронними, науковими, історико-культурними, оздоровчими, освітніми та естетичними цінностями.

Парк розташований в межах Галицького району Івано-Франківської області. Знаходиться на межі двох фізико-географічних країн: Українських Карпат (область Передкарпаття) та Східно-Європейської рівнини (Розтоцько-Опільська горбогірна область Західно-Української лісостепової провінції Лісостепової зони). Природною межею між ними з північного заходу на південний схід є ріка Дністер, яка з своїми притоками є важливим елементом природного середовища, що суттєво впливає на біологічне та ландшафтне різноманіття, рекреаційний і природно-заповідний потенціал, екологічну ситуацію регіону. Загальна площа парку становить 14684,8 га, у тому числі 12159,3 га надано у постійне користування. Особливість територіальної структури парку проявляється у його кластерному характері – існуванні окремих лісових масивів, ділянок лучно-степової та петрофільної рослинності, штучних та природних водойм. У складі ГНПП функціонують Галицьке, Бурштинське, Блюдниківське та Крилоське лісництва.

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

Нагадаємо, що війна на території України почалась в 2014 році. Власне, з тих пір вона і вносить корективи в життя науковців і на стан збереженості пам’яток. Тож почнемо з часу — 8 років тому.

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Євген Олександрович Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку, старший викладач біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

З початком масового вторгнення армії росії в лютому 2022 року в скрутному становищі в Україні опинилися не тільки люди та їхні домашні улюбленці, але й тварини, що утримуються в установах, які люди називають узагальнюючим словом “зоопарки”.