Наступна лекція ВуММ

Ностальгія за імперією. Угорщина

Західна сусідка України – Угорщина, на шляху до Європейського Союзу пройшла значні політичні, соціально-економічні і культурні трансформації, які наразі лише розпочалися в нашій Державі. Ключовою у цьому плані є зміна системи цінностей угорців. Але чи можна вважати наших західних сусідів нацією, яка безапеляційно засвоїла європейські ідеали демократії і толерантності? Саме вказане питання буде ключовим у лекції історика Дмитра Миколенка під назвою «Ностальгія за імперією? Національна пам’ять та історична політика в Угорщині», яка відбудеться 21 лютого 2019 року о 18.30 у клубі «Шостий кут» (вул. Гіршмана 9/27). У своєму виступі автор зробить історичний екскурс в минуле Угорщини, схарактеризує політику пам’яті у цій країні в імперський період, за часів режиму Горті, доби соціалізму і на сучасному етапі. Також планується обговорити проблемні питання колективної пам’яті українців і угорців, які наразі стоять на заваді розбудові добросусідських двосторонніх відносин.

Пряму трансляцію лекції шукайте на сторінці Facebook

Жінки у науці: “Справа не в гендері”

Круглий стіл, присвячений Міжнародному дню жінок та дівчат у науці

Зустріч ВУММ від 08.02.2018 р.

Генеральна Ассамблея ООН у 2015 році започаткувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який святкується 11 лютого. Харківська наукова спільнота може похвалитися досягненнями жінок-науковців у різних галузях. Тому ми вирішили провести круглий стіл, щоб розказати вам про роль жінок у науці та зокрема про жінок, які працюють в Харкові. Наші спікери: доктор біологічних наук Ольга Утевська, кандидат педагогічних наук, фізик Наталя Казачкова, фізик Дарина Песіна та астрофізик Анастасія Скорик. Приходьте, щоб відсвяткувати Міжнародний день жінок та дівчат в науці, та прийміть участь в обговоренні.

Ми обговорюємо такі питання, як існування дискримінація жінок в українській науці. Які існують програми для підтримки жінок науковців. Яка загальна світова тенденція щодо дівчат, які йдуть у науку.

Молекулярна кухня амілоїдних фібрил

Валерія Трусова

Лекція ВуММ від 7.02.2019 р.

11 лютого відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. А як краще можна відсвяткувати такий день, як не провести його у компанії молодого доктора наук, біофізика Валерії Трусової, дослідженя якої наближають день, коли людство зрозуміє природу хвороб Альцгеймера, Паркінсона, Хантігтона, діабет другого типу, ревматоїдний артрит та губчасті енцефалопатії? Крок за кроком дослідники наближаються до пояснення механізмів їх виникнення, і от один із кроків відбувається в нашому місті. Тому приєднуйтеся до нас, і дізнавайтеся, який внесок харківські біофізики роблять у світову науку.

На жаль, з технічних причин, перші 15 хвилин лекції відсутній звук. Через це перепрошуємо всіх глядачів.

Між Сходом і Заходом. Як формувалися кордони України

Сергій Дейнеко

Лекція ВуММ від 10.01.2019 р.

Ми починаєм новий календарний рік з розмови про історичну пам’ять. Чим продовжуємо серію лекції присвячених цій темі. Науковий співробітник Харківського історичного музею, кандидат історичних наук Сергій Дейнеко розповість про історію формування території України. Як змінювалися наші кордони? Чому врешті решт кордони Української держави не співпали з територіями етнічного розселення українців, які історичні події на це впливали? Приходьте, задавайте питання, долучайтеся до дискусії.

Відновлювальні джерела енергії

Андрій Романов

Лекція ВуММ від 8.10.2015 р.

Інженер Андрій Романов, фахівець з енерговідновлюваних технологій, керівник проектів, розповість про сучасний стан запровадження альтернативної енергетики в Україні, про особливості українського законодавства і застосування. А також про останні свтові дослідження в галузі відновлювальних джерел енергії. Також ви зможете дізнатися про плюси і минуси альтернативної і традиційної енергетики.

Міцність матеріалів і ядерна енергетика

Богдан Сунгуров

Лекція ВуММ від 31.01.2019 р.

Харківська фізика відома двома потужніми напрямками, а саме ядерною фізикою і фізикою твердого тіла. Молодий дослідник з Харківського фізико-технічного інституту Богдан Сунгуров прийняв наш челендж “розкажи про свою дисертацію зрозумілими словами”, і доповість про дослідження, які проводяться на зтику цих двох напрямків. А саме, Богдан досліджує вплив радіаційно-індукованих мікроструктурних дефектів на процеси накопичення водню та зміцнення аустенітної сталі. Яке ж відношення це має до ядерної енергетики, ви дізнаєтеся з нашої лекції.

П’ятдесят років з відкриття пульсарів. Що далі?

Віктор Конторович

Лекція ВуММ від 24.01.2019 р.

Коли Джозелін Белл знайшла на стрічці самописця дивні регулярні сплески, вона й гадки не мала, що стоїть на порозі великого відкриття. Що людство не просто дізнається про дивні зірки — пульсари, а зможе використовувати їх як суперлабораторії з суперумовами, які неможливо досягнути на Землі, а також знайде цим зіркам цілком практичне пристосування. Харківські вчені не просто вивчають пульсари, вони є піонерами в радіоастрономічному напрямку вивчення пульсарів, і от про історію пульсарів, їхнє народження, розвиток, про харківські дослідження і перспективи світової і вітчизняної астрономії у вивченні пульсарів розповість астрофізик, доктор фіз.-мат. наук, професор, жива легенда харківської астрофізики Віктор Конторович.

Антропогенез. Чому ми стали саме такими

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 23.10.2015 р.

Лекція біолога Костянтина Задорожного про еволюцію людини. Чому ми ходимо на двох ногах? Чому бачимо світ кольоровим? Чому можемо пити горілку, вино або пиво? Чому нам інколи не вистачає вітамінів? Відповіді на це можна знайти далеко в минулому. У ті часи, коли наші предки робили вибір чергової екологічної стратегії. Вибір, який і робив нас такими, якими ми зараз є. Про важкі вибори наших предків та їхні наслідки для нас…

Глобальне місто

Тарас Данько

Лекція ВуММ від 11.06.2015 р.

Що таке «глобальне місто»? Звідки походить це поняття? На чому базується економіка глобального міста? Якими є критерії глобалізованості міста? Як перетворити місто на глобальне?

Погорєлов — легенда харківської геометрії

Олександр Борисенко

Лекція ВуММ від 17.01.2019 р.

Харківський університет став науковою колискою для видатного геометра сучасності, академіка Олексія Васильовича Погорєлова. 3 березня 2019 року Україна буде святкувати сторіччя з дня народження легендарного математика, про що навіть Верховна Рада України прийняла постанову про відзнаку на державному рівні. Ми пропонуємо вам дізнатися не тільки про особистість нашого співвітчизника, але й про його наукові доробки в лекції учня О.В. Погорєлова, члена-корреспондента НАНУ, доктора фіз.-мат. наук, професора, визначного геометра, головного наукового співробітника ФТІНТ НАН України Олександра Андрійовича Борисенко.

Зародження життя

Дмитро Лєонтєв

Лекція ВуММ від 22.11.2018 р

Один з популярних міфів, який заважає сприйняттю теорії еволюції, це міф про те, що наука нічого не знає про зародження життя. Чи так це? Приходьте на нашу лекцію, і дізнавайтеся, як наукові відкриття ХХІ століття докорінно змінили уявлення про виникнення життя на Землі, перевівши цю проблему з площини сумнівних гіпотез до царини експериментально доведених фактів. Лектор Леонтьєв Дмитро Вікторович, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди, вчитель вищої категорії, автор біля 300 наукових публікацій, стипендіат численних наукових конкурсів США, Німеччини, Нідерландів та інших країн.