Навіщо нам потрібний місяць?

Віктор Корохін, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 18 грудня 2014

Харківські вчені є піонерами у дослідженні Місяця. Вони досі займають провідні позиції у фотометричних спостереженнях нашого супутника. Дослідники НДІ астрономії ХНУ співпрацюють з НАСА, а також з міжнародними космічними місіями.

В першій лекції циклу про Місяць Віктор Корохін, кандидат фізико-математичних наук, дослідник Науково-дослідного інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна розповідає про історію та сучасність вивчення природного супутника Землі.

Доказова медицина в Україні: що чекає на нас у майбутньому?

Євген Щербіна, лікар інфекціоніст

Лекція ВуММ від 11.03.2018р.

На жаль, доказова медицина й досі викликає багато питань, хоч її засади досить прості та логічні, а в Україні серед найпопулярніших препаратів переважають препарат з недоведеною ефективністю.

Які існують рівні доказовості, що таке рандомізовані контрольовані дослідження та чому думка навіть найдосвідченішого професора медицини – це всього лише його особиста думка. Про це ви можете дізнатись із лекції.

Лектор: Євген Щербина, лікар-інфекціоніст, ДМЦ “Мама врач”.

Звіряча урбаністика: зоопарки сьогодні і завтра

Євген Кіося

Лекція ВуММ від 15.09.2016

При складанні рейтингів на сайтах подорожей зоопарки часто називають як серед найкращих місць для відвідання, так і серед найгірших. Але що відрізняє гарний зоопарк від поганого? І взагалі – для чого потрібні зоопарки у сучасному світі? Про це розповість Євген Кіося, старший викладач біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна і за сумісництвом працівник Харківського зоопарку. Переважно мова піде про сучасні підходи до дизайну вольєрів та про те, як вони допомагають в освітній та просвітницькій роботі. Буде багато фотографій, а також можливість подискутувати про проблеми зоопарківської справи.

Половці — володарі степу

Ганна Юрченко

Лекція ВуММ від 15.11.2018 р.

Половці… Вони з’явилися біля кордонів Русі в Х столітті. З ХІ ст. стосунки стають розмаїтішими – воєнні кампанії змінюються торговими і навпаки. Не дивлячись на численні згадки про цих кочовиків в літописах, ми до цих пір знаємо про них мало. Вони не лишили по собі міст, укріплених валами, майстерень з потужним культурним шаром, навіть своєрідної кераміки. Проте, про половців нам нагадуються кам’яні істукани, що і сьогодні стоять по високим курганам чи під музеями. Ці баби не могли не привернути уваги різних митців – літераторів, художників, музикантів. Отже, пропонуємо поговорити про половців, як володарів степу, про кам’яних баб, що і сьогодні нам нагадують про колись могутній народ, а також поглянемо, яке місце ці кумани та їхні баби займають в літературі і мистецтві.

Лектор: Ганна Юрченко, співробітниця Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна.

Джерело фото

Історія будівництва

Олександр Бурлака, к. т. н.

Лекція ВуММ від 3.10.2015

Історія будівництва

Лекція кандидата технічних наук Олександра Бурлаки розповість про те, які матеріали використовувало людство для будівництва. Протягом усієї історії зовнішній вигляд будівель, що їх споруджували люди, визначався матеріалами, які були цим людям доступні. І основним напрямком розвитку будівельних матеріалів впродовж усього цього часу був поступовий перехід від того, що легко здобути, до того, за видатні якості чого треба платити велику ціну. Разом із ускладненням матеріалів ускладнювалися і житла людей.

Ядерна енергетика для чайників

Богдан Сунгуров, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 16.05.2019 р.

Що таке токамак: уявіть собі величезний пончик з кремом, де замість крема – нейтронна плазма.
Ядерна енергетика для чайників, ВуММ

Ядерна енергетика оточена численними міфами, після Чорнобиля і Фукусіми її бояться, радіація непомітна, тому лякає людей ще більше. Що таке ядерна енергетика? В чому її переваги та недоліки? Які можливі ризики та вигоди? А також спростування поширених міфів і внесок харківських вчених у сучасну ядерну енергетику, про все це ви зможете дізнатися на нашій лекції.

Лектор: к. ф.-м. н. Богдан Сунгуров, Харківський фізико-технічного інститут “ХФТІ”

Народження зірок

Олексій Патока, Радіоастрономічний інститут НАН України

Лекція ВуММ від 22.11.2015

Всі ми створені з зірок.

Всі ми створені з матерії, яка колись належала до якоїсь зірки. Зорі – це величезні газові гіганти, які світять за рахунок термоядерних реакціях в глибинах себе. Але як вони формуються та запалюються? Для того, щоб утворилась зоря, необхідно велика кількість газо-пилової матерії, що знаходиться у кластерах чи хмарах. Якщо матерії недостатньо, то зоря не запалиться та так і залишиться тьмяним карликом.

Лектор: молодий вчений, Олексій Патока, співробітник Радіоастрономічного інституту Національної академії наук України

Що це було? Два погляди на радянське минуле

Катерина Єремєєва, к.і.н.

Лекція ВуММ від 18.04.2019р

Лекція присвячена аналізу двох напрямків в історіографії радянського суспільства: тоталітарному та ревізіоністському. Яке бачення радянського пропонують представники цих напрямків? Чим «радянське» відрізняється від «совєтського»? Чи варто пам’ятати радянський період? Чи живе в нас радянське і як до цього ставитись: як до невід’ємної частини менталітету, чогось чужого чи як до хвороби?

Лектор: Катерина Єремєєва, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту

Гейзери Енцелада

Анна Портянкіна, PhD

Лекція ВуММ від 25.04.2019р.

NASA поставила мету знайти життя на іншій планеті Сонячної системи, та Енцелад наразі має найвищі шанси стати цією планетою.

У 2005 році міссія Cassini виявила на супутнику Сатурна Енцеладі існування водяних гейзерів. Енцелад – маленький супутник, його діаметр всього 500 кілометрів.Тому відкриття геологічної активності, до того ж настільки бурхливої, стало несподіваним сюрпризом. Склад речовини, яка викидається гейзерами, – це в основному водяна пара та мікроскопічні крижинки. Але наявні і домішки органічних молекул, аміаку, метану і молекулярного водороду. Це сігнализує про те, що умови в надрах Енцелада можуть підходити для існування життя. Ми не можемо зараз зазирнути всередину супутника, але можемо за допомогою дослідження гейзерів дізнатися багато про його будову через моделювання і зондування (мова лекції російська).

Лектор: Анна Портянкіна, науковий співробітник Лабораторії Космічної та Атмосферної фізики при Університеті Колорадо в Боулдері.

(Не) відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов

Катерина Каруник, Харківське історико-філологічне товариство

Лукція ВуММ від 19.05.2016.

Юрій Шевельов – це видатна постать для Харкова, як ріже очі харківським очільникам міста, постсовкам та українофобам.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця. Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист. Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові. 3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.

Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».