Category: Біологія

Екскурсія рекреаційною зоною “Опілля”

Всі знають, що перлиною Франківщини є Карпати. А от ВуММу пощастило потрапити на екскурсію… степом Заходу України.

Так, географічна зона Опілля мала свої степи, які зараз практично знищені і розорані. Але силами ентузіаста біолога та еколога Володимира Бучко (який зараз перебуває у лавах ЗСУ) створено рекреаційну зону “Опілля”, в якій збережено шматочок справжнього степу. 

Для того, щоб відтворювалися природні рослини, степ завжди перебував у рівновазі з копитними, які жили на ньому. Колись Україну населяли не тільки предки рогатої худоби і звичні нам сарни, але й зубри, тури і інші великі копитні, які не пережили зустрічі з нашими предками, активними мисливцями.

Для того, щоб цей шматочок степу не заростав бур’янами, на його території живе одна кобила Пржевальського, сім сарн і декілька муфлонів. Муфлонів ми не побачили, а от самця сарни змогли зблизька сфотографувати. Також ми спостерігали політ підорлика. на жаль, інших звірів побачити не вдалося. Проте ми сфотографували кілька червонокнижних рослин. А не побачили ми сліпаків, хом’яків і кажанів, які спали у печері з дуже вузьким входом. Хоча самою печерою нам вдалося помилуватися.

Цінність данного заповідника полягає не просто у збереженні рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України, а саме у збереженні природної рівноваги і відновлення, у тому, що вдалося відновити шматочок степу, яким зараз можна помилуватися на екскурсіях. До речі, це наразі найзахідніший степ України.

Дякуємо пані Наталлі Пріяткіній за організацію та екскурсію та пану Костянтину Задорожньому за те, що зібрав нас всіх разом.

ВУММ мандрує

В евакуації ВуММ відвідав Галицький національний природний парк і познайомився з тамтешніми науковцями. Автор тексту та фотографій Василь Маланюк, кандидат біологічних наук, начальник наукового відділу.

Галицький національний природний парк створено 9 серпня 2004 року з метою збереження, відтворення та раціонального використання природних комплексів та об’єктів Передкарпаття й Опілля, що наділені особливими природоохоронними, науковими, історико-культурними, оздоровчими, освітніми та естетичними цінностями.

Парк розташований в межах Галицького району Івано-Франківської області. Знаходиться на межі двох фізико-географічних країн: Українських Карпат (область Передкарпаття) та Східно-Європейської рівнини (Розтоцько-Опільська горбогірна область Західно-Української лісостепової провінції Лісостепової зони). Природною межею між ними з північного заходу на південний схід є ріка Дністер, яка з своїми притоками є важливим елементом природного середовища, що суттєво впливає на біологічне та ландшафтне різноманіття, рекреаційний і природно-заповідний потенціал, екологічну ситуацію регіону. Загальна площа парку становить 14684,8 га, у тому числі 12159,3 га надано у постійне користування. Особливість територіальної структури парку проявляється у його кластерному характері – існуванні окремих лісових масивів, ділянок лучно-степової та петрофільної рослинності, штучних та природних водойм. У складі ГНПП функціонують Галицьке, Бурштинське, Блюдниківське та Крилоське лісництва.

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Євген Олександрович Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку, старший викладач біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

З початком масового вторгнення армії росії в лютому 2022 року в скрутному становищі в Україні опинилися не тільки люди та їхні домашні улюбленці, але й тварини, що утримуються в установах, які люди називають узагальнюючим словом “зоопарки”.

Continue reading Зоопарки України в умовах війни

Розповідає Олександр Акулов, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

У світі рослин також трапляються масові захворювання. Масові захворювання рослин називають епіфітотія, за аналогією епідемія (демос — народ, фітос — рослина). Але не треба думати, що ми відгороджені від цих процесів, бо рослини тісно пов’язані з людством. Вони слугують нам їжею, прихистком, середовищем для відпочинку.

Який зв’язок між грибами і бандами Нью-Йорку? Чому Великобританія суворо заборонила експорт в’язів на свої острови і як відкриття Америки мало не загубило виноробство Старого світу? Чи побачать наші діти дубові ліси? Про все це в науково-популярній лекції Олександра Акулова.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Розповідає Іван Хом’як, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

Про віруси та їх взаємодію з навколишнім середовищем розповідає еколог, руйнівник популярних екологічних міфів та пропагандист математичних методів в екології Іван Хом’як.

Коли виникає епідемія, то перед спільнотою стоїть завдання не лише мінімізувати її вплив, а й отримати досвід, який допоможе передбачити її виникнення та запобігти цьому. Це вимагає розробки теоретичної моделі, на основі якої розроблятимуться прогностичні алгоритми. В основі такої моделі мають лежати екологічні характеристики взаємодії популяцій людини і паразита, який спричиняє інфікування. При цьому, популяція людини має розглядатися через призму біологічних та соціальних ознак.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

Лекція ВуММ від 28.01.2016

Чи є майбутнє у ветеринарної медицини в Україні? Про це ми говорили майже 5 років тому. Цікаво послухати та проаналізувати, чи змінилось щось за цей час.

Дмитро Володимирович Морозенко розповість про минуле і майбутнє харківської ветеринарії. Питання ветеринарної освіти і ветеринарної практики. Як готують лікарів-ветеринарів? Чим займається харківська ветеринарна наука? Що цікавого було в історії харківської ветеринарної науки, і що чекає на нас в майбутньому?
Торкнемося і деяких практичних аспектів, до того ж, в обговоренні ми вітаємо різні запитання! Лекція буде цікавою не тільки господарям домашніх улюбленців, але й широкому колу тих, хто цікавиться станом харківської науки та освіти.

Через п’ять років у 2020 р. ми повторили розмову з паном Дмитром і обговорили, що змінилось на краще, що залишилось на тому ж рівні, а що погіршилось у ветеринарній освіті в Україні.

Трансляцію відео шукайте за посиланням:
https://www.facebook.com/FreeUnivMM/videos/789214415156007/?app=fbl

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Олександр Скороход, к. б. н.

Лекція ВуММ від 5.03.2020

У префронтальної кори є всього лише 0.4 секунди, щоб відсмикнути руку від смачненького тістечка.

Хоча наш головний мозок – дуже складноорганізований орган, на його роботу можуть справляти колосальний вплив такі зовсім невеликі молекули як: кофеїн, алкоголь, сахароза… Причому їхня дія може обмежуватися як окремими групами нейронів, так і цілими зонами головного мозку. – які ж молекулярні механізми впливу кофеїну, алкоголю, нікотину, сахарози на мозок? – яким чином ці молекули роблять нас “щасливими”? – чим кофеїн, нікотин, алкоголь шкодять мозку і чи є “безпечні” дози? – чому ці молекули викликають звикання/залежності? Про це, а також про те, як можна з точки зору науки збалансувати отримання “гормони щастя” та уникнення залежностей – будемо говорити на Лекції.

Наш лектор: Олександр Скороход молекулярний біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту Молекулярної Біології та Генетики НАН України, карате І дан (чорний пояс),марафонець, ультрамарафонець, переможець та призер трейлових ультрамарафонів в Україні та закордоном, учасник чемпіонату світу з трейлраннінгу 2019р., редактор порталу “Жорстка Атлетика”, популяризатор науки, спорту та здорового способу життя, блогер time2trail.in.ua

Костянтин Задорожній, кандидадт біологічних наук.

Лекція ВуММ від 20.02.2020

“Щоб жити довго, треба жити у важких умовах”.

Яка тривалість життя є великою, а яка – малою? Насправді відповідь не завжди є очевидною. Які організми можна назвати довгожителями, а які ні? Як збільшити тривалість свого життя якщо ті гризун або риба? Скільки живуть дерева? І не забувайте про амебу! Про все це ми поговоримо під час наступної лекції з кандидатом біологічних наук, автором підручників Костянтином Задорожнім.