Зоопарки України в умовах війни

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Євген Олександрович Кіося, провідний методист культурно-просвітницького відділу Харківського зоопарку, старший викладач біологічного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

З початком масового вторгнення армії Росії в лютому 2022 року в скрутному становищі в Україні опинилися не тільки люди та їх домашні улюбленці, але й тварини, що утримуються в установах, які люди називають узагальнюючим словом “зоопарки”.

Треба зазначити, що не всі з цих закладів можна визнати зоопарками в суворому сенсі цього слова: в Україні, окрім власне зоопарків (яких зовсім небагато за європейськими мірками), є ще чимало публічних приватних звіринців, центрів порятунку диких тварин, екзотаріумів, океанаріумів, навчальних господарств, зоокутків, експозицій тварин у торгівельних центрах тощо. Ці установи є дуже різними за своїми масштабами, призначенням свого існування, прийнятністю та корисністю для суспільства, а об’єднує їх лише те, що всі вони утримують диких тварин і так чи інакше постраждали через війну.

Репортаж “Телебачення Торонто” про ситуацію в Київському зоопарку на початку березня.

Звісно, що в найгіршій ситуації опинилися ті установи, які потрапили в зону активних бойових дій. Там тварини й співробітники можуть безпосередньо загинути від поранень або руйнування будівель та комунікацій при обстрілах. Так, увесь світ облетіли жахливі кадри з “Фельдман Екопарку” з-під Харкова, де, нажаль, не вдалося уникнути значних жертв та руйнувань. Крім того, через незнайомі сильні звуки та вібрації деякі тварини можуть знаходитися в сильному стресі, що може призвести до смерті від шоку, конфліктів у групі, нападів на кіперів1, втечі з вольєрів, самопоранень чи втрати потомства. Але, нажаль, це лише одна з проблем.

Пост директора Миколаївського зоопарку про “прильоти” ракет у його зоопарк

Пост із Фельдман Екопарку про руйнування вольєрів

Інша велика проблема – порушення постачання необхідних кормів та інших ресурсів, яке могло статися з різних причин. Ви, мабуть, знаєте, що під час війни не так просто прогодувати навіть домашнього собаку чи кота. Ну а зоопарк, де утримується багато диких тварин, постійно потребує просто величезної кількості різноманітних кормів, причому деякі з них швидко псуються, а інші корми й ліки – дуже специфічні та їх складно добути.

Постачання могло порушитися з різних причин. Передусім, деякі зоологічні установи опинилися в повній або частковій ізоляції через те, що шляхи до них були фізично блоковані російськими військами, які не пропускали машини з продовольством. Таке, наприклад, сталося на початку весни з приватним парком “XII місяців”, який знаходиться неподалік від Києва та його сумнозвісних містечок-супутників. Протягом багатьох тижнів до цього парку було фактично неможливо доставити корми та деякі тварини почали голодувати.

інтерв’ю з власником парку “XII місяців” Михайлом Пінчуком

По-друге, неабиякі труднощі виникли в закладів, що потрапили в окупацію. Зокрема, на тимчасово окупованій Росією території в Херсонській області відрізаним від України лишився зоопарк біосферного заповідника “Асканія-Нова” – унікальна установа, де на величезних територіях в умовах напіввільного утримання живуть тисячі копитних тварин та птахів. За словами директора заповідника, через зрив тендерних процедур та проблеми з казначейськими рахунками, заповідник не зміг вчасно закупити корма для тварин та на деякий час був змушений урізати раціони тварин.

інтерв’ю з директором заповідника Віктором-Шаповалом

Нарешті, навіть ті установи, які не були фізично блоковані та знаходилися в глибокому тилу, відчули певний дефіцит кормів тому що в них виникли труднощі з постачальниками, були зруйновані логістичні ланцюжки або ж забракло коштів на закупівлі.

Останні “ковідні” роки й так були складними для зоопарків – через карантинні обмеження їх фінансове становище було скрутним. Цієї ж весни криза посилилася, бо багато з них були змушені тимчасово зачинятися через небезпеку обстрілів. Найбільше постраждали приватні інституції, адже вони сильніше залежать від надходжень від продажу квитків та іншої прибуткової діяльності . Державним та муніципальним зоопаркам у цьому плані трохи легше: вони, принаймні, мають якусь підтримку від держави та/або місцевої влади. Проте майже всі зоологічні установи під час війни вдаються до тих чи інших екстрених заходів: оголошують збір коштів на свої рахунки, пропагують продаж “віртуальних квитків” на сайтах, приймають допомогу від фізичних осіб та організацій з України та з-за кордону.

Агрегатор посилань на збори на користь різних зоологічних інституцій

Особливо треба відзначити допомогу Європейської асоціації зоопарків і акваріумів (скорочено ЄАЗА / EAZA). Ця асоціація об’єднує провідні зоопарки Європи, полегшує обмін тваринами та практиками їх утримання, слідкує за стандартами життя тварин. Наразі в Україні немає повноправних членів цієї асоціації, а статус кандидатів у її члени мають лише три установи: Київський, Миколаївський та Харківський зоопарки. Тим не менше, ЄАЗА ефективно координує зусилля зі збору ресурсів по всій Європі та за її межами та передає необхідне багатьом зоопаркам України, які цього потребують. Крім того, свої власні програми підтримки є в окремих іноземних зоопарках, що самостійно надсилають допомогу в Україну.

Сторінка на сайті ЄАЗА, присвячена допомозі зоопаркам України

Інтерв’ю з директором Черкаського зоопарку Євгенієм Ваном про допомогу від іноземних інституцій

Украй лицемірною виглядає позиція іншої асоціації – ЄАРАЗА (Євро-азійської регіональної асоціації зі штаб-квартирою в Москві) та так званого “Союзу зоопарків та акваріумів Росії”. Спочатку Росія обстрілює та блокує українські зоопарки, а потім російські зоопарки збирають якусь гуманітарну допомогу, щоб урятувати тварин із них. Особливо цинічно виглядає проект із підтримки зоопарку в зруйнованому Маріуполі.

Пост про “допомогу” з Москви

Подекуди в зоопарках має місце нестача робочих рук. Не всі співробітники виходять працювати: деякі пішли до лав ЗСУ або тероборони, деякі були змушені поїхати з міста –щоб рятувати себе та свої родини, а дехто банально не може дістатися до робочого місця. Між тим, доглядати за зоопарком – велика праця для багатьох людей, і далеко не всю її можна швиденько передоручити волонтерам. Годування диких тварин і прибирання за ними потребує певної кваліфікації та може бути небезпечним, якщо за це візьметься непідготована особа. Крім того, окремі тварини звикають до певних співробітників і можуть відмовлятися “співпрацювати” з чужинцями. Тому деякі працівники наразі переїздять на територію зоопарків зі своїми родинами і знаходяться там цілодобово.

Так чи інакше – більшість зоопарків та інших зоологічних установ, що тепер знаходяться у відносній безпеці, намагаються поступово повернутися до нормального життя. Деякі вже працюють для відвідувачів, інші – готуються до цього, а декотрі відвідувачів поки що не прийматимуть, але зберігають колекцію тварин і чекатимуть кращих часів.

репортаж із Київського зоопарку

Із деяких установ, які особливо постраждали або знаходяться під великою загрозою, тварин евакуюють в інші зоопарки. Узагалі-то, транспортування диких тварин – це досить складно, повільно і ризиковано навіть у мирний час, не те що під час війни – з поточним браком транспортних контейнерів, автівок, водіїв, кіперів, станом доріг, блокпостами та обстрілами. До того ж, у місцях, куди прибувають ці тварини, для них теж треба терміново створювати потрібні умови, що потребує неабияких зусиль та вмінь, а також додаткового фінансування. Але інколи іншого виходу просто немає. Зокрема, з Фельдман Екопарку, який було дуже сильно пошкоджено, довелося масово евакуювати всіх тварин, що там перебували: від тигрів та буйволів до декількох тисяч кажанів, що перебували в Центрі реабілітації рукокрилих. Нажаль, ця евакуація далася дуже великою ціною. Під час неї при обстрілах загинули та постраждали люди, а у власника Екопарку стався гучний конфлікт із зоозахисними організаціями. Проте більшість тварин звідти та з інших проблемних місць таки були вивезені та тепер живуть в інших зоопарках.

Пост ЦРР про операцію з порятунку кажанів з Фельдман Екопарку

Тварини з зоопарку “XII місяців” переїхали до Луцька
Тварини-переселенці в Рівненському зоопарку

Сподіваюся, що врятувати вдасться не лише тварин, які наразі утримуються в зоопарках та їхні вольєри, а й ту роботу, яку зоопарки та інші зоологічні інституції ведуть задля просвіти, їх дослідницькі проекти, проекти з захисту та реінтродукції2 тварин у дикій природі, а також резерви, необхідні для поліпшення умов утримання тварин у самих зоопарках.

Свого часу в Харкові встановили пам’ятний знак тваринам зоопарку, що пережили події Другої світової війни або загинули під час неї. Після закінчення нинішньої війни подібні монументи, боюся, можна буде встановлювати чи не в кожній зоологічній установі України, бо всі вони так чи інакше потерпають від війни. Проте – якщо встояли тоді, встоїмо й зараз.

1 Кіпер (англ. keeper) – особа, що доглядає за тваринами в зоопарку

2 Реінтродукція – повторне переселення тварин або інших істот туди, де вони мешкали раніше, але зникли, зокрема з вини людини

Пандемії в світі рослин та їх вплив на людей

Розповідає Олександр Акулов, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

У світі рослин також трапляються масові захворювання. Масові захворювання рослин називають епіфітотія, за аналогією епідемія (демос — народ, фітос — рослина). Але не треба думати, що ми відгороджені від цих процесів, бо рослини тісно пов’язані з людством. Вони слугують нам їжею, прихистком, середовищем для відпочинку.

Який зв’язок між грибами і бандами Нью-Йорку? Чому Великобританія суворо заборонила експорт в’язів на свої острови і як відкриття Америки мало не загубило виноробство Старого світу? Чи побачать наші діти дубові ліси? Про все це в науково-популярній лекції Олександра Акулова.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Екологічні передумови виникнення епідемій

Розповідає Іван Хом’як, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

Про віруси та їх взаємодію з навколишнім середовищем розповідає еколог, руйнівник популярних екологічних міфів та пропагандист математичних методів в екології Іван Хом’як.

Коли виникає епідемія, то перед спільнотою стоїть завдання не лише мінімізувати її вплив, а й отримати досвід, який допоможе передбачити її виникнення та запобігти цьому. Це вимагає розробки теоретичної моделі, на основі якої розроблятимуться прогностичні алгоритми. В основі такої моделі мають лежати екологічні характеристики взаємодії популяцій людини і паразита, який спричиняє інфікування. При цьому, популяція людини має розглядатися через призму біологічних та соціальних ознак.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Сказ у тварин: актуальна проблема сучасної України

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

З циклу карантинних лекцій

Іноді елементарні знання можуть врятувати вам життя. Сказ неможливо вилікувати, смертність стовідсоткова, але вчасний укол антирабічної сироватки не дасть вам захворіти, навіть якщо вірус вже потрапив до вашого організму.

Вірусні хвороби відрізняються тим, що їх дуже важко, інколи взагалі неможливо лікувати. Проте, їх напрочуд легко попередити завдяки щепленням. Сказ є стовідсотково смертельною хворобою. Чому так важливо щепити своїх улюбленців? Чи є вакцини безпечними, і які вакцини застосовуються в Україні? Хто є резервуарами для сказу в природі? Яку політику проводить Україна відносно сказу? Про все це ви можете дізнатися з лекції доктора ветеринарних наук Дмитра Морозенка.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Що ви знаєте про ветеринарію, або хто лікує братів наших менших

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

Лекція ВуММ від 28.01.2016

Чи є майбутнє у ветеринарної медицини в Україні? Про це ми говорили майже 5 років тому. Цікаво послухати та проаналізувати, чи змінилось щось за цей час.

Дмитро Володимирович Морозенко розповість про минуле і майбутнє харківської ветеринарії. Питання ветеринарної освіти і ветеринарної практики. Як готують лікарів-ветеринарів? Чим займається харківська ветеринарна наука? Що цікавого було в історії харківської ветеринарної науки, і що чекає на нас в майбутньому?
Торкнемося і деяких практичних аспектів, до того ж, в обговоренні ми вітаємо різні запитання! Лекція буде цікавою не тільки господарям домашніх улюбленців, але й широкому колу тих, хто цікавиться станом харківської науки та освіти.

Через п’ять років у 2020 р. ми повторили розмову з паном Дмитром і обговорили, що змінилось на краще, що залишилось на тому ж рівні, а що погіршилось у ветеринарній освіті в Україні.

Трансляцію відео шукайте за посиланням:
https://www.facebook.com/FreeUnivMM/videos/789214415156007/?app=fbl

Вплив епідемій на історію людства

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Кава, цукор, алкоголь: як керувати радощами й уникати залежності

Олександр Скороход, к. б. н.

Лекція ВуММ від 5.03.2020

У префронтальної кори є всього лише 0.4 секунди, щоб відсмикнути руку від смачненького тістечка.

Лекція Олександра Скорохода

Хоча наш головний мозок – дуже складноорганізований орган, на його роботу можуть справляти колосальний вплив такі зовсім невеликі молекули як: кофеїн, алкоголь, сахароза… Причому їхня дія може обмежуватися як окремими групами нейронів, так і цілими зонами головного мозку. – які ж молекулярні механізми впливу кофеїну, алкоголю, нікотину, сахарози на мозок? – яким чином ці молекули роблять нас “щасливими”? – чим кофеїн, нікотин, алкоголь шкодять мозку і чи є “безпечні” дози? – чому ці молекули викликають звикання/залежності? Про це, а також про те, як можна з точки зору науки збалансувати отримання “гормони щастя” та уникнення залежностей – будемо говорити на Лекції.

Наш лектор: Олександр Скороход молекулярний біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту Молекулярної Біології та Генетики НАН України, карате І дан (чорний пояс),марафонець, ультрамарафонець, переможець та призер трейлових ультрамарафонів в Україні та закордоном, учасник чемпіонату світу з трейлраннінгу 2019р., редактор порталу “Жорстка Атлетика”, популяризатор науки, спорту та здорового способу життя, блогер time2trail.in.ua

Життя тривале і коротке

Костянтин Задорожній, кандидадт біологічних наук.

Лекція ВуММ від 20.02.2020

“Щоб жити довго, треба жити у важких умовах”.

Яка тривалість життя є великою, а яка – малою? Насправді відповідь не завжди є очевидною. Які організми можна назвати довгожителями, а які ні? Як збільшити тривалість свого життя якщо ті гризун або риба? Скільки живуть дерева? І не забувайте про амебу! Про все це ми поговоримо під час наступної лекції з кандидатом біологічних наук, автором підручників Костянтином Задорожнім.

Як “помити” землю?

Володимир Гаркавенко, біолог

Лекція ВуММ, 12.12.2019

Лекція ВуММ “Як помити землю”

На диво у публічних виступах дуже рідко піднімається одна з найактуальніших проблем сучасної промислової і сільськогосподарської екології, а саме проблема забруднення ґрунтів. І не дивно, бо хімічне забруднення не так впадає в око, як, наприклад, поліетиленові пакунки, які всіх дратують. Хоча хімічне забруднення часто є найбільше небезпечним. Але екологія ґрунтів – це не тільки нові технології та сучасні практики, це ще й величезні бюджети. Про глобальні тренди і конкретні проблеми ремедіації ґрунтів ви зможете дізнатися з лекції біолога Володимира Гаркавенка.

Стратегії в біології. Чому організми є різними?

Дмитро Шабанов, д-р біол. наук, проф. ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Лекція ВуММ від 21.11.2019

Лекція ВуММ “Стратегії в біології”

Чим стратегії у біології відрізняються від стратегій у тактиці або бізнесі, і що таке, загалом, стратегії? Чому розвиток більшості процесів спрямовано до рівноваги Неша, а не оптимуму Парето? Яструби та голуби, самці та самиці, акселерати та ретарданти та інші приклади стратегій в біології у лекції доктора біологічних наук, професора, заступника декана біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитра Шабанова.