Як “помити” землю?

Володимир Гаркавенко, біолог

Лекція ВуММ, 12.12.2019

Лекція ВуММ “Як помити землю”

На диво у публічних виступах дуже рідко піднімається одна з найактуальніших проблем сучасної промислової і сільськогосподарської екології, а саме проблема забруднення ґрунтів. І не дивно, бо хімічне забруднення не так впадає в око, як, наприклад, поліетиленові пакунки, які всіх дратують. Хоча хімічне забруднення часто є найбільше небезпечним. Але екологія ґрунтів – це не тільки нові технології та сучасні практики, це ще й величезні бюджети. Про глобальні тренди і конкретні проблеми ремедіації ґрунтів ви зможете дізнатися з лекції біолога Володимира Гаркавенка.

Стратегії в біології. Чому організми є різними?

Дмитро Шабанов, д-р біол. наук, проф. ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Лекція ВуММ від 21.11.2019

Лекція ВуММ “Стратегії в біології”

Чим стратегії у біології відрізняються від стратегій у тактиці або бізнесі, і що таке, загалом, стратегії? Чому розвиток більшості процесів спрямовано до рівноваги Неша, а не оптимуму Парето? Яструби та голуби, самці та самиці, акселерати та ретарданти та інші приклади стратегій в біології у лекції доктора біологічних наук, професора, заступника декана біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитра Шабанова.

Звіряча урбаністика: зоопарки сьогодні і завтра

Євген Кіося

Лекція ВуММ від 15.09.2016

При складанні рейтингів на сайтах подорожей зоопарки часто називають як серед найкращих місць для відвідання, так і серед найгірших. Але що відрізняє гарний зоопарк від поганого? І взагалі – для чого потрібні зоопарки у сучасному світі? Про це розповість Євген Кіося, старший викладач біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна і за сумісництвом працівник Харківського зоопарку. Переважно мова піде про сучасні підходи до дизайну вольєрів та про те, як вони допомагають в освітній та просвітницькій роботі. Буде багато фотографій, а також можливість подискутувати про проблеми зоопарківської справи.

Він і Вона у світлі евлюції

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 28.02.2019 р

Дослідження виявили, що позашлюбних дітей знайчно меньше, ніж очікувались – меньше 1 відсотка. Як не крути, ми моногамні тварини. Чи ні? Відповідь шукайте у лекції.

Мільйони років еволюції людини відбилися і на будові нашого організму, і на поведінці. Але у чоловіків і жінок вони відбилися неоднаково. Надто різні вимоги висував відбір для представників різних статей. І результат цього процесу виявився дуже цікавим.

Лектор: кандидат біологічних наук Костянтин Задорожній.

Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Наталі Овчаренко

Лекція ВуММ від 16.02.2017 р.

Одразу спойлер: павуки-птахоїди птахів не їдять А от чим вони харчуються, де мешкають і як розмножуються – про це дізнавайтесь з лекції.

Люди бояться павуків не просто з давніх давен. Цей страх нам подарували ще наші предки, які жили на деревах. Як їжа волохате чудовисько не підходить, а шкоди своїми отруйними волосками може завдати, тому предки сучасних людей оминали павуків. Але все змінюється. Сучасна людина хоче знати все про світ, що її оточує, і павуки стали просто частинкою нашого природного середовища. А особливо такі красені, як павуки-птахоїди. Про їхню поведінку, біологію та особливості ви дізнаєтеся з лекції харківського біолога, співробітниці Харківського зоопарку Наталі Овчаренко.

Чоловічі та жіночі репродуктивні стратегії

Дмитро Шабанов

Лекція ВуММ від 14.12.2015 р.

Чи відоме співвідношення біологічної та соціальної складової поведінки людини? Чи можливо вважати, що біологічна складова обертається виключно навколо репродуктивної функції? І що таке стратегія? Стратегія завжди проявляється у конфлікті пріорітетів, коли необхідно обирати поміж декількох варіантів. Які варіанти існували у різних статей та чому вони обрали саме цей шлях розвитку – шукайте відповіді у лекції.

Лектор – кандидат біологічних наук, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Дмитро Андрійович Шабанов.

Витягаємо скелети з шафи

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 14.05.2015 р.

“Історія походження людини вивчена краще, ніж будь-якого іншого виду”. Саме так автор розпочинає свою лекцію. А що саме наразі відомо про антропогене з – дивіться у лекції.

Лекція біолога та генетика Костянтина Задорожнього “Довгий шлях до людини”. “Происхождение человека – тема дискуссионная. В том числе и потому, что взгляды многих участников дискуссии в этом вопросе весьма пристрастны. Ну не нравятся некоторым людям обезьяны в роли родственников! Лучше уж от «меленьких зеленых человечков» родословную вывести… Да и вопрос «Почему мы именно такие, как мы есть?» предполагает множество возможных вариантов ответа. Потому и ломаются копья в научных и околонаучных спорах последние полтора столетия. И бросаются на решение проблемы самые современные технологии. И не зря ведь бросаются. За последнюю четверть века целый ряд серьезных прорывов в данном вопросе. Но, в нашей стране, как-то не до освещения этих прорывов. Другие проблемы несколько более актуальны для населения. Вот и попробуем мы во время нашей встречи ответить на некоторые вопросы из серии «Что? Где? Когда? Как? Почему?» в истории происхождения человека.”

Біологічне підґрунтя НЕкритичного мислення

Віктор Досенко

Лекція ВуММ від 19.05.2018 р.

Адренархе – це різке падіння гормонів DHEA та DHEAS у період розвитку дитини до 7 років, що супроводжується панічним страхом за своє існування. Про те, яку роль він відіграє в еволюції людини та про інші цікаві аспекти дивісться у лекції.

Наш гість з Києва, доктор біологічних наук Віктор Досенко, розповість як наші біологічні особливості впливають на наш мозок і нашу свідомість, формуючі наше мислення. Що заважає нам критично мислити, а що допомагає. Чи мислили критично наші предки? А чи мислимо ми критично? Приєднується до нашої розмови.

Лектор: доктор медичних наук Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, професор.

Жінки у науці: “Справа не в гендері”

Круглий стіл, присвячений Міжнародному дню жінок та дівчат у науці

Зустріч ВУММ від 08.02.2018 р.

Генеральна Ассамблея ООН у 2015 році започаткувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який святкується 11 лютого. Харківська наукова спільнота може похвалитися досягненнями жінок-науковців у різних галузях. Тому ми вирішили провести круглий стіл, щоб розказати вам про роль жінок у науці та зокрема про жінок, які працюють в Харкові. Наші спікери: доктор біологічних наук Ольга Утевська, кандидат педагогічних наук, фізик Наталя Казачкова, фізик Дарина Песіна та астрофізик Анастасія Скорик. Приходьте, щоб відсвяткувати Міжнародний день жінок та дівчат в науці, та прийміть участь в обговоренні.

Ми обговорюємо такі питання, як існування дискримінація жінок в українській науці. Які існують програми для підтримки жінок науковців. Яка загальна світова тенденція щодо дівчат, які йдуть у науку.

Молекулярна кухня амілоїдних фібрил

Валерія Трусова

Лекція ВуММ від 7.02.2019 р.

11 лютого відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. А як краще можна відсвяткувати такий день, як не провести його у компанії молодого доктора наук, біофізика Валерії Трусової, дослідженя якої наближають день, коли людство зрозуміє природу хвороб Альцгеймера, Паркінсона, Хантігтона, діабет другого типу, ревматоїдний артрит та губчасті енцефалопатії? Крок за кроком дослідники наближаються до пояснення механізмів їх виникнення, і от один із кроків відбувається в нашому місті. Тому приєднуйтеся до нас, і дізнавайтеся, який внесок харківські біофізики роблять у світову науку.

На жаль, з технічних причин, перші 15 хвилин лекції відсутній звук. Через це перепрошуємо всіх глядачів.