Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ

Тетяна Рохманова

Лекція ВуММ від 21.05.2017 р.

Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю. Метаматеріали – це штучні періодичні структури, властивості яких визначаються більше структурою аніж матеріалом, з яких вони зроблені. Період структури метаматеріалів є набагато меншим довжини хвиль, з якими матеріал взаємодіє, завдяки чому хвиля «не відчуває» неоднорідності. В той же час маніпулюючи елементарною коміркою, можна отримати властивості, які неможливо досягти зі звичайними матеріалами. Приставка «мета» (μετά) – походить від грецького «поза», адже ми отримуємо властивості поза межами звичного. Саме метаматеріалами є структури з негативним показником заломлення або так звані «ліворукі» структури. В них, на відміну від наших звичних уявлень, заломлений промінь буде знаходитись по той же бік, що й падаючий, а збиральна лінза розсіюватиме світло. Неймовірно, хіба ні? Окрім загальнонаукового значення, метаматеріали обіцяють багато цікавих застосувань. Тож приходьте на лекцію кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової, і ми спробуємо розібралися у сучасних наукових трендах, щоб бути у курсі світових подій. Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки. Разом з #Дні науки

Політика пам’яті і денацифікація на прикладі ФРН

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 08.03.2018 р.

Процес декомунізації в сучасній Україні реалізується шляхом застосування політики пам’яті, спрямованої на подолання тоталітарного минулого нашої держави. За таких обставин напрочуд актуальним для нашого суспільства є вивчення досвіду інших країн світу, які свого часу також вирішували подібні проблеми. Федеративна Республіка Німеччина 1945 року постала перед необхідність денацифікації, а східні німці пережили дві кардинальні зміни моделі історичної політики 1945 і 1990 року. Про нацистську і комуністичну спадщину, проблему каяття, спротив минулого, меморіальні закони, знакові судові процеси, що супроводжували повоєнну Німеччину у лекції історика Дмитра Миколенка.

Антропогенез. Чому ми стали саме такими

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 23.10.2015 р.

Лекція біолога Костянтина Задорожного про еволюцію людини. Чому ми ходимо на двох ногах? Чому бачимо світ кольоровим? Чому можемо пити горілку, вино або пиво? Чому нам інколи не вистачає вітамінів? Відповіді на це можна знайти далеко в минулому. У ті часи, коли наші предки робили вибір чергової екологічної стратегії. Вибір, який і робив нас такими, якими ми зараз є. Про важкі вибори наших предків та їхні наслідки для нас…

Погорєлов — легенда харківської геометрії

Олександр Борисенко

Лекція ВуММ від 17.01.2019 р.

Харківський університет став науковою колискою для видатного геометра сучасності, академіка Олексія Васильовича Погорєлова. 3 березня 2019 року Україна буде святкувати сторіччя з дня народження легендарного математика, про що навіть Верховна Рада України прийняла постанову про відзнаку на державному рівні. Ми пропонуємо вам дізнатися не тільки про особистість нашого співвітчизника, але й про його наукові доробки в лекції учня О.В. Погорєлова, члена-корреспондента НАНУ, доктора фіз.-мат. наук, професора, визначного геометра, головного наукового співробітника ФТІНТ НАН України Олександра Андрійовича Борисенко.

Затока степового моря: лекція Андрія Домановського

Андрій Домановський

Лекція ВуММ від 18.02.2016 р.

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно. Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися: – Коли і яким чином виник Кримський ханат; – Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою; – Яким був державний устрій Кримського Юрту; – Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію; – Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським. про це ви дізнаєтеся від історика, кандидата історичних наук Андрія Домановського на нашій лекції

Український генофонд в європейському контексті

Ольга Утєвська

Лекція ВуММ від 20.11.2014 р.

Доктор біологічних наук Ольга Утєвська, яка працює у Харківському університеті ім. В.Н. Каразіна, розповідає про тему своїх унікальних досліджень. Як за допомогою генетичного аналізу можливо дослідити міграцію етносів на карті світу. Та які результати були отримані при вивченні генофонду української нації. Ця лекція є лідером за переглядами серед усіх лекцій ВуММ і не втрачає свою актуальність.

Роль цінностей у історичному контексті

Станіслав Щербак

Лекція ВуММ від 21.12.2017 р.

Що таке цінності? На жаль, немає на сьогодні єдиного визначення цього поняття. Усього на наш час під поняттям «цінності» є 180 дефініцій. Але питання цінностей у впливі на розвитку суспільства досконально стали вчити лише наприкінці ХХ ст., лише у контексті новітньої історії. Але як бути з роллю цінностей у період Середньовіччя, ранньомодерний час? І як релігія та повсякденне життя відігравала важливу роль у формуванні цінностей багатьох європейських країн у ці епохи? І чи можливо застосовувати шкалу цінностей американського соціолога Рональда Інгельгарта до історичного минулого? Про все це ми поспілкуємося з істориком Станіславом Щербаком.