Сказ у тварин: актуальна проблема сучасної України

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

З циклу карантинних лекцій

Іноді елементарні знання можуть врятувати вам життя. Сказ неможливо вилікувати, смертність стовідсоткова, але вчасний укол антирабічної сироватки не дасть вам захворіти, навіть якщо вірус вже потрапив до вашого організму.

Вірусні хвороби відрізняються тим, що їх дуже важко, інколи взагалі неможливо лікувати. Проте, їх напрочуд легко попередити завдяки щепленням. Сказ є стовідсотково смертельною хворобою. Чому так важливо щепити своїх улюбленців? Чи є вакцини безпечними, і які вакцини застосовуються в Україні? Хто є резервуарами для сказу в природі? Яку політику проводить Україна відносно сказу? Про все це ви можете дізнатися з лекції доктора ветеринарних наук Дмитра Морозенка.

Вплив епідемій на історію людства

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

На епідемічних фронтах. Як Українська Держава Павла Скоропадського долала інфекційні захворювання

Розповідає Любов Жванко, докторка історичних наук

Уряд Скоропадського в умовах війни знайшов кошти для Київського та Харківського інститутів мікробіології, і вони почали виробляти вакцину проти віспи. П’ять тисяч карбованців, чималі гроші на той час. А що робить сучасний уряд для подолання епідемії?

“Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. Які загрози стояли перед щойно народженою Україною? Як їм протидіяли перші керівники? Що вдалося подолати, а що ні? Хто допомагав, а хто протистояв цим заходам? Все, що з нами відбувається, відбувається не вперше. Це дуже добре знають історики. Слухайте лекцію Любов Жванко і будьте #розумні

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Слідами контрабандистів. Етюди з історії контрабанди

Сергій Дейнеко, к. іст. н.

Лекція ВуММ від 11.01.2018 р.

Жінки з аристокрократичних родин цікавим способом везли контрабандні сукні з Європи: просто на собі.

Контрабанда є одним із найдавніших занять людства. Ще до народження Христа це явище було дуже розповсюдженим, зокрема у Середземномор ї. У подальшому, разом з homo sapiens,контрабанда крокувала крізь століття. Але, найбільшого розповсюдження набула з розвитком промисловості у ХІХ ст. Про причини, що сприяли виникненню контрабанди на теренах колишньої Російської імперії, а згодом СРСР, найбільш популярні товари для незаконного переміщення через кордон та методи боротьби з цим правопорушенням всі бажаючі можуть дізнатися з лекції історика Сергія Дейнеко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.

Між прагматизмом і почуттями: політика пам’яті у Франції

Дмитро Миколенко, д. іст. н.

Лекція ВуММ від 12.03.2020р.

Дмитро Миколенко. ВуММ

Свого часу відомий історик Марк Блок зазначив: «Німці інтенсивніше переживають свої колективні спогади, ніж французи, які здавна схильні керуватися здоровим глуздом». Чи справедливим є твердження дослідника? Як французи долали катастрофічні наслідки Другої світової війни, яка розколола їхнє суспільство? Чи зуміли вони знайти конструктивні та ефективні формули задля консолідації? Чим може бути корисним довід Франції для сучасної України?
Про це ми поговоримо з доктором історичних наук, викладачем історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитром Миколенком.

Реформи економіки України — необхідні і ті, що впроваджені

Володимир Рапопорт, економіст

Лекція ВуММ від 01.02.2018 р.

“Україна отримала отримала від Радянського Союзу великий економічний потенціал”. Та невже?!

Зрада чи Перемога? Яких реформ потребує українська економіка? Що було зроблено за ці чотири роки? Чи правильно боротися з корупціонерами, чи варто все ж боротися з корупцією?
Ця лекція про те, що проблеми української економіки мають глибоке історичне коріння.

Тільки цифри, графіки та статистика – тільки хардкор. Ми не обговорюємо припущення, ми оперуємо фактами.

Лекцію читає експерт, економіст Володимир Рапопорт.

Картинку позичено тут

Людина, що врятувала Фінляндію. Карл Густав Маннергейм

Сергій Дейнеко, канд. іст. наук

Лекція ВуММ від 28.02.2020

Ми поговоримо про його походження, дитинство, навчання у військовому училищі, деякі сторінки особистого життя. Але особливо цікаве питання яким чином людина, яка зробила військову кар’єру в російській армії, стала на чолі незалежної Фінляндії. Його праця на державницькій ниві заклала підмурок сучасної розвиненої держави. Це друга лекція історика Сергія Дейнеко про історію незалежної Фінляндії та Зимової війни. Перша лекція: Доборовользі в Зимовій війні

Штучний інтелект: від витоків до сингулярності

Євген Горовий, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ 09.11.2017 р.

Голлівуд періодично лякає нас перспективою захоплення світу штучним інтелектом. Чи варто цього боятися? Насправді, кожен з нас щоденно використовує штучний інтелект, навіть не замислюючись, які знання покладені в основу його створення. Таємниці штучного інтелекту вам розкриє Євген Горовий, кандидат фіз.-мат. наук, засновник компанії It-Jim та науковий співробітник РІНАНУ.

Зображення Gerd Altmann с сайту Pixabay

Кава, цукор, алкоголь: як керувати радощами й уникати залежності

Олександр Скороход, к. б. н.

Лекція ВуММ від 5.03.2020

У префронтальної кори є всього лише 0.4 секунди, щоб відсмикнути руку від смачненького тістечка.

Лекція Олександра Скорохода

Хоча наш головний мозок – дуже складноорганізований орган, на його роботу можуть справляти колосальний вплив такі зовсім невеликі молекули як: кофеїн, алкоголь, сахароза… Причому їхня дія може обмежуватися як окремими групами нейронів, так і цілими зонами головного мозку. – які ж молекулярні механізми впливу кофеїну, алкоголю, нікотину, сахарози на мозок? – яким чином ці молекули роблять нас “щасливими”? – чим кофеїн, нікотин, алкоголь шкодять мозку і чи є “безпечні” дози? – чому ці молекули викликають звикання/залежності? Про це, а також про те, як можна з точки зору науки збалансувати отримання “гормони щастя” та уникнення залежностей – будемо говорити на Лекції.

Наш лектор: Олександр Скороход молекулярний біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту Молекулярної Біології та Генетики НАН України, карате І дан (чорний пояс),марафонець, ультрамарафонець, переможець та призер трейлових ультрамарафонів в Україні та закордоном, учасник чемпіонату світу з трейлраннінгу 2019р., редактор порталу “Жорстка Атлетика”, популяризатор науки, спорту та здорового способу життя, блогер time2trail.in.ua

Парадокси і загадки українських степів і чорноземів

Юрій Бенгус, біолог

Лекція ВуММ від 16.01.2020 р.

“Ковила — це дерево, які перевернулися догори дригом”

Врятувати степи

Біолог Юрій Бенгус, викладач кафедри ботаніки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди спробує відповісти на наступні запитання:

  • Чому степова зона на інших континентах представлена високотравними сезонними біоценозами (преріями, пампасами, саванами) і лише у нас в Євразії – низькотравними ковиловими і типчаковими степами.
  • Чому чорноземи практично відсутні в Африці чи Америці.
  • Якщо чорноземи утворюються лише там де росте ковила, то як можна їх відродити?
  • Чому законодавча заборона випасу і сінокосіння в степових заповідниках викликала майже одностайний спротив науковців?
  • Чому застосування популярного в Америці методу “абсолютного заповідання” знищує наші степові біоценози.
  • Чи є ковилові степи кінцевим зональним типом рослинності, як це вчать у школі?
  • Чому запропонований вченими спосіб охорони степів є незрозумілим для більшості людей, і що з цим робити далі.