Слідами контрабандистів. Етюди з історії контрабанди

Сергій Дейнеко, к. іст. н.

Лекція ВуММ від 11.01.2018 р.

Жінки з аристокрократичних родин цікавим способом везли контрабандні сукні з Європи: просто на собі.

Контрабанда є одним із найдавніших занять людства. Ще до народження Христа це явище було дуже розповсюдженим, зокрема у Середземномор ї. У подальшому, разом з homo sapiens,контрабанда крокувала крізь століття. Але, найбільшого розповсюдження набула з розвитком промисловості у ХІХ ст. Про причини, що сприяли виникненню контрабанди на теренах колишньої Російської імперії, а згодом СРСР, найбільш популярні товари для незаконного переміщення через кордон та методи боротьби з цим правопорушенням всі бажаючі можуть дізнатися з лекції історика Сергія Дейнеко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.

Між прагматизмом і почуттями: політика пам’яті у Франції

Дмитро Миколенко, д. іст. н.

Лекція ВуММ від 12.03.2020р.

Дмитро Миколенко. ВуММ

Свого часу відомий історик Марк Блок зазначив: «Німці інтенсивніше переживають свої колективні спогади, ніж французи, які здавна схильні керуватися здоровим глуздом». Чи справедливим є твердження дослідника? Як французи долали катастрофічні наслідки Другої світової війни, яка розколола їхнє суспільство? Чи зуміли вони знайти конструктивні та ефективні формули задля консолідації? Чим може бути корисним довід Франції для сучасної України?
Про це ми поговоримо з доктором історичних наук, викладачем історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитром Миколенком.

Реформи економіки України — необхідні і ті, що впроваджені

Володимир Рапопорт, економіст

Лекція ВуММ від 01.02.2018 р.

“Україна отримала отримала від Радянського Союзу великий економічний потенціал”. Та невже?!

Зрада чи Перемога? Яких реформ потребує українська економіка? Що було зроблено за ці чотири роки? Чи правильно боротися з корупціонерами, чи варто все ж боротися з корупцією?
Ця лекція про те, що проблеми української економіки мають глибоке історичне коріння.

Тільки цифри, графіки та статистика – тільки хардкор. Ми не обговорюємо припущення, ми оперуємо фактами.

Лекцію читає експерт, економіст Володимир Рапопорт.

Картинку позичено тут

Людина, що врятувала Фінляндію. Карл Густав Маннергейм

Сергій Дейнеко, канд. іст. наук

Лекція ВуММ від 28.02.2020

Ми поговоримо про його походження, дитинство, навчання у військовому училищі, деякі сторінки особистого життя. Але особливо цікаве питання яким чином людина, яка зробила військову кар’єру в російській армії, стала на чолі незалежної Фінляндії. Його праця на державницькій ниві заклала підмурок сучасної розвиненої держави. Це друга лекція історика Сергія Дейнеко про історію незалежної Фінляндії та Зимової війни. Перша лекція: Доборовользі в Зимовій війні

Штучний інтелект: від витоків до сингулярності

Євген Горовий, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ 09.11.2017 р.

Голлівуд періодично лякає нас перспективою захоплення світу штучним інтелектом. Чи варто цього боятися? Насправді, кожен з нас щоденно використовує штучний інтелект, навіть не замислюючись, які знання покладені в основу його створення. Таємниці штучного інтелекту вам розкриє Євген Горовий, кандидат фіз.-мат. наук, засновник компанії It-Jim та науковий співробітник РІНАНУ.

Зображення Gerd Altmann с сайту Pixabay

Кава, цукор, алкоголь: як керувати радощами й уникати залежності

Олександр Скороход, к. б. н.

Лекція ВуММ від 5.03.2020

У префронтальної кори є всього лише 0.4 секунди, щоб відсмикнути руку від смачненького тістечка.

Лекція Олександра Скорохода

Хоча наш головний мозок – дуже складноорганізований орган, на його роботу можуть справляти колосальний вплив такі зовсім невеликі молекули як: кофеїн, алкоголь, сахароза… Причому їхня дія може обмежуватися як окремими групами нейронів, так і цілими зонами головного мозку. – які ж молекулярні механізми впливу кофеїну, алкоголю, нікотину, сахарози на мозок? – яким чином ці молекули роблять нас “щасливими”? – чим кофеїн, нікотин, алкоголь шкодять мозку і чи є “безпечні” дози? – чому ці молекули викликають звикання/залежності? Про це, а також про те, як можна з точки зору науки збалансувати отримання “гормони щастя” та уникнення залежностей – будемо говорити на Лекції.

Наш лектор: Олександр Скороход молекулярний біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту Молекулярної Біології та Генетики НАН України, карате І дан (чорний пояс),марафонець, ультрамарафонець, переможець та призер трейлових ультрамарафонів в Україні та закордоном, учасник чемпіонату світу з трейлраннінгу 2019р., редактор порталу “Жорстка Атлетика”, популяризатор науки, спорту та здорового способу життя, блогер time2trail.in.ua

Парадокси і загадки українських степів і чорноземів

Юрій Бенгус, біолог

Лекція ВуММ від 16.01.2020 р.

“Ковила — це дерево, які перевернулися догори дригом”

Врятувати степи

Біолог Юрій Бенгус, викладач кафедри ботаніки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди спробує відповісти на наступні запитання:

  • Чому степова зона на інших континентах представлена високотравними сезонними біоценозами (преріями, пампасами, саванами) і лише у нас в Євразії – низькотравними ковиловими і типчаковими степами.
  • Чому чорноземи практично відсутні в Африці чи Америці.
  • Якщо чорноземи утворюються лише там де росте ковила, то як можна їх відродити?
  • Чому законодавча заборона випасу і сінокосіння в степових заповідниках викликала майже одностайний спротив науковців?
  • Чому застосування популярного в Америці методу “абсолютного заповідання” знищує наші степові біоценози.
  • Чи є ковилові степи кінцевим зональним типом рослинності, як це вчать у школі?
  • Чому запропонований вченими спосіб охорони степів є незрозумілим для більшості людей, і що з цим робити далі.

Життя тривале і коротке

Костянтин Задорожній, кандидадт біологічних наук.

Лекція ВуММ від 20.02.2020

“Щоб жити довго, треба жити у важких умовах”.

Яка тривалість життя є великою, а яка – малою? Насправді відповідь не завжди є очевидною. Які організми можна назвати довгожителями, а які ні? Як збільшити тривалість свого життя якщо ті гризун або риба? Скільки живуть дерева? І не забувайте про амебу! Про все це ми поговоримо під час наступної лекції з кандидатом біологічних наук, автором підручників Костянтином Задорожнім.

Як “помити” землю?

Володимир Гаркавенко, біолог

Лекція ВуММ, 12.12.2019

Лекція ВуММ “Як помити землю”

На диво у публічних виступах дуже рідко піднімається одна з найактуальніших проблем сучасної промислової і сільськогосподарської екології, а саме проблема забруднення ґрунтів. І не дивно, бо хімічне забруднення не так впадає в око, як, наприклад, поліетиленові пакунки, які всіх дратують. Хоча хімічне забруднення часто є найбільше небезпечним. Але екологія ґрунтів – це не тільки нові технології та сучасні практики, це ще й величезні бюджети. Про глобальні тренди і конкретні проблеми ремедіації ґрунтів ви зможете дізнатися з лекції біолога Володимира Гаркавенка.

Як побачити атом?!

Антон Сененко, к. ф.-м. н., Інституту фізики НАНУ

Лекція ВуММ від 9.01.2020 р.

Лекція ВуММ “Як побачити атом?”

В гостях у Вільного університету Майдан Моніторинг український фізик, старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ, відомий популярізатор науки Антон Сененко.
1982 року два фізики подарували людству сканувальний тунельний мікроскоп. Цей винахід виявився настільки вдалим, що вже у 1986 році їм за це присудили Нобелівську премію. Що воно за прилад? Що за допомогою нього можна побачити? Чи бачать атоми в Україні? Як зробити атоми популярними?

Лекція проведена за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section