Що це було? Два погляди на радянське минуле

Катерина Єремєєва, к.і.н.

Лекція ВуММ від 18.04.2019р

Лекція присвячена аналізу двох напрямків в історіографії радянського суспільства: тоталітарному та ревізіоністському. Яке бачення радянського пропонують представники цих напрямків? Чим «радянське» відрізняється від «совєтського»? Чи варто пам’ятати радянський період? Чи живе в нас радянське і як до цього ставитись: як до невід’ємної частини менталітету, чогось чужого чи як до хвороби?

Лектор: Катерина Єремєєва, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту

(Не) відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов

Катерина Каруник, Харківське історико-філологічне товариство

Лукція ВуММ від 19.05.2016.

Юрій Шевельов – це видатна постать для Харкова, як ріже очі харківським очільникам міста, постсовкам та українофобам.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця. Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист. Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові. 3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.

Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Харків і польські митці. Від Августа Медведя до Мар’яна Рузамського

Любов Жванко, доктор історичних наук

Лекція ВуММ від 11.04.2019 р.

Для поляків Лівобережна Україна – це тера інкогніта. Але зв’язок з нею є набагто більшим, ніж може здатись.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були й митці, з іменами деякий у світі асоціюється сама держава Польща. Це –культовий майстер пензля Генрік Семирадський, талановий художник, педагог-реформатор, закоханий в Україну Ян Станіславський, незнаний і різноплановий у творчості Болеслав Цибіс, один із найвідомішої мистецької династії Польщі художник і реставратор Вінсент Сленьдзінський, один із найталановитіших акварелістів міжвоєнної Польщі, в’язень Аушвіца-Біркенау і Берген-Бельзена Мар’ян Рузамський, придворний художник імператорського двору і один із перших фотографів Харкова Август Медвей, Вони серед героїв Словника про видатних поляків у Харкові, підготовеного авторкою у рамках участі у стипендіальній програмі Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща „Thesaurus Poloniae” (вересень – грудень 2016), координатором якої виступає Міжнародний Центр культури у Кракові Окремі матеріали зібрано у рамках наукового стажування при Нагороді імені Івана Виговського під патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди (фундатор Нагороди – Студії Східної Європи Варшавського університету), здійсненого в Університеті Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, жовтень – грудень 2017) та Яґеллонському університеті (Краків, січень – березень 2018).

Лектор: Любов Жванко, професор, доктор історичних наук, почесний член Товариства “Дім Полонія на Сході“ (Харків)

Біженство Першої Світової Війни Та Волонтерський Рух В Україні

Любов Жванко

Лекція ВуММ від 26.04.2018 р.

У 2009 р. у вступі до збірника документів «Біженство Першої світової війни в Україні. Документи і матеріали» авторка Любов Жванко зауважила: «Чи можуть сучасні українці просто так впустити на ночівлю людину, яка назветься біженцем? Питання більш ніж риторичне. Змінився світ, система цінностей, змінилися й самі українці» . І ось прийшло 1 березня 2014 р., а з ним – окупація українського Криму російськими агресорами. Більше того, війна зупинилася біля південно-східних кордонів держави. Слово «біженець» раптом втратило своє книжково-архівне наповнення і набуло зловісно-реального змісту. Проте, як показали реалії нашого жорстокого життя, українці все ще здатні до самопожертви і допомоги ближньому. Лекція Любов Жванко, професора, доктора історичних наук, однієї із провідних вітчизняних дослідниць соціальної історії Першої світової війни, зокрема, біженці соціо-гуманітарні процесів Українська революції 1917 – 1921 рр., біженства та міграційних процесів ХХ – ХХІ ст. на Європейському континенті, українсько-польські взаємин, історії Полонії Харкова. Любов Жванко авторка близько 200 наукових праць, опублікованих в Україні, Великій Британії, Польщі, Франції, Німеччині, Латвії, Литві, РФ (до 2014), Японії, ініціаторки та співредакторки Міжнародного проекту, присвяченого сторіччю Першої світової війни «Уся Європа в русі: Велика війна та її біженці 1914–1918» («Europe on the Move: the Great War and its Refugees, 1914–1918»), 2014–2017 (співредактор професор Пітер Гетрелл, університет в Манчестері, Велика Британія). Грантовий проект здійснювався за фінансової підтримки Британської Академії наук

Північне братство. Добровольці з Європи у Зимовій війні

Фінська армія воювала на собачіх упряжаках. А Радянська армія використовувала собак у ролі живих бомб, які кидались під танки та підривали їх. Про ці та інші цікаві факти часів Зимової війни слухайте у лекції.

Довгий час Зимова війна, яку іноді називають радянсько-фінською, була однією із маловідомих тем у радянській, а згодом російській та українській історіографії. Участь у цій війні на боці Фінляндії добровольців з різних країн Європи, переважно Скандинавії, для багатьох залишається темною сторінкою історії. Відповідно саме ця тема буде в центрі нашої лекції.

Лектор: Сергій Дейнеко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Харківського історичного музею.

Ностальгія за імперією. Угорщина.

Дмитро Миколенко

Леекція ВуММ від 21.02.2019 р.

Апофіозом революції в Угорщині було повалення пам’ятника Сталіна. Чоботи Сталіна, яки залишились на п’єдесталі, стали своєрідним символом революції. Так само, як і прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом. Про це та інше розповідає Дмитро Миколенко у своїй лекції.

Західна сусідка України – Угорщина, на шляху до Європейського Союзу пройшла значні політичні, соціально-економічні і культурні трансформації, які наразі лише розпочалися в нашій Державі. Ключовою у цьому плані є зміна системи цінностей угорців. Але чи можна вважати наших західних сусідів нацією, яка безапеляційно засвоїла європейські ідеали демократії і толерантності? Саме вказане питання буде ключовим у лекції історика Дмитра Миколенка під назвою «Ностальгія за імперією? Національна пам’ять та історична політика в Угорщині», яка відбудеться 21 лютого 2019 року о 18.30 у клубі «Шостий кут» (вул. Гіршмана 9/27). У своєму виступі автор зробить історичний екскурс в минуле Угорщини, схарактеризує політику пам’яті у цій країні в імперський період, за часів режиму Горті, доби соціалізму і на сучасному етапі. Також планується обговорити проблемні питання колективної пам’яті українців і угорців, які наразі стоять на заваді розбудові добросусідських двосторонніх відносин.

Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 09.02.2017 р.

Період правління уряду А. Салазара у Португалії до цього часу залишає по собі безліч сивих плям, адже в силу певних обставин він недостатньо досліджений. За португальськими законами лише через п’ятдесят років знімається заборона на використання документів, котрі зберігаються під грифом «секретно», а також через політизованість представленої теми, португальські вчені ще не сказали останнього слова у вивченні вказаної проблематики. Проте на цей час існує значна кількість робіт, в яких робилася спроба дослідити окремі аспекти діяльності одіозного прем’єр-міністра. Проте ці праці спираються на недостатньо репрезентативну джерельну базу – тенденційну пресу, мемуари, вкрай заплутані і складні для сприйняття стенограми публічних виступів диктатора. Саме тому залишаються дискусійними безліч питань, пов’язаних із функціонування правлячого у Португалії режиму. Приміром, чи варто вважати салазарівське правління фашистською диктатурою, тоталітарним або авторитарним був цей політичний режим? На всі ці питання історикам ще належить дати відповідь. На спеціальній лекції, присвяченій історії Португалії 1932–1974 рр., Дмитро Миколенко, кандидат і сторичних наук, познайомить нас із зовнішньою і внутрішньою політикою Лісабону, трансформацією правлячого режиму, соціальним і економічним розвитком найзахіднішої країни Європи у період правління справжнього сірого кардиналу, таємничого Антоніу Салазара.

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в СРСР

Катерина Єремєєва

Лекція ВуММ від 13.12.2018 р.

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в радянському суспільстві Лекція присвячена такому складному явищу, як гумор в радянському суспільстві. Наскільки чіткою була межа між офіційним та неофіційним гумором? Чи відбувалися між ними взаємовплив та конкуренція? Чи впливала ідеологія на неофіційний гумор і наскільки цензурована сміхова культура була слухняною владі? Як впливав гумор на владу: дискредитував її чи допомагав продовжити термін її дії? Про це розповість дослідниця радянського гумору та сатири Єремєєва Катерина Андріївна, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту

Політика пам’яті і денацифікація на прикладі ФРН

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 08.03.2018 р.

Процес декомунізації в сучасній Україні реалізується шляхом застосування політики пам’яті, спрямованої на подолання тоталітарного минулого нашої держави. За таких обставин напрочуд актуальним для нашого суспільства є вивчення досвіду інших країн світу, які свого часу також вирішували подібні проблеми. Федеративна Республіка Німеччина 1945 року постала перед необхідність денацифікації, а східні німці пережили дві кардинальні зміни моделі історичної політики 1945 і 1990 року. Про нацистську і комуністичну спадщину, проблему каяття, спротив минулого, меморіальні закони, знакові судові процеси, що супроводжували повоєнну Німеччину у лекції історика Дмитра Миколенка.

Між Сходом і Заходом. Як формувалися кордони України

Сергій Дейнеко

Лекція ВуММ від 10.01.2019 р.

Ми починаєм новий календарний рік з розмови про історичну пам’ять. Чим продовжуємо серію лекції присвячених цій темі. Науковий співробітник Харківського історичного музею, кандидат історичних наук Сергій Дейнеко розповість про історію формування території України. Як змінювалися наші кордони? Чому врешті решт кордони Української держави не співпали з територіями етнічного розселення українців, які історичні події на це впливали? Приходьте, задавайте питання, долучайтеся до дискусії.