Category: Історія

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

І знову про археологію під час війни. Цього разу — про досвід організації повноцінної експедиції.

Так сталося, що цього року всі співробітники відділу археології Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького отримали Кваліфікаційні документи за формою 1. Тобто, ще 23 лютого ми планували повноцінні три експедиції. Мали досліджувати пам’ятки доби бронзи, раннього середньовіччя й козацький монастир. Усі ці плани полетіли в тар-та-ра-ри, адже — війна, археологи і друзі археологів хто де — хто в ТРО, хто в ЗСУ і просто не на часі…

Continue reading АРХЕОЛОГІЯ НА КОРДОНІ МІЖ МИРОМ І ВІЙНОЮ

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

Можливо, ви встигли здивуватись, побачивши назву матеріалу, але… Відповідно до визначення музей – це, в першу чергу, наукова інституція. Більшість ставок в штатних розписах – наукові співробітники. Першим пунктом в посадових інструкціях є «вивчення», а вже потім «зберігання», «поповнення колекцій» і так далі. Музейники і музейниці проводять свої дослідження, організовують та керують експедиціями, пишуть статті і розробляють методичні рекомендації щодо збереження, реставрації, популяризації культурної спадщини. 

Continue reading Як врятувати культурну спадщину або ж музеї України – під обстрілами

З циклу ВУММ “Наука під обстрілами”

Юрченко Анна, наукова співробітниця відділу археології ДНІМ, археологиня з польовим досвідом з 2006 року, з 2012 року самостійно проводить польові дослідження.

Нагадаємо, що війна на території України почалась в 2014 році. Власне, з тих пір вона і вносить корективи в життя науковців і на стан збереженості пам’яток. Тож почнемо з часу — 8 років тому.

Continue reading Археологічна наука в умовах війни

Розповідає Олександр Акулов, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

У світі рослин також трапляються масові захворювання. Масові захворювання рослин називають епіфітотія, за аналогією епідемія (демос — народ, фітос — рослина). Але не треба думати, що ми відгороджені від цих процесів, бо рослини тісно пов’язані з людством. Вони слугують нам їжею, прихистком, середовищем для відпочинку.

Який зв’язок між грибами і бандами Нью-Йорку? Чому Великобританія суворо заборонила експорт в’язів на свої острови і як відкриття Америки мало не загубило виноробство Старого світу? Чи побачать наші діти дубові ліси? Про все це в науково-популярній лекції Олександра Акулова.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Сергій Дейнеко, к. іст. н.

Лекція ВуММ від 11.01.2018 р.

Жінки з аристокрократичних родин цікавим способом везли контрабандні сукні з Європи: просто на собі.

Контрабанда є одним із найдавніших занять людства. Ще до народження Христа це явище було дуже розповсюдженим, зокрема у Середземномор ї. У подальшому, разом з homo sapiens,контрабанда крокувала крізь століття. Але, найбільшого розповсюдження набула з розвитком промисловості у ХІХ ст. Про причини, що сприяли виникненню контрабанди на теренах колишньої Російської імперії, а згодом СРСР, найбільш популярні товари для незаконного переміщення через кордон та методи боротьби з цим правопорушенням всі бажаючі можуть дізнатися з лекції історика Сергія Дейнеко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.

Дмитро Миколенко, д. іст. н.

Лекція ВуММ від 12.03.2020р.

Свого часу відомий історик Марк Блок зазначив: «Німці інтенсивніше переживають свої колективні спогади, ніж французи, які здавна схильні керуватися здоровим глуздом». Чи справедливим є твердження дослідника? Як французи долали катастрофічні наслідки Другої світової війни, яка розколола їхнє суспільство? Чи зуміли вони знайти конструктивні та ефективні формули задля консолідації? Чим може бути корисним довід Франції для сучасної України?
Про це ми поговоримо з доктором історичних наук, викладачем історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитром Миколенком.

Сергій Дейнеко, канд. іст. наук

Лекція ВуММ від 28.02.2020

Ми поговоримо про його походження, дитинство, навчання у військовому училищі, деякі сторінки особистого життя. Але особливо цікаве питання яким чином людина, яка зробила військову кар’єру в російській армії, стала на чолі незалежної Фінляндії. Його праця на державницькій ниві заклала підмурок сучасної розвиненої держави. Це друга лекція історика Сергія Дейнеко про історію незалежної Фінляндії та Зимової війни. Перша лекція: Доборовользі в Зимовій війні

Єгор Брайлян, історик британіст

Лекція ВуММ від 28.11.2019р.

Як любов монархів до пекінесів вплинула на британсько-китайські відносини. Це питання вивчає глобальна історія тварин. Про це розповідає у своїй лекції Єгор Брайлян.

Сучасна історична наука аналізує минуле з незвичних перспектив. Так, зараз історики більше приділяють уваги історії тварин, історії емоцій та історії навколишнього середовища. Разом з тим, важливими напрямами залишаються глобальна історія та історія ідей. Чим живе сучасна світова історіографія та як нові напрямки допомагають з інших сторін інтерпретувати минуле розповість історик Єгор Брайлян.