Вплив епідемій на історію людства

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

На епідемічних фронтах. Як Українська Держава Павла Скоропадського долала інфекційні захворювання

Розповідає Любов Жванко, докторка історичних наук

Уряд Скоропадського в умовах війни знайшов кошти для Київського та Харківського інститутів мікробіології, і вони почали виробляти вакцину проти віспи. П’ять тисяч карбованців, чималі гроші на той час. А що робить сучасний уряд для подолання епідемії?

“Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. Які загрози стояли перед щойно народженою Україною? Як їм протидіяли перші керівники? Що вдалося подолати, а що ні? Хто допомагав, а хто протистояв цим заходам? Все, що з нами відбувається, відбувається не вперше. Це дуже добре знають історики. Слухайте лекцію Любов Жванко і будьте #розумні

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Слідами контрабандистів. Етюди з історії контрабанди

Сергій Дейнеко, к. іст. н.

Лекція ВуММ від 11.01.2018 р.

Жінки з аристокрократичних родин цікавим способом везли контрабандні сукні з Європи: просто на собі.

Контрабанда є одним із найдавніших занять людства. Ще до народження Христа це явище було дуже розповсюдженим, зокрема у Середземномор ї. У подальшому, разом з homo sapiens,контрабанда крокувала крізь століття. Але, найбільшого розповсюдження набула з розвитком промисловості у ХІХ ст. Про причини, що сприяли виникненню контрабанди на теренах колишньої Російської імперії, а згодом СРСР, найбільш популярні товари для незаконного переміщення через кордон та методи боротьби з цим правопорушенням всі бажаючі можуть дізнатися з лекції історика Сергія Дейнеко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.

Між прагматизмом і почуттями: політика пам’яті у Франції

Дмитро Миколенко, д. іст. н.

Лекція ВуММ від 12.03.2020р.

Дмитро Миколенко. ВуММ

Свого часу відомий історик Марк Блок зазначив: «Німці інтенсивніше переживають свої колективні спогади, ніж французи, які здавна схильні керуватися здоровим глуздом». Чи справедливим є твердження дослідника? Як французи долали катастрофічні наслідки Другої світової війни, яка розколола їхнє суспільство? Чи зуміли вони знайти конструктивні та ефективні формули задля консолідації? Чим може бути корисним довід Франції для сучасної України?
Про це ми поговоримо з доктором історичних наук, викладачем історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитром Миколенком.

Людина, що врятувала Фінляндію. Карл Густав Маннергейм

Сергій Дейнеко, канд. іст. наук

Лекція ВуММ від 28.02.2020

Ми поговоримо про його походження, дитинство, навчання у військовому училищі, деякі сторінки особистого життя. Але особливо цікаве питання яким чином людина, яка зробила військову кар’єру в російській армії, стала на чолі незалежної Фінляндії. Його праця на державницькій ниві заклала підмурок сучасної розвиненої держави. Це друга лекція історика Сергія Дейнеко про історію незалежної Фінляндії та Зимової війни. Перша лекція: Доборовользі в Зимовій війні

Історія ідей

Єгор Брайлян, історик британіст

Лекція ВуММ від 28.11.2019р.

Як любов монархів до пекінесів вплинула на британсько-китайські відносини. Це питання вивчає глобальна історія тварин. Про це розповідає у своїй лекції Єгор Брайлян.

Лекція ВуММ “Глобальні ідеї емоційних тварин”

Сучасна історична наука аналізує минуле з незвичних перспектив. Так, зараз історики більше приділяють уваги історії тварин, історії емоцій та історії навколишнього середовища. Разом з тим, важливими напрямами залишаються глобальна історія та історія ідей. Чим живе сучасна світова історіографія та як нові напрямки допомагають з інших сторін інтерпретувати минуле розповість історик Єгор Брайлян.

Половці — володарі степу

Ганна Юрченко

Лекція ВуММ від 15.11.2018 р.

Половці… Вони з’явилися біля кордонів Русі в Х столітті. З ХІ ст. стосунки стають розмаїтішими – воєнні кампанії змінюються торговими і навпаки. Не дивлячись на численні згадки про цих кочовиків в літописах, ми до цих пір знаємо про них мало. Вони не лишили по собі міст, укріплених валами, майстерень з потужним культурним шаром, навіть своєрідної кераміки. Проте, про половців нам нагадуються кам’яні істукани, що і сьогодні стоять по високим курганам чи під музеями. Ці баби не могли не привернути уваги різних митців – літераторів, художників, музикантів. Отже, пропонуємо поговорити про половців, як володарів степу, про кам’яних баб, що і сьогодні нам нагадують про колись могутній народ, а також поглянемо, яке місце ці кумани та їхні баби займають в літературі і мистецтві.

Лектор: Ганна Юрченко, співробітниця Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна.

Джерело фото

Що це було? Два погляди на радянське минуле

Катерина Єремєєва, к.і.н.

Лекція ВуММ від 18.04.2019р

Лекція присвячена аналізу двох напрямків в історіографії радянського суспільства: тоталітарному та ревізіоністському. Яке бачення радянського пропонують представники цих напрямків? Чим «радянське» відрізняється від «совєтського»? Чи варто пам’ятати радянський період? Чи живе в нас радянське і як до цього ставитись: як до невід’ємної частини менталітету, чогось чужого чи як до хвороби?

Лектор: Катерина Єремєєва, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту

(Не) відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов

Катерина Каруник, Харківське історико-філологічне товариство

Лукція ВуММ від 19.05.2016.

Юрій Шевельов – це видатна постать для Харкова, як ріже очі харківським очільникам міста, постсовкам та українофобам.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця. Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист. Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові. 3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.

Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Харків і польські митці. Від Августа Медведя до Мар’яна Рузамського

Любов Жванко, доктор історичних наук

Лекція ВуММ від 11.04.2019 р.

Для поляків Лівобережна Україна – це тера інкогніта. Але зв’язок з нею є набагто більшим, ніж може здатись.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були й митці, з іменами деякий у світі асоціюється сама держава Польща. Це –культовий майстер пензля Генрік Семирадський, талановий художник, педагог-реформатор, закоханий в Україну Ян Станіславський, незнаний і різноплановий у творчості Болеслав Цибіс, один із найвідомішої мистецької династії Польщі художник і реставратор Вінсент Сленьдзінський, один із найталановитіших акварелістів міжвоєнної Польщі, в’язень Аушвіца-Біркенау і Берген-Бельзена Мар’ян Рузамський, придворний художник імператорського двору і один із перших фотографів Харкова Август Медвей, Вони серед героїв Словника про видатних поляків у Харкові, підготовеного авторкою у рамках участі у стипендіальній програмі Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща „Thesaurus Poloniae” (вересень – грудень 2016), координатором якої виступає Міжнародний Центр культури у Кракові Окремі матеріали зібрано у рамках наукового стажування при Нагороді імені Івана Виговського під патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди (фундатор Нагороди – Студії Східної Європи Варшавського університету), здійсненого в Університеті Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, жовтень – грудень 2017) та Яґеллонському університеті (Краків, січень – березень 2018).

Лектор: Любов Жванко, професор, доктор історичних наук, почесний член Товариства “Дім Полонія на Сході“ (Харків)