Міцність матеріалів і ядерна енергетика

Богдан Сунгуров

Лекція ВуММ від 31.01.2019 р.

Харківська фізика відома двома потужніми напрямками, а саме ядерною фізикою і фізикою твердого тіла. Молодий дослідник з Харківського фізико-технічного інституту Богдан Сунгуров прийняв наш челендж “розкажи про свою дисертацію зрозумілими словами”, і доповість про дослідження, які проводяться на зтику цих двох напрямків. А саме, Богдан досліджує вплив радіаційно-індукованих мікроструктурних дефектів на процеси накопичення водню та зміцнення аустенітної сталі. Яке ж відношення це має до ядерної енергетики, ви дізнаєтеся з нашої лекції.

П’ятдесят років з відкриття пульсарів. Що далі?

Віктор Конторович

Лекція ВуММ від 24.01.2019 р.

Коли Джозелін Белл знайшла на стрічці самописця дивні регулярні сплески, вона й гадки не мала, що стоїть на порозі великого відкриття. Що людство не просто дізнається про дивні зірки — пульсари, а зможе використовувати їх як суперлабораторії з суперумовами, які неможливо досягнути на Землі, а також знайде цим зіркам цілком практичне пристосування. Харківські вчені не просто вивчають пульсари, вони є піонерами в радіоастрономічному напрямку вивчення пульсарів, і от про історію пульсарів, їхнє народження, розвиток, про харківські дослідження і перспективи світової і вітчизняної астрономії у вивченні пульсарів розповість астрофізик, доктор фіз.-мат. наук, професор, жива легенда харківської астрофізики Віктор Конторович.

Антропогенез. Чому ми стали саме такими

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 23.10.2015 р.

Лекція біолога Костянтина Задорожного про еволюцію людини. Чому ми ходимо на двох ногах? Чому бачимо світ кольоровим? Чому можемо пити горілку, вино або пиво? Чому нам інколи не вистачає вітамінів? Відповіді на це можна знайти далеко в минулому. У ті часи, коли наші предки робили вибір чергової екологічної стратегії. Вибір, який і робив нас такими, якими ми зараз є. Про важкі вибори наших предків та їхні наслідки для нас…

Глобальне місто

Тарас Данько

Лекція ВуММ від 11.06.2015 р.

Що таке «глобальне місто»? Звідки походить це поняття? На чому базується економіка глобального міста? Якими є критерії глобалізованості міста? Як перетворити місто на глобальне?

Погорєлов — легенда харківської геометрії

Олександр Борисенко

Лекція ВуММ від 17.01.2019 р.

Харківський університет став науковою колискою для видатного геометра сучасності, академіка Олексія Васильовича Погорєлова. 3 березня 2019 року Україна буде святкувати сторіччя з дня народження легендарного математика, про що навіть Верховна Рада України прийняла постанову про відзнаку на державному рівні. Ми пропонуємо вам дізнатися не тільки про особистість нашого співвітчизника, але й про його наукові доробки в лекції учня О.В. Погорєлова, члена-корреспондента НАНУ, доктора фіз.-мат. наук, професора, визначного геометра, головного наукового співробітника ФТІНТ НАН України Олександра Андрійовича Борисенко.

Зародження життя

Дмитро Лєонтєв

Лекція ВуММ від 22.11.2018 р

Один з популярних міфів, який заважає сприйняттю теорії еволюції, це міф про те, що наука нічого не знає про зародження життя. Чи так це? Приходьте на нашу лекцію, і дізнавайтеся, як наукові відкриття ХХІ століття докорінно змінили уявлення про виникнення життя на Землі, перевівши цю проблему з площини сумнівних гіпотез до царини експериментально доведених фактів. Лектор Леонтьєв Дмитро Вікторович, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди, вчитель вищої категорії, автор біля 300 наукових публікацій, стипендіат численних наукових конкурсів США, Німеччини, Нідерландів та інших країн.

Цикл зустрічей з Йосифом Зісельсом

Цикл лекцій відомого українського громадського діяча на тему цінностей та ідентичності

1. Парадокси єврейської ідентичності;

2-3. Цивілізаційна ідентичність та системи цінностей;

4-5. Глобальний право консервативний зсув: міф чи реальність.

Проблема ідентичності для України набуває особливого значення, якщо згадати нашу недавню історію. Мало того, що на нашій території проживала велика кількість етносів — українці, євреї, вірмени, кримські татари, караїми, болгари, румуни, росіяни, гагаузи, причорноморські греки… Мало того, що різні частини України історично деякий час перебували в різних імперіях, так ще дві третини ХХ сторіччя з українців ліпили “єдину історичну общність — радянський народ”. Тому не дивно, що у багатьох українців самоусвідомлення поторочено, і питання “хто я?” стає геть не таким смішним в історичній ретроспективі.

Тому ми починаємо важливу розмову про те, що таке ідентичність, які існують сучасні наукові підходи до вивчення ідентичності, і як ідентичність впливає на систему цінностей.

Ці питання висвітлить для нас в своїх лекціях громадський діяч, діяч українського єврейського руху, відомий радянський дисидент Йосиф Зісельс.

Ми плануємо цикл з п’яти лекцій, присвячених цим питанням. Всі лекції будуть проходити в онлайн форматі у Zoom, посилання на кожну подію буде викладено на офіційній сторінці ВУММ у Фейбук.

Перша лекція з цього циклу “Парадокси єврейської ідентичності” відбудеться 16 грудня.

Записи попередніх зустрічей

Відео Парадокси єврейської ідентичності

Відео Цивілізаційна ідентичність та системи цінностей

Відео Цінності, релігія та цивілізаційні конфлікти

Відео Глобальний право-консервативний зсув: міф чи реальність?

Офіціна сторінка ВУММ

Затока степового моря: лекція Андрія Домановського

Андрій Домановський

Лекція ВуММ від 18.02.2016 р.

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно. Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися: – Коли і яким чином виник Кримський ханат; – Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою; – Яким був державний устрій Кримського Юрту; – Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію; – Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським. про це ви дізнаєтеся від історика, кандидата історичних наук Андрія Домановського на нашій лекції

Український генофонд в європейському контексті

Ольга Утєвська

Лекція ВуММ від 20.11.2014 р.

Доктор біологічних наук Ольга Утєвська, яка працює у Харківському університеті ім. В.Н. Каразіна, розповідає про тему своїх унікальних досліджень. Як за допомогою генетичного аналізу можливо дослідити міграцію етносів на карті світу. Та які результати були отримані при вивченні генофонду української нації. Ця лекція є лідером за переглядами серед усіх лекцій ВуММ і не втрачає свою актуальність.

Роль цінностей у історичному контексті

Станіслав Щербак

Лекція ВуММ від 21.12.2017 р.

Що таке цінності? На жаль, немає на сьогодні єдиного визначення цього поняття. Усього на наш час під поняттям «цінності» є 180 дефініцій. Але питання цінностей у впливі на розвитку суспільства досконально стали вчити лише наприкінці ХХ ст., лише у контексті новітньої історії. Але як бути з роллю цінностей у період Середньовіччя, ранньомодерний час? І як релігія та повсякденне життя відігравала важливу роль у формуванні цінностей багатьох європейських країн у ці епохи? І чи можливо застосовувати шкалу цінностей американського соціолога Рональда Інгельгарта до історичного минулого? Про все це ми поспілкуємося з істориком Станіславом Щербаком.