Витягаємо скелети з шафи

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 14.05.2015 р.

“Історія походження людини вивчена краще, ніж будь-якого іншого виду”. Саме так автор розпочинає свою лекцію. А що саме наразі відомо про антропогене з – дивіться у лекції.

Лекція біолога та генетика Костянтина Задорожнього “Довгий шлях до людини”. “Происхождение человека – тема дискуссионная. В том числе и потому, что взгляды многих участников дискуссии в этом вопросе весьма пристрастны. Ну не нравятся некоторым людям обезьяны в роли родственников! Лучше уж от «меленьких зеленых человечков» родословную вывести… Да и вопрос «Почему мы именно такие, как мы есть?» предполагает множество возможных вариантов ответа. Потому и ломаются копья в научных и околонаучных спорах последние полтора столетия. И бросаются на решение проблемы самые современные технологии. И не зря ведь бросаются. За последнюю четверть века целый ряд серьезных прорывов в данном вопросе. Но, в нашей стране, как-то не до освещения этих прорывов. Другие проблемы несколько более актуальны для населения. Вот и попробуем мы во время нашей встречи ответить на некоторые вопросы из серии «Что? Где? Когда? Как? Почему?» в истории происхождения человека.”

Біологічне підґрунтя НЕкритичного мислення

Віктор Досенко

Лекція ВуММ від 19.05.2018 р.

Адренархе – це різке падіння гормонів DHEA та DHEAS у період розвитку дитини до 7 років, що супроводжується панічним страхом за своє існування. Про те, яку роль він відіграє в еволюції людини та про інші цікаві аспекти дивісться у лекції.

Наш гість з Києва, доктор біологічних наук Віктор Досенко, розповість як наші біологічні особливості впливають на наш мозок і нашу свідомість, формуючі наше мислення. Що заважає нам критично мислити, а що допомагає. Чи мислили критично наші предки? А чи мислимо ми критично? Приєднується до нашої розмови.

Лектор: доктор медичних наук Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, професор.

Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 09.02.2017 р.

Період правління уряду А. Салазара у Португалії до цього часу залишає по собі безліч сивих плям, адже в силу певних обставин він недостатньо досліджений. За португальськими законами лише через п’ятдесят років знімається заборона на використання документів, котрі зберігаються під грифом «секретно», а також через політизованість представленої теми, португальські вчені ще не сказали останнього слова у вивченні вказаної проблематики. Проте на цей час існує значна кількість робіт, в яких робилася спроба дослідити окремі аспекти діяльності одіозного прем’єр-міністра. Проте ці праці спираються на недостатньо репрезентативну джерельну базу – тенденційну пресу, мемуари, вкрай заплутані і складні для сприйняття стенограми публічних виступів диктатора. Саме тому залишаються дискусійними безліч питань, пов’язаних із функціонування правлячого у Португалії режиму. Приміром, чи варто вважати салазарівське правління фашистською диктатурою, тоталітарним або авторитарним був цей політичний режим? На всі ці питання історикам ще належить дати відповідь. На спеціальній лекції, присвяченій історії Португалії 1932–1974 рр., Дмитро Миколенко, кандидат і сторичних наук, познайомить нас із зовнішньою і внутрішньою політикою Лісабону, трансформацією правлячого режиму, соціальним і економічним розвитком найзахіднішої країни Європи у період правління справжнього сірого кардиналу, таємничого Антоніу Салазара.

Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ

Тетяна Рохманова

Лекція ВуММ від 21.05.2017 р.

Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю. Метаматеріали – це штучні періодичні структури, властивості яких визначаються більше структурою аніж матеріалом, з яких вони зроблені. Період структури метаматеріалів є набагато меншим довжини хвиль, з якими матеріал взаємодіє, завдяки чому хвиля «не відчуває» неоднорідності. В той же час маніпулюючи елементарною коміркою, можна отримати властивості, які неможливо досягти зі звичайними матеріалами. Приставка «мета» (μετά) – походить від грецького «поза», адже ми отримуємо властивості поза межами звичного. Саме метаматеріалами є структури з негативним показником заломлення або так звані «ліворукі» структури. В них, на відміну від наших звичних уявлень, заломлений промінь буде знаходитись по той же бік, що й падаючий, а збиральна лінза розсіюватиме світло. Неймовірно, хіба ні? Окрім загальнонаукового значення, метаматеріали обіцяють багато цікавих застосувань. Тож приходьте на лекцію кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової, і ми спробуємо розібралися у сучасних наукових трендах, щоб бути у курсі світових подій. Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки. Разом з #Дні науки

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в СРСР

Катерина Єремєєва

Лекція ВуММ від 13.12.2018 р.

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в радянському суспільстві Лекція присвячена такому складному явищу, як гумор в радянському суспільстві. Наскільки чіткою була межа між офіційним та неофіційним гумором? Чи відбувалися між ними взаємовплив та конкуренція? Чи впливала ідеологія на неофіційний гумор і наскільки цензурована сміхова культура була слухняною владі? Як впливав гумор на владу: дискредитував її чи допомагав продовжити термін її дії? Про це розповість дослідниця радянського гумору та сатири Єремєєва Катерина Андріївна, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту

Політика пам’яті і денацифікація на прикладі ФРН

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 08.03.2018 р.

Процес декомунізації в сучасній Україні реалізується шляхом застосування політики пам’яті, спрямованої на подолання тоталітарного минулого нашої держави. За таких обставин напрочуд актуальним для нашого суспільства є вивчення досвіду інших країн світу, які свого часу також вирішували подібні проблеми. Федеративна Республіка Німеччина 1945 року постала перед необхідність денацифікації, а східні німці пережили дві кардинальні зміни моделі історичної політики 1945 і 1990 року. Про нацистську і комуністичну спадщину, проблему каяття, спротив минулого, меморіальні закони, знакові судові процеси, що супроводжували повоєнну Німеччину у лекції історика Дмитра Миколенка.

Жінки у науці: “Справа не в гендері”

Круглий стіл, присвячений Міжнародному дню жінок та дівчат у науці

Зустріч ВУММ від 08.02.2018 р.

Генеральна Ассамблея ООН у 2015 році започаткувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який святкується 11 лютого. Харківська наукова спільнота може похвалитися досягненнями жінок-науковців у різних галузях. Тому ми вирішили провести круглий стіл, щоб розказати вам про роль жінок у науці та зокрема про жінок, які працюють в Харкові. Наші спікери: доктор біологічних наук Ольга Утевська, кандидат педагогічних наук, фізик Наталя Казачкова, фізик Дарина Песіна та астрофізик Анастасія Скорик. Приходьте, щоб відсвяткувати Міжнародний день жінок та дівчат в науці, та прийміть участь в обговоренні.

Ми обговорюємо такі питання, як існування дискримінація жінок в українській науці. Які існують програми для підтримки жінок науковців. Яка загальна світова тенденція щодо дівчат, які йдуть у науку.

Молекулярна кухня амілоїдних фібрил

Валерія Трусова

Лекція ВуММ від 7.02.2019 р.

11 лютого відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. А як краще можна відсвяткувати такий день, як не провести його у компанії молодого доктора наук, біофізика Валерії Трусової, дослідженя якої наближають день, коли людство зрозуміє природу хвороб Альцгеймера, Паркінсона, Хантігтона, діабет другого типу, ревматоїдний артрит та губчасті енцефалопатії? Крок за кроком дослідники наближаються до пояснення механізмів їх виникнення, і от один із кроків відбувається в нашому місті. Тому приєднуйтеся до нас, і дізнавайтеся, який внесок харківські біофізики роблять у світову науку.

На жаль, з технічних причин, перші 15 хвилин лекції відсутній звук. Через це перепрошуємо всіх глядачів.

Між Сходом і Заходом. Як формувалися кордони України

Сергій Дейнеко

Лекція ВуММ від 10.01.2019 р.

Ми починаєм новий календарний рік з розмови про історичну пам’ять. Чим продовжуємо серію лекції присвячених цій темі. Науковий співробітник Харківського історичного музею, кандидат історичних наук Сергій Дейнеко розповість про історію формування території України. Як змінювалися наші кордони? Чому врешті решт кордони Української держави не співпали з територіями етнічного розселення українців, які історичні події на це впливали? Приходьте, задавайте питання, долучайтеся до дискусії.

Відновлювальні джерела енергії

Андрій Романов

Лекція ВуММ від 8.10.2015 р.

Інженер Андрій Романов, фахівець з енерговідновлюваних технологій, керівник проектів, розповість про сучасний стан запровадження альтернативної енергетики в Україні, про особливості українського законодавства і застосування. А також про останні свтові дослідження в галузі відновлювальних джерел енергії. Також ви зможете дізнатися про плюси і минуси альтернативної і традиційної енергетики.