Між Сходом і Заходом. Як формувалися кордони України

Сергій Дейнеко

Лекція ВуММ від 10.01.2019 р.

Ми починаєм новий календарний рік з розмови про історичну пам’ять. Чим продовжуємо серію лекції присвячених цій темі. Науковий співробітник Харківського історичного музею, кандидат історичних наук Сергій Дейнеко розповість про історію формування території України. Як змінювалися наші кордони? Чому врешті решт кордони Української держави не співпали з територіями етнічного розселення українців, які історичні події на це впливали? Приходьте, задавайте питання, долучайтеся до дискусії.

Відновлювальні джерела енергії

Андрій Романов

Лекція ВуММ від 8.10.2015 р.

Інженер Андрій Романов, фахівець з енерговідновлюваних технологій, керівник проектів, розповість про сучасний стан запровадження альтернативної енергетики в Україні, про особливості українського законодавства і застосування. А також про останні свтові дослідження в галузі відновлювальних джерел енергії. Також ви зможете дізнатися про плюси і минуси альтернативної і традиційної енергетики.

Міцність матеріалів і ядерна енергетика

Богдан Сунгуров

Лекція ВуММ від 31.01.2019 р.

Харківська фізика відома двома потужніми напрямками, а саме ядерною фізикою і фізикою твердого тіла. Молодий дослідник з Харківського фізико-технічного інституту Богдан Сунгуров прийняв наш челендж “розкажи про свою дисертацію зрозумілими словами”, і доповість про дослідження, які проводяться на зтику цих двох напрямків. А саме, Богдан досліджує вплив радіаційно-індукованих мікроструктурних дефектів на процеси накопичення водню та зміцнення аустенітної сталі. Яке ж відношення це має до ядерної енергетики, ви дізнаєтеся з нашої лекції.

П’ятдесят років з відкриття пульсарів. Що далі?

Віктор Конторович

Лекція ВуММ від 24.01.2019 р.

Коли Джозелін Белл знайшла на стрічці самописця дивні регулярні сплески, вона й гадки не мала, що стоїть на порозі великого відкриття. Що людство не просто дізнається про дивні зірки — пульсари, а зможе використовувати їх як суперлабораторії з суперумовами, які неможливо досягнути на Землі, а також знайде цим зіркам цілком практичне пристосування. Харківські вчені не просто вивчають пульсари, вони є піонерами в радіоастрономічному напрямку вивчення пульсарів, і от про історію пульсарів, їхнє народження, розвиток, про харківські дослідження і перспективи світової і вітчизняної астрономії у вивченні пульсарів розповість астрофізик, доктор фіз.-мат. наук, професор, жива легенда харківської астрофізики Віктор Конторович.

Антропогенез. Чому ми стали саме такими

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 23.10.2015 р.

Лекція біолога Костянтина Задорожного про еволюцію людини. Чому ми ходимо на двох ногах? Чому бачимо світ кольоровим? Чому можемо пити горілку, вино або пиво? Чому нам інколи не вистачає вітамінів? Відповіді на це можна знайти далеко в минулому. У ті часи, коли наші предки робили вибір чергової екологічної стратегії. Вибір, який і робив нас такими, якими ми зараз є. Про важкі вибори наших предків та їхні наслідки для нас…

Глобальне місто

Тарас Данько

Лекція ВуММ від 11.06.2015 р.

Що таке «глобальне місто»? Звідки походить це поняття? На чому базується економіка глобального міста? Якими є критерії глобалізованості міста? Як перетворити місто на глобальне?

Погорєлов — легенда харківської геометрії

Олександр Борисенко

Лекція ВуММ від 17.01.2019 р.

Харківський університет став науковою колискою для видатного геометра сучасності, академіка Олексія Васильовича Погорєлова. 3 березня 2019 року Україна буде святкувати сторіччя з дня народження легендарного математика, про що навіть Верховна Рада України прийняла постанову про відзнаку на державному рівні. Ми пропонуємо вам дізнатися не тільки про особистість нашого співвітчизника, але й про його наукові доробки в лекції учня О.В. Погорєлова, члена-корреспондента НАНУ, доктора фіз.-мат. наук, професора, визначного геометра, головного наукового співробітника ФТІНТ НАН України Олександра Андрійовича Борисенко.

Зародження життя

Дмитро Лєонтєв

Лекція ВуММ від 22.11.2018 р

Один з популярних міфів, який заважає сприйняттю теорії еволюції, це міф про те, що наука нічого не знає про зародження життя. Чи так це? Приходьте на нашу лекцію, і дізнавайтеся, як наукові відкриття ХХІ століття докорінно змінили уявлення про виникнення життя на Землі, перевівши цю проблему з площини сумнівних гіпотез до царини експериментально доведених фактів. Лектор Леонтьєв Дмитро Вікторович, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди, вчитель вищої категорії, автор біля 300 наукових публікацій, стипендіат численних наукових конкурсів США, Німеччини, Нідерландів та інших країн.

Анонс лекцій вересеня

Розклад найближчих подій

Кожен четвер о 18-30 ми чекаємо на вас із новою цікавою темою лекції за адресою: вул. Гіршмана 9/27, м. Харків.

Наступна лекція: Загроза “травмування” Землі астероідами. Як цьому запобігти?

Лекція присвячена проблемі, що пов’язана з потенційною загрозою зіткнення нашої планети з астероїдами або кометними ядрами, які неодноразово траплялись в минулому.
За останні десятиріччя ця проблема вже стала досить відомою і натепер вважається надважливою завдяки великій вірогідності такого випадку при його повній невизначеності в часі. Ви дізнаєтеся про кількість, місцезнаходження і параметри астероїдів, що наближаються до орбіти нашої планети, а також сучасний стан та перспективи їхнього подальшого відкриття та вивчення.
Які існують методи запобігти астероїдній небезпеці? Вони наразі не виглядають достатньо дієвими для подібної ролі, навіть в разі дуже завчасного передбачення зіткнення, і знаходяться в «ембріональному»

Подробиці в події на Facebook

Затока степового моря: лекція Андрія Домановського

Андрій Домановський

Лекція ВуММ від 18.02.2016 р.

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно. Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися: – Коли і яким чином виник Кримський ханат; – Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою; – Яким був державний устрій Кримського Юрту; – Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію; – Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським. про це ви дізнаєтеся від історика, кандидата історичних наук Андрія Домановського на нашій лекції