А ви вже бачили наші карантинні лекції про глобальні виклики людству та пандемії?

Керівник проєкту “Орбіталь: наука, що об’єднує” Ганна Чуркіна

Команда Вільного Університету Майдан Моніторинг вперше за 6 років виборола грантову підтримку. Ідея створення такого науково-популярного клубу належить членам нашої організації Оксані Середкіной та Анастасії Скорик, які є фізиками за освітою. Впродовж 6 років вони організовували та створювали тематичне наповнення. На момент написання грантової заявки, всі освітяни вже отримали вимушений досвід дистанційної роботи й перше, що ми хотіли, це створити матеріали, якими змогли б користуватися й далі, як наші лектори, так й інші викладачі та студенти. Судячи по відгуках, які ми отримали під час нашої роботи, нам такі вдалось зробити цікавий та корисний матеріал, що нас дуже тішить. 

Чому ми обираємо саме форму відео лекцій? Бо це зручна форма для поширення знань, можливість таргетувати свою аудиторію  та безпечна робота в умовах карантину. Зазвичай ми організовували “живі” лекції й робота на камеру стала також певним досвідом для наших лекторів.

Наша команда задалась ідеєю створити науковий хаб для об’єднання навколо нього експертів – науковців та містян, що цікавляться науковими знаннями, або ж потребують експертної думки. За відсутності потужної державної підтримки наш клуб – це один із небагатьох майданчиків для такого спілкування, де ми намагаємось формувати інтерес масової аудиторії до науково-популярної інформації, а також сприяємо отриманню науковцями певних навичок та досвіду з презентації своїх наукових робіт. 

В рамках цього проекту вийшли 11 лекцій, зокрема : 

На епідемічних фронтах. Як Українська Держава Павла Скоропадського долала інфекційні захворювання,  лектор Любов Жванко, доктор історичних наук, професорка Харківської Державної Зооветеринарної Академії.

Вплив епідемій на історію людства, лектор Костянтин Задорожний, кандидат біологічних наук, доцент кафедри Інженерної екології міст ХНУМГ ім. О.М. Бекетова.

Сказ у тварин: актуальна проблема сучасної України, лектор Дмитро Морозенко,доктор ветеринарних наук,  доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Національного фармацевтичного університету. 

Корона, деза, меми. лектор Ганна Старкова, кандидатка культурології, каф. управління соціальними комунікаціями Харківського Національного Економічного Університету ім. С. Кузнеця.

Екологічні передумови виникнення епідемій, лектор Іван Хом’як, кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Чи варто палити вишки 5G?. Частина 1. лектор Олександр Думін, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Харківський Національний Університет імені В. Н. Каразіна.

Чи варто палити вишки 5G?. Частина 2, лектор Олександр Думін, кандидат фізико-математичних наук, доцент, Харківський Національний Університет імені В. Н. Каразіна.

Деякі лектори нам розказали, що використовують наші лекції у своїй дистанційній роботі зі студентами, як це робить наша лекторка Любов Жванко, лекція якої отримала понад 1000 переглядів:Свою лекцію у вас на ютубі розміщену вкинула в moodle для аспірантів!”

Ми намагаємось допомогти нашим науковцям якісно презентувати себе перед студентами, для чого створюємо короткі відео візитівки. Пані Любов також подякувала нам за створення такої відео презентації:” Вони бачать свого викладача, як  затребуваного лектора. Візитівку аспіранти дивилися з роззявленими ротами й тоді фраза: “Скільки ж це ви архівів опрацювали. Візитівка ваша супер!” Дійсно – це важливо.”

Тож для нас дуже суттєвим є посилення авторитету лектора та допомога у взаімодії лектора зі студентами. Олександр Думін, що прочитав лекцію на актуальну тему, аудиторія якої складала на третину з молоді, поділився з нашою командою запитом від студентів:”Студентське товариство запропонувало провести з цієї тематики дискусійний клуб.”

Через те, що у нас журналісти не часто звертаються до наукової тематики, а це обумовлено складністю тем та не зацікавленістю великої кількості читачів, науковцям все складніше  налагоджувати контакти зі ЗМІ та боротися із псевдонауковою інформацією. Тож дуже важливо під час збільшення уваги до наукових джерел, що пов’язані  з темою covid-19, підтримувати співпрацю ЗМІ та науковців. Так наша лекторка Ганна Старкова поділилась з нами своїми планами щодо співпраці зі ЗМІ за матеріалами лекції, яку вона підготувала для ВУММ: “Напрацьоване було опубліковано в медіа. І зараз тривають перемовини, щоб зробити усю лекцію текстом або частиною журналістського матеріалу для профільного ЗМІ.”

Науково-популярне інтернет видання “Моя наука” активно співпрацювало з нами, друкувало інформацію про більшість наших лекцій. Приємно було знайти цілу статтю за матеріалами нашої відео лекції у Всеукраїнській газеті День. Сторінка науково-популярного блогу “Навколоботаніка” також поширювала лекцію пані Жванко. Стаття “Корона, деза, меми” за матеріалами лекції Ганни Старкової вийшла у популярному виданні  Цензор.Нет  А ще за час роботи над проєктом на нас звернули увагу популярні українські блогери. Так наш канал прорекламував відомий науково-популярний блог Клятий раціоналіст.   Телебачення Торонто зробило репост і окрему рекламу. 

Ще один екологічний сайт eco.com.ua, що розроблений  для співпраці між неурядовими громадськими організаціями, фахівцями державних управлінь та екоінспекцій, приватними екологічними фірмами, навчальними організаціями та науковцями, опублікував матеріал нашої лекції “Екологічні передумови виникнення епідемій”.

Для охоплення молодіжної аудиторії наша команда вирішила завести профіль в Instagram. В роботі над профілем нам активно допомагає волонтерка, Олеся Чуркіна. На зараз ми маємо 143 читачів цього профілю. Всі кумедні, цікаві та курйозні моменти з роботи над проєктом наша PR команда поширює саме тут.

А ще наш науковий хаб – це майданчик для пошуків нових контактів та презентації себе, як фахівця. Наші лектори під час роботи в нашому проєкті отримують натхнення для нових ідей та просувають в фаховому середовищі свої ідеї. Наш лектор-біолог Іван Хом’як написав, що :” Проєкт додав мені авторитетності як фахівцю в галузі освіти та екологічних досліджень. Припускаю, що опосередковано він активізував мої контакти щодо деяких інших екологічних проєкту, які зараз започатковуються.” А інший науковець, Костянтин Задорожній, має завдяки роботі в проєкті декілька ідей щодо роботи, найбільш реалістичну з яких планує реалізувати протягом місяця. 

Щодо лекції пана Морозенка, то ми, попри те, що пересічний українець ніби знає багато про сказ, але, як відмічають наші глядачі, які прокоментували лекцію в соціальних мережах, вони дізнались про нові аспекти цієї хвороби. Також лектор поділився, що Вільний університет дає можливість виказати свою думку з науково-практичного боку. “Ось що він для мене. Я вдячний організаторам цього проєкту за те, що він успішно працює багато років і дає людям можливість спілкування на важливі наукові теми.“

Глядачі щедро віддячують нам переглядами нашого контенту. На зараз середня кількість переглядів кожної лекції – понад 600. Глядачі також обговорюють наші лекції із фахівцями та поширюють в соціальних мережах.  

Які наші плани? Ми, як і раніше, будемо працювати над лекціями. Хочемо удосконалювати якість нашого продукту та розширювати аудиторію. Великою нашою мрією залишається робота над титруванням (англійська, українська) та створення зв’язку між науковцями та бізнесом.

Кого запрошуємо до співпраці:

  • лекторів, що поширюють наукові знання, 
  • волонтерів, які готові допомагати нам у просуванні нашого контенту та отримувати досвід роботи над проектом
  • бізнесменів, яким потрібна експертна думка науковців
  • Освітян, що готові використовувати наші лекції в своїй роботі
  • Інші наукові проекти, що популяризують українську  науку для підтримки та посилення нашого впливу для розповсюдження наукових знань
  • ЗМІ,або студентів- журналістів, що хочуть створювати інформацію про українську науку.

Дякуємо Віктору Гарбару за технічний супровід наших лекцій. А також хочемо подякувати Керівнику організації, Наталії Зубар, за консультування в ході проєкту та технічну допомогу. 

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Підтримати проект: https://maidan.org.ua/support-vumm/?fbclid=IwAR0LDJnA1DAWUS76dmTUwcT05j3inRk1wEyGyt_Q3D_3ZUR60kxgI2BW9iw

Джерело: https://maidan.org.ua/2020/10/a-vy-vzhe-bachyly-nashi-karantynni-lektsii-pro-hlobalni-vyklyky-liudstvu-ta-pandemii/

Екологічні передумови виникнення епідемій

Розповідає Іван Хом’як, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

Про віруси та їх взаємодію з навколишнім середовищем розповідає еколог, руйнівник популярних екологічних міфів та пропагандист математичних методів в екології Іван Хом’як.

Коли виникає епідемія, то перед спільнотою стоїть завдання не лише мінімізувати її вплив, а й отримати досвід, який допоможе передбачити її виникнення та запобігти цьому. Це вимагає розробки теоретичної моделі, на основі якої розроблятимуться прогностичні алгоритми. В основі такої моделі мають лежати екологічні характеристики взаємодії популяцій людини і паразита, який спричиняє інфікування. При цьому, популяція людини має розглядатися через призму біологічних та соціальних ознак.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Корона, деза, меми

Розповідає Ганна Старкова, культурологиня

З циклу карантинних лекцій ВУММ

Що таке дезінформація? Коли вперше в Росії ввели означення дезінформації і для чого її використовували? Хто перший ввів термін “мем” і для чого він зараз використовується? Як за допомогою мемів Росія намагається дискредитувати майбутню вакцину від КОВІД 19? Як дотримуватися інформаційної гігієни під час епідемії? Про це ви можете дізнатися з лекції кандидата культурології Ганни Старкової.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Сказ у тварин: актуальна проблема сучасної України

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

З циклу карантинних лекцій

Іноді елементарні знання можуть врятувати вам життя. Сказ неможливо вилікувати, смертність стовідсоткова, але вчасний укол антирабічної сироватки не дасть вам захворіти, навіть якщо вірус вже потрапив до вашого організму.

Вірусні хвороби відрізняються тим, що їх дуже важко, інколи взагалі неможливо лікувати. Проте, їх напрочуд легко попередити завдяки щепленням. Сказ є стовідсотково смертельною хворобою. Чому так важливо щепити своїх улюбленців? Чи є вакцини безпечними, і які вакцини застосовуються в Україні? Хто є резервуарами для сказу в природі? Яку політику проводить Україна відносно сказу? Про все це ви можете дізнатися з лекції доктора ветеринарних наук Дмитра Морозенка.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Що ви знаєте про ветеринарію, або хто лікує братів наших менших

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

Лекція ВуММ від 28.01.2016

Чи є майбутнє у ветеринарної медицини в Україні? Про це ми говорили майже 5 років тому. Цікаво послухати та проаналізувати, чи змінилось щось за цей час.

Дмитро Володимирович Морозенко розповість про минуле і майбутнє харківської ветеринарії. Питання ветеринарної освіти і ветеринарної практики. Як готують лікарів-ветеринарів? Чим займається харківська ветеринарна наука? Що цікавого було в історії харківської ветеринарної науки, і що чекає на нас в майбутньому?
Торкнемося і деяких практичних аспектів, до того ж, в обговоренні ми вітаємо різні запитання! Лекція буде цікавою не тільки господарям домашніх улюбленців, але й широкому колу тих, хто цікавиться станом харківської науки та освіти.

Через п’ять років у 2020 р. ми повторили розмову з паном Дмитром і обговорили, що змінилось на краще, що залишилось на тому ж рівні, а що погіршилось у ветеринарній освіті в Україні.

Трансляцію відео шукайте за посиланням:
https://www.facebook.com/FreeUnivMM/videos/789214415156007/?app=fbl

Вплив епідемій на історію людства

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

На епідемічних фронтах. Як Українська Держава Павла Скоропадського долала інфекційні захворювання

Розповідає Любов Жванко, докторка історичних наук

Уряд Скоропадського в умовах війни знайшов кошти для Київського та Харківського інститутів мікробіології, і вони почали виробляти вакцину проти віспи. П’ять тисяч карбованців, чималі гроші на той час. А що робить сучасний уряд для подолання епідемії?

“Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. Які загрози стояли перед щойно народженою Україною? Як їм протидіяли перші керівники? Що вдалося подолати, а що ні? Хто допомагав, а хто протистояв цим заходам? Все, що з нами відбувається, відбувається не вперше. Це дуже добре знають історики. Слухайте лекцію Любов Жванко і будьте #розумні

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Слідами контрабандистів. Етюди з історії контрабанди

Сергій Дейнеко, к. іст. н.

Лекція ВуММ від 11.01.2018 р.

Жінки з аристокрократичних родин цікавим способом везли контрабандні сукні з Європи: просто на собі.

Контрабанда є одним із найдавніших занять людства. Ще до народження Христа це явище було дуже розповсюдженим, зокрема у Середземномор ї. У подальшому, разом з homo sapiens,контрабанда крокувала крізь століття. Але, найбільшого розповсюдження набула з розвитком промисловості у ХІХ ст. Про причини, що сприяли виникненню контрабанди на теренах колишньої Російської імперії, а згодом СРСР, найбільш популярні товари для незаконного переміщення через кордон та методи боротьби з цим правопорушенням всі бажаючі можуть дізнатися з лекції історика Сергія Дейнеко, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Харківського історичного музею імені М.Ф. Сумцова.

Між прагматизмом і почуттями: політика пам’яті у Франції

Дмитро Миколенко, д. іст. н.

Лекція ВуММ від 12.03.2020р.

Дмитро Миколенко. ВуММ

Свого часу відомий історик Марк Блок зазначив: «Німці інтенсивніше переживають свої колективні спогади, ніж французи, які здавна схильні керуватися здоровим глуздом». Чи справедливим є твердження дослідника? Як французи долали катастрофічні наслідки Другої світової війни, яка розколола їхнє суспільство? Чи зуміли вони знайти конструктивні та ефективні формули задля консолідації? Чим може бути корисним довід Франції для сучасної України?
Про це ми поговоримо з доктором історичних наук, викладачем історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитром Миколенком.

Реформи економіки України — необхідні і ті, що впроваджені

Володимир Рапопорт, економіст

Лекція ВуММ від 01.02.2018 р.

“Україна отримала отримала від Радянського Союзу великий економічний потенціал”. Та невже?!

Зрада чи Перемога? Яких реформ потребує українська економіка? Що було зроблено за ці чотири роки? Чи правильно боротися з корупціонерами, чи варто все ж боротися з корупцією?
Ця лекція про те, що проблеми української економіки мають глибоке історичне коріння.

Тільки цифри, графіки та статистика – тільки хардкор. Ми не обговорюємо припущення, ми оперуємо фактами.

Лекцію читає експерт, економіст Володимир Рапопорт.

Картинку позичено тут