Симетрія, еквівалентність, класифікація

Ірина Єгорченко

Лекція ВуММ від 21.03.2019 р.

Старовинні індіанські килими, вишивка хрестиком, квіти на шпалерах – скрізь можна зустріти симетричні візерунки. І саме такі нам вважаються красивими. Про красу математики більше розповість пані Ірина в своїй лекції.

“Симетрія – це не тільки про красу, хоча і про красу теж. Я розповім, яким чином симетрія використовується для класифікації явищ, структур, рівнянь, форм, та що таке “еквівалентність” для математиків. Математика часто сприймається як щось складне (і ускладнююче) – але насправді – це інструмент для спрощення розуміння світу. Симетрія та еквівалентність – також інструменти для такого спрощення.” Лектор: к. ф.-м. н., Ірина Єгорченко (м. Київ)

Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Павло Бархаєв

Лекція ВуММ від 26.01.2017 р.

Хочете дізнатися про математичну тероію, яка лежить в основі фільму “Ігри розуму”? Тоді дивіться лекцію.

В умовах конфлікту важко приймати рішення, тим більше, що кожна сторона намагається отримати найбільшу користь для себе. І тоді нам на допомогу приходить сучасна математика, а саме теорія ігор. Що таке гра з ненульовою сумою? Про що нам говорить теорема Неша? Виявляється, що наші рішення можна упорядкувати, алгорітмізувати і таким чином прорахувати найкращу стратегію. Теорія ігор застосовується в економіці, політиці, військовій справі, біології, сільскому господарстві і ще багато де, там, де ви навіть не очікували!

Лектор: Павло Бархаєв, математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент ХНУ ім. Каразіна.

Математика як ключ до критичного мислення

Ірина Єгорченко

Лекція ВуММ від 23.02.2017 р.

Фон Нойман якось сказав, що математика це дуже проста штука. На обурення колег він відповів, що заперечують ті, хто не знає, наскільке складне життя.

Як математика формує наші уявлення про оточуючий світ? Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію та усвідомлено приймати рішення. Світ навколо нас значно складніший ніж математика, яка вивчає абстракції і спрощення. І навіть на рівні шкільної арифметики математика вже підвищує здатність до усвідомленого прийняття рішень. Числова грамотність – вміння оперувати числами і розуміти числову інформацію. Без розуміння чисел та вміння ними оперувати люди сприймають числа некритично, як щось “священне” – і беззастережно вірять навіть безглуздій числовій інформації типу рейтингів. Математика дає багато практичних інструментів для процесу критичного мислення – наприклад, теорія прийняття рішень, методи оптимізації, принципи побудови математичних моделей. Але будь-яка математика – це практичне тренування критичного мислення.

Лектор: Ірина Єгорченко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ.

Він і Вона у світлі евлюції

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 28.02.2019 р

Дослідження виявили, що позашлюбних дітей знайчно меньше, ніж очікувались – меньше 1 відсотка. Як не крути, ми моногамні тварини. Чи ні? Відповідь шукайте у лекції.

Мільйони років еволюції людини відбилися і на будові нашого організму, і на поведінці. Але у чоловіків і жінок вони відбилися неоднаково. Надто різні вимоги висував відбір для представників різних статей. І результат цього процесу виявився дуже цікавим.

Лектор: кандидат біологічних наук Костянтин Задорожній.

Північне братство. Добровольці з Європи у Зимовій війні

Фінська армія воювала на собачіх упряжаках. А Радянська армія використовувала собак у ролі живих бомб, які кидались під танки та підривали їх. Про ці та інші цікаві факти часів Зимової війни слухайте у лекції.

Довгий час Зимова війна, яку іноді називають радянсько-фінською, була однією із маловідомих тем у радянській, а згодом російській та українській історіографії. Участь у цій війні на боці Фінляндії добровольців з різних країн Європи, переважно Скандинавії, для багатьох залишається темною сторінкою історії. Відповідно саме ця тема буде в центрі нашої лекції.

Лектор: Сергій Дейнеко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Харківського історичного музею.

Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Наталі Овчаренко

Лекція ВуММ від 16.02.2017 р.

Одразу спойлер: павуки-птахоїди птахів не їдять А от чим вони харчуються, де мешкають і як розмножуються – про це дізнавайтесь з лекції.

Люди бояться павуків не просто з давніх давен. Цей страх нам подарували ще наші предки, які жили на деревах. Як їжа волохате чудовисько не підходить, а шкоди своїми отруйними волосками може завдати, тому предки сучасних людей оминали павуків. Але все змінюється. Сучасна людина хоче знати все про світ, що її оточує, і павуки стали просто частинкою нашого природного середовища. А особливо такі красені, як павуки-птахоїди. Про їхню поведінку, біологію та особливості ви дізнаєтеся з лекції харківського біолога, співробітниці Харківського зоопарку Наталі Овчаренко.

Ностальгія за імперією. Угорщина.

Дмитро Миколенко

Леекція ВуММ від 21.02.2019 р.

Апофіозом революції в Угорщині було повалення пам’ятника Сталіна. Чоботи Сталіна, яки залишились на п’єдесталі, стали своєрідним символом революції. Так само, як і прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом. Про це та інше розповідає Дмитро Миколенко у своїй лекції.

Західна сусідка України – Угорщина, на шляху до Європейського Союзу пройшла значні політичні, соціально-економічні і культурні трансформації, які наразі лише розпочалися в нашій Державі. Ключовою у цьому плані є зміна системи цінностей угорців. Але чи можна вважати наших західних сусідів нацією, яка безапеляційно засвоїла європейські ідеали демократії і толерантності? Саме вказане питання буде ключовим у лекції історика Дмитра Миколенка під назвою «Ностальгія за імперією? Національна пам’ять та історична політика в Угорщині», яка відбудеться 21 лютого 2019 року о 18.30 у клубі «Шостий кут» (вул. Гіршмана 9/27). У своєму виступі автор зробить історичний екскурс в минуле Угорщини, схарактеризує політику пам’яті у цій країні в імперський період, за часів режиму Горті, доби соціалізму і на сучасному етапі. Також планується обговорити проблемні питання колективної пам’яті українців і угорців, які наразі стоять на заваді розбудові добросусідських двосторонніх відносин.

Чоловічі та жіночі репродуктивні стратегії

Дмитро Шабанов

Лекція ВуММ від 14.12.2015 р.

Чи відоме співвідношення біологічної та соціальної складової поведінки людини? Чи можливо вважати, що біологічна складова обертається виключно навколо репродуктивної функції? І що таке стратегія? Стратегія завжди проявляється у конфлікті пріорітетів, коли необхідно обирати поміж декількох варіантів. Які варіанти існували у різних статей та чому вони обрали саме цей шлях розвитку – шукайте відповіді у лекції.

Лектор – кандидат біологічних наук, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Дмитро Андрійович Шабанов.

Витягаємо скелети з шафи

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 14.05.2015 р.

“Історія походження людини вивчена краще, ніж будь-якого іншого виду”. Саме так автор розпочинає свою лекцію. А що саме наразі відомо про антропогене з – дивіться у лекції.

Лекція біолога та генетика Костянтина Задорожнього “Довгий шлях до людини”. “Происхождение человека – тема дискуссионная. В том числе и потому, что взгляды многих участников дискуссии в этом вопросе весьма пристрастны. Ну не нравятся некоторым людям обезьяны в роли родственников! Лучше уж от «меленьких зеленых человечков» родословную вывести… Да и вопрос «Почему мы именно такие, как мы есть?» предполагает множество возможных вариантов ответа. Потому и ломаются копья в научных и околонаучных спорах последние полтора столетия. И бросаются на решение проблемы самые современные технологии. И не зря ведь бросаются. За последнюю четверть века целый ряд серьезных прорывов в данном вопросе. Но, в нашей стране, как-то не до освещения этих прорывов. Другие проблемы несколько более актуальны для населения. Вот и попробуем мы во время нашей встречи ответить на некоторые вопросы из серии «Что? Где? Когда? Как? Почему?» в истории происхождения человека.”

Біологічне підґрунтя НЕкритичного мислення

Віктор Досенко

Лекція ВуММ від 19.05.2018 р.

Адренархе – це різке падіння гормонів DHEA та DHEAS у період розвитку дитини до 7 років, що супроводжується панічним страхом за своє існування. Про те, яку роль він відіграє в еволюції людини та про інші цікаві аспекти дивісться у лекції.

Наш гість з Києва, доктор біологічних наук Віктор Досенко, розповість як наші біологічні особливості впливають на наш мозок і нашу свідомість, формуючі наше мислення. Що заважає нам критично мислити, а що допомагає. Чи мислили критично наші предки? А чи мислимо ми критично? Приєднується до нашої розмови.

Лектор: доктор медичних наук Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, професор.