Математика як ключ до критичного мислення

Ірина Єгорченко

Лекція ВуММ від 23.02.2017 р.

Фон Нойман якось сказав, що математика це дуже проста штука. На обурення колег він відповів, що заперечують ті, хто не знає, наскільке складне життя.

Як математика формує наші уявлення про оточуючий світ? Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію та усвідомлено приймати рішення. Світ навколо нас значно складніший ніж математика, яка вивчає абстракції і спрощення. І навіть на рівні шкільної арифметики математика вже підвищує здатність до усвідомленого прийняття рішень. Числова грамотність – вміння оперувати числами і розуміти числову інформацію. Без розуміння чисел та вміння ними оперувати люди сприймають числа некритично, як щось “священне” – і беззастережно вірять навіть безглуздій числовій інформації типу рейтингів. Математика дає багато практичних інструментів для процесу критичного мислення – наприклад, теорія прийняття рішень, методи оптимізації, принципи побудови математичних моделей. Але будь-яка математика – це практичне тренування критичного мислення.

Лектор: Ірина Єгорченко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ.

Він і Вона у світлі евлюції

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 28.02.2019 р

Дослідження виявили, що позашлюбних дітей знайчно меньше, ніж очікувались – меньше 1 відсотка. Як не крути, ми моногамні тварини. Чи ні? Відповідь шукайте у лекції.

Мільйони років еволюції людини відбилися і на будові нашого організму, і на поведінці. Але у чоловіків і жінок вони відбилися неоднаково. Надто різні вимоги висував відбір для представників різних статей. І результат цього процесу виявився дуже цікавим.

Лектор: кандидат біологічних наук Костянтин Задорожній.

Північне братство. Добровольці з Європи у Зимовій війні

Фінська армія воювала на собачіх упряжаках. А Радянська армія використовувала собак у ролі живих бомб, які кидались під танки та підривали їх. Про ці та інші цікаві факти часів Зимової війни слухайте у лекції.

Довгий час Зимова війна, яку іноді називають радянсько-фінською, була однією із маловідомих тем у радянській, а згодом російській та українській історіографії. Участь у цій війні на боці Фінляндії добровольців з різних країн Європи, переважно Скандинавії, для багатьох залишається темною сторінкою історії. Відповідно саме ця тема буде в центрі нашої лекції.

Лектор: Сергій Дейнеко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Харківського історичного музею.

Монстри чи домашні улюбленці? Павуки-птахоїди.

Наталі Овчаренко

Лекція ВуММ від 16.02.2017 р.

Одразу спойлер: павуки-птахоїди птахів не їдять А от чим вони харчуються, де мешкають і як розмножуються – про це дізнавайтесь з лекції.

Люди бояться павуків не просто з давніх давен. Цей страх нам подарували ще наші предки, які жили на деревах. Як їжа волохате чудовисько не підходить, а шкоди своїми отруйними волосками може завдати, тому предки сучасних людей оминали павуків. Але все змінюється. Сучасна людина хоче знати все про світ, що її оточує, і павуки стали просто частинкою нашого природного середовища. А особливо такі красені, як павуки-птахоїди. Про їхню поведінку, біологію та особливості ви дізнаєтеся з лекції харківського біолога, співробітниці Харківського зоопарку Наталі Овчаренко.

Ностальгія за імперією. Угорщина.

Дмитро Миколенко

Леекція ВуММ від 21.02.2019 р.

Апофіозом революції в Угорщині було повалення пам’ятника Сталіна. Чоботи Сталіна, яки залишились на п’єдесталі, стали своєрідним символом революції. Так само, як і прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом. Про це та інше розповідає Дмитро Миколенко у своїй лекції.

Західна сусідка України – Угорщина, на шляху до Європейського Союзу пройшла значні політичні, соціально-економічні і культурні трансформації, які наразі лише розпочалися в нашій Державі. Ключовою у цьому плані є зміна системи цінностей угорців. Але чи можна вважати наших західних сусідів нацією, яка безапеляційно засвоїла європейські ідеали демократії і толерантності? Саме вказане питання буде ключовим у лекції історика Дмитра Миколенка під назвою «Ностальгія за імперією? Національна пам’ять та історична політика в Угорщині», яка відбудеться 21 лютого 2019 року о 18.30 у клубі «Шостий кут» (вул. Гіршмана 9/27). У своєму виступі автор зробить історичний екскурс в минуле Угорщини, схарактеризує політику пам’яті у цій країні в імперський період, за часів режиму Горті, доби соціалізму і на сучасному етапі. Також планується обговорити проблемні питання колективної пам’яті українців і угорців, які наразі стоять на заваді розбудові добросусідських двосторонніх відносин.

Чоловічі та жіночі репродуктивні стратегії

Дмитро Шабанов

Лекція ВуММ від 14.12.2015 р.

Чи відоме співвідношення біологічної та соціальної складової поведінки людини? Чи можливо вважати, що біологічна складова обертається виключно навколо репродуктивної функції? І що таке стратегія? Стратегія завжди проявляється у конфлікті пріорітетів, коли необхідно обирати поміж декількох варіантів. Які варіанти існували у різних статей та чому вони обрали саме цей шлях розвитку – шукайте відповіді у лекції.

Лектор – кандидат біологічних наук, доцент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Дмитро Андрійович Шабанов.

Витягаємо скелети з шафи

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 14.05.2015 р.

“Історія походження людини вивчена краще, ніж будь-якого іншого виду”. Саме так автор розпочинає свою лекцію. А що саме наразі відомо про антропогене з – дивіться у лекції.

Лекція біолога та генетика Костянтина Задорожнього “Довгий шлях до людини”. “Происхождение человека – тема дискуссионная. В том числе и потому, что взгляды многих участников дискуссии в этом вопросе весьма пристрастны. Ну не нравятся некоторым людям обезьяны в роли родственников! Лучше уж от «меленьких зеленых человечков» родословную вывести… Да и вопрос «Почему мы именно такие, как мы есть?» предполагает множество возможных вариантов ответа. Потому и ломаются копья в научных и околонаучных спорах последние полтора столетия. И бросаются на решение проблемы самые современные технологии. И не зря ведь бросаются. За последнюю четверть века целый ряд серьезных прорывов в данном вопросе. Но, в нашей стране, как-то не до освещения этих прорывов. Другие проблемы несколько более актуальны для населения. Вот и попробуем мы во время нашей встречи ответить на некоторые вопросы из серии «Что? Где? Когда? Как? Почему?» в истории происхождения человека.”

Біологічне підґрунтя НЕкритичного мислення

Віктор Досенко

Лекція ВуММ від 19.05.2018 р.

Адренархе – це різке падіння гормонів DHEA та DHEAS у період розвитку дитини до 7 років, що супроводжується панічним страхом за своє існування. Про те, яку роль він відіграє в еволюції людини та про інші цікаві аспекти дивісться у лекції.

Наш гість з Києва, доктор біологічних наук Віктор Досенко, розповість як наші біологічні особливості впливають на наш мозок і нашу свідомість, формуючі наше мислення. Що заважає нам критично мислити, а що допомагає. Чи мислили критично наші предки? А чи мислимо ми критично? Приєднується до нашої розмови.

Лектор: доктор медичних наук Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, професор.

Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 09.02.2017 р.

Період правління уряду А. Салазара у Португалії до цього часу залишає по собі безліч сивих плям, адже в силу певних обставин він недостатньо досліджений. За португальськими законами лише через п’ятдесят років знімається заборона на використання документів, котрі зберігаються під грифом «секретно», а також через політизованість представленої теми, португальські вчені ще не сказали останнього слова у вивченні вказаної проблематики. Проте на цей час існує значна кількість робіт, в яких робилася спроба дослідити окремі аспекти діяльності одіозного прем’єр-міністра. Проте ці праці спираються на недостатньо репрезентативну джерельну базу – тенденційну пресу, мемуари, вкрай заплутані і складні для сприйняття стенограми публічних виступів диктатора. Саме тому залишаються дискусійними безліч питань, пов’язаних із функціонування правлячого у Португалії режиму. Приміром, чи варто вважати салазарівське правління фашистською диктатурою, тоталітарним або авторитарним був цей політичний режим? На всі ці питання історикам ще належить дати відповідь. На спеціальній лекції, присвяченій історії Португалії 1932–1974 рр., Дмитро Миколенко, кандидат і сторичних наук, познайомить нас із зовнішньою і внутрішньою політикою Лісабону, трансформацією правлячого режиму, соціальним і економічним розвитком найзахіднішої країни Європи у період правління справжнього сірого кардиналу, таємничого Антоніу Салазара.

Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ

Тетяна Рохманова

Лекція ВуММ від 21.05.2017 р.

Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю. Метаматеріали – це штучні періодичні структури, властивості яких визначаються більше структурою аніж матеріалом, з яких вони зроблені. Період структури метаматеріалів є набагато меншим довжини хвиль, з якими матеріал взаємодіє, завдяки чому хвиля «не відчуває» неоднорідності. В той же час маніпулюючи елементарною коміркою, можна отримати властивості, які неможливо досягти зі звичайними матеріалами. Приставка «мета» (μετά) – походить від грецького «поза», адже ми отримуємо властивості поза межами звичного. Саме метаматеріалами є структури з негативним показником заломлення або так звані «ліворукі» структури. В них, на відміну від наших звичних уявлень, заломлений промінь буде знаходитись по той же бік, що й падаючий, а збиральна лінза розсіюватиме світло. Неймовірно, хіба ні? Окрім загальнонаукового значення, метаматеріали обіцяють багато цікавих застосувань. Тож приходьте на лекцію кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової, і ми спробуємо розібралися у сучасних наукових трендах, щоб бути у курсі світових подій. Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки. Разом з #Дні науки