Штучний інтелект: від витоків до сингулярності

Євген Горовий, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ 09.11.2017 р.

Голлівуд періодично лякає нас перспективою захоплення світу штучним інтелектом. Чи варто цього боятися? Насправді, кожен з нас щоденно використовує штучний інтелект, навіть не замислюючись, які знання покладені в основу його створення. Таємниці штучного інтелекту вам розкриє Євген Горовий, кандидат фіз.-мат. наук, засновник компанії It-Jim та науковий співробітник РІНАНУ.

Зображення Gerd Altmann с сайту Pixabay

Кава, цукор, алкоголь: як керувати радощами й уникати залежності

Олександр Скороход, к. б. н.

Лекція ВуММ від 5.03.2020

У префронтальної кори є всього лише 0.4 секунди, щоб відсмикнути руку від смачненького тістечка.

Лекція Олександра Скорохода

Хоча наш головний мозок – дуже складноорганізований орган, на його роботу можуть справляти колосальний вплив такі зовсім невеликі молекули як: кофеїн, алкоголь, сахароза… Причому їхня дія може обмежуватися як окремими групами нейронів, так і цілими зонами головного мозку. – які ж молекулярні механізми впливу кофеїну, алкоголю, нікотину, сахарози на мозок? – яким чином ці молекули роблять нас “щасливими”? – чим кофеїн, нікотин, алкоголь шкодять мозку і чи є “безпечні” дози? – чому ці молекули викликають звикання/залежності? Про це, а також про те, як можна з точки зору науки збалансувати отримання “гормони щастя” та уникнення залежностей – будемо говорити на Лекції.

Наш лектор: Олександр Скороход молекулярний біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту Молекулярної Біології та Генетики НАН України, карате І дан (чорний пояс),марафонець, ультрамарафонець, переможець та призер трейлових ультрамарафонів в Україні та закордоном, учасник чемпіонату світу з трейлраннінгу 2019р., редактор порталу “Жорстка Атлетика”, популяризатор науки, спорту та здорового способу життя, блогер time2trail.in.ua

Парадокси і загадки українських степів і чорноземів

Юрій Бенгус, біолог

Лекція ВуММ від 16.01.2020 р.

“Ковила — це дерево, які перевернулися догори дригом”

Врятувати степи

Біолог Юрій Бенгус, викладач кафедри ботаніки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди спробує відповісти на наступні запитання:

  • Чому степова зона на інших континентах представлена високотравними сезонними біоценозами (преріями, пампасами, саванами) і лише у нас в Євразії – низькотравними ковиловими і типчаковими степами.
  • Чому чорноземи практично відсутні в Африці чи Америці.
  • Якщо чорноземи утворюються лише там де росте ковила, то як можна їх відродити?
  • Чому законодавча заборона випасу і сінокосіння в степових заповідниках викликала майже одностайний спротив науковців?
  • Чому застосування популярного в Америці методу “абсолютного заповідання” знищує наші степові біоценози.
  • Чи є ковилові степи кінцевим зональним типом рослинності, як це вчать у школі?
  • Чому запропонований вченими спосіб охорони степів є незрозумілим для більшості людей, і що з цим робити далі.

Фізика та життя

Фізика та світло

Нове тисячоліття розпоча­лося з широкого представлення найменшого, найшвидшого, найекономічні­шого джерела світла, яке людство коли-небудь створювало, – LED (LightEmittingDiode). Ця технологія стала можливою завдяки напівпровідникам – матері­алам, які до того зробили прорив у електроніці. Після свічок, лампочок розжарю­вання та люмінесцентного освітлення, LED – четверта ілюмінаційна технологія. Вона дозволяє створювати світло використовуючи дуже мало енергії у порівнянні з традиційними джерелами світла.

Як LED працює? LED – ніби маленькі лампочки, що легко встановити в електричне коло. Вони не виробляють світло нагріванням нитки, тому вони не стають гарячими. Натомість, світло виробляється рухом елект­ронів у напівпровіднику, як у стандартних транзисторах. Згідно з квантовою теорією, коли електрони переходять на нижчий енергетичний рівень, вивільнюється енергія у вигляді світлових часток – фотонів. LED мають безліч переваг, тому лише за десятиліття захопили світ. Що очікувати далі? Можливо, бездротову світлову революцію!

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Автор фото: DzygaLab

Життя тривале і коротке

Костянтин Задорожній, кандидадт біологічних наук.

Лекція ВуММ від 20.02.2020

“Щоб жити довго, треба жити у важких умовах”.

Яка тривалість життя є великою, а яка – малою? Насправді відповідь не завжди є очевидною. Які організми можна назвати довгожителями, а які ні? Як збільшити тривалість свого життя якщо ті гризун або риба? Скільки живуть дерева? І не забувайте про амебу! Про все це ми поговоримо під час наступної лекції з кандидатом біологічних наук, автором підручників Костянтином Задорожнім.

Normal numbers and its applications in real life

Bill Mance, PhD

Lecture of Free University on February 6th

Our guest is Bill Mance, PhD, mathematician from Adam Mickiewicz.

A real number is normal in base 10 if its decimal expansion is “random” in the sense that all the digits 0,1,..,9 occur with relative frequency 1/10, the pairs of digits 00,…,99 each occur with relative frequency 1/100, and so on. The “typical” real number is normal in base 10, but writing down specific examples is very difficult. For example, 0.2 3 5 7 11 13 … is normal in base 10, but it is unknown if numbers such as Pi, e, or sqrt{2} are normal in base 10.

Surprisingly, normality lies on the intersection of many different areas of mathematics. We will discuss some surprising connections between different areas of mathematics that involve normal numbers.

Проблема Пуанкаре та Григорій Перельман

Олександр Андрійович Борисенко, д. ф.-м. н., член – кор. НАНУ

Лекція ВуММ про проблему Пуанкаре

В лекції дано короткий історичний екскурс одного з найвидатніших математичних доведень останніх десятиріч. Ви зможете дізнатися про основні визначення з топології,які необхідні для формулювання гіпотези Пуанкаре, а також про потоки середньої кривини і Потоки Річчі, які є основним інструментом доведення проблеми Пуанкаре і гіпотези Терстона.
На популярному рівні подано доведення проблеми Пуанкаре і гіпотези Терстона, яке належить Григорію Перельману.

Ви почуєте коротку розповідь про геометричну школу, в якій сформувався Г.Перельман і її зв’язок з нашим містом. А також побачте фільм про Г.Перельмана “Иноходец”.

Фізика та життя

Фізика та ідентифікація

Технологія RFID (Radio frequency identification) ви­користовує радіохвилі для ідентифікації і відстеження мітки, що прикріплена до об’єкту (від автомобілів до домашніх тварин). Зручно, що для радіохвиль не обов’язково, щоб мітка була у прямому полі зору зчитувача – вона буде зчитана просто коли знаходиться поруч. Мітка може бути дуже маленькою, тому її можна розмістити у будь-чому, як наприклад, банківських картках. До того ж, у більшості таких систем, картка не потребує бата­рейки чи іншого джерела струму. Необхідний елект­ричний струм буде індукованим радіохвилями з передавача (згадай закон електромагнітної індукції). Індукованого струму доста­тньо, щоб виконати просте обчислення на RFID-чіпі чи спілкуватись з передавачем. В залежності від типу чіпа та частоті хвилі, RFID системи можуть працювати від 10 см до 10 м. Звісно, ці можливості потребують заходів безпеки для запобігання зловживання особистою інформацією.

RFID – гарний приклад технології, яка з’явилась з фундаментальних дослі­джень і зробила наше життя трохи легшим.

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Джерело фото: Photo

Фізика та життя

Фізика та смартфон

Твій смартфон, який скоріш за все зараз у твоїй кишені, – це одна з найдивовижніших мінілабораторій в історії. Існування цього складного об’єкту, що був вперше комерціалізований у 2007 році, завдячує десятиліттям наукових досліджень, які часто були відзначені Нобелівськими преміями. Наприклад, сучасний розвиток рідких кристалів та їх застосування у LCD дисплеях був би неможливим без робіт П’єра-Жилье де Жена (Нобелівська премія, 1991). Проривом для сучасних камер було створення напівпровідних CCD (Charge-coupled device) світлових сенсорів Віллардом Бойле і Джорджом Е́лвудом Смітом (Нобелівська премія, 2009). Точне місцезнаходження твого смартфону можливе завдяки GPS (Global positioning system), яка потре­бує точного виміру часу по атомному годиннику і позиції спеціалізованих супутників. Окрім іншого, смартфон був би неможливим без напівпровідних мікропроце­сорів, пам’яті високої щіль­ності, бездротових техно­логій, тощо.

Смартфон – результат спі­льної плідної роботи фундаментальної науки, інженерів та промислових розробників.

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Джерело фото: Photo Mix з сайту Pixabay

Зелений світ в зеленому травні

Юрій Бенгус, ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Дні рослин у ВУММ, 18.05.2017

Найстаріша з наук, знання якої були життєво необхідні людині навіть тоді, коли вона ще не була людиною. Наука, з якої починалася медицина і сільське господарство, будівництво, наука про те, з чого починається вивчення математики і без якої (за легендою) не було б і сучасної фізики. Наука про те, що створює красу навколо нас, про те без чого нам би просто не було б чим дихати. Звісно всі здогадалися, що це наука про рослини, яка зветься “ботаніка”. Ця наука стара, але щодня вчені-ботаніки роблять нові відкриття, а деякі факти з неї вражають. Не всі елементарні питання ботаніки досі є зрозумілими більшості людей. Іноді це призводить до сумних наслідків і непоправних втрат.
Ми поговоримо про Ботаніку з біологом, ботаніком, співробітником кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди Юрієм Бенгусом.

Деякі частини ботанічної розповіді будуть зрозумілі навіть дитині, в інших досягнути розуміння мабуть не вийде. Але маємо надію, що дискусія буде цікавою для всіх.
Ми точно торкнемося питань охорони рослин, особливостей використання рослин в озелененні, спростуємо деякі легенди, які всім відомі з дитинства, дізнаємося кілька цікавинок про всім відомі рослини.
Запрошуємо задавати питання лектору в обговоренні до цієї події, щоб наша зустріч стала ще цікавішою.