Фізика та життя

Фізика та ідентифікація

Технологія RFID (Radio frequency identification) ви­користовує радіохвилі для ідентифікації і відстеження мітки, що прикріплена до об’єкту (від автомобілів до домашніх тварин). Зручно, що для радіохвиль не обов’язково, щоб мітка була у прямому полі зору зчитувача – вона буде зчитана просто коли знаходиться поруч. Мітка може бути дуже маленькою, тому її можна розмістити у будь-чому, як наприклад, банківських картках. До того ж, у більшості таких систем, картка не потребує бата­рейки чи іншого джерела струму. Необхідний елект­ричний струм буде індукованим радіохвилями з передавача (згадай закон електромагнітної індукції). Індукованого струму доста­тньо, щоб виконати просте обчислення на RFID-чіпі чи спілкуватись з передавачем. В залежності від типу чіпа та частоті хвилі, RFID системи можуть працювати від 10 см до 10 м. Звісно, ці можливості потребують заходів безпеки для запобігання зловживання особистою інформацією.

RFID – гарний приклад технології, яка з’явилась з фундаментальних дослі­джень і зробила наше життя трохи легшим.

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Джерело фото: Photo

Фізика та життя

Фізика та смартфон

Твій смартфон, який скоріш за все зараз у твоїй кишені, – це одна з найдивовижніших мінілабораторій в історії. Існування цього складного об’єкту, що був вперше комерціалізований у 2007 році, завдячує десятиліттям наукових досліджень, які часто були відзначені Нобелівськими преміями. Наприклад, сучасний розвиток рідких кристалів та їх застосування у LCD дисплеях був би неможливим без робіт П’єра-Жилье де Жена (Нобелівська премія, 1991). Проривом для сучасних камер було створення напівпровідних CCD (Charge-coupled device) світлових сенсорів Віллардом Бойле і Джорджом Е́лвудом Смітом (Нобелівська премія, 2009). Точне місцезнаходження твого смартфону можливе завдяки GPS (Global positioning system), яка потре­бує точного виміру часу по атомному годиннику і позиції спеціалізованих супутників. Окрім іншого, смартфон був би неможливим без напівпровідних мікропроце­сорів, пам’яті високої щіль­ності, бездротових техно­логій, тощо.

Смартфон – результат спі­льної плідної роботи фундаментальної науки, інженерів та промислових розробників.

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Джерело фото: Photo Mix з сайту Pixabay

Зелений світ в зеленому травні

Юрій Бенгус, ХНПУ імені Г.С.Сковороди

Дні рослин у ВУММ, 18.05.2017

Найстаріша з наук, знання якої були життєво необхідні людині навіть тоді, коли вона ще не була людиною. Наука, з якої починалася медицина і сільське господарство, будівництво, наука про те, з чого починається вивчення математики і без якої (за легендою) не було б і сучасної фізики. Наука про те, що створює красу навколо нас, про те без чого нам би просто не було б чим дихати. Звісно всі здогадалися, що це наука про рослини, яка зветься “ботаніка”. Ця наука стара, але щодня вчені-ботаніки роблять нові відкриття, а деякі факти з неї вражають. Не всі елементарні питання ботаніки досі є зрозумілими більшості людей. Іноді це призводить до сумних наслідків і непоправних втрат.
Ми поговоримо про Ботаніку з біологом, ботаніком, співробітником кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди Юрієм Бенгусом.

Деякі частини ботанічної розповіді будуть зрозумілі навіть дитині, в інших досягнути розуміння мабуть не вийде. Але маємо надію, що дискусія буде цікавою для всіх.
Ми точно торкнемося питань охорони рослин, особливостей використання рослин в озелененні, спростуємо деякі легенди, які всім відомі з дитинства, дізнаємося кілька цікавинок про всім відомі рослини.
Запрошуємо задавати питання лектору в обговоренні до цієї події, щоб наша зустріч стала ще цікавішою.

Фізика та життя

Фізика та спілкування

Кожного разу коли ти відправляєш e-mail чи шукаєш щось в Інтернет, скоріш за все для передачі цифрової інформації використовується оптичневолокно. Причини через які оптичне волокно має переваги перед мідними кабелями: більша ємність, менші втрати на відстані, менша чутливість до завад. Такі волокна зроблені зі скла товщиною з людський волос, що оточений матеріалом, який не дозволяє світлу покинути волокно (згадай повне внутрішнє відбиття). Пасмо таких волокон зв’язують разом щоб сформувати кабелі, які легко зігнути. Цифрові данні передаються через такі волокна імпульсами, які створені світло діодами (LED – Light-emitting diode) або невеликими лазерами (LASER – Light amplification by stimulated emission of radiation).

Таким чином, це ще один з безлічі прикладів викорис­тання лазерів у сучасному житті. Після його створення науковцями у 1950тих, ка­зали що, лазер – це «рішення, що шукає задач», бо саме з його появою з’явилась лазерна хірургія, лазерний друк, сканування кодів, лазерне зварювання, тощо.

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Джерело фото

Як “помити” землю?

Володимир Гаркавенко, біолог

Лекція ВуММ, 12.12.2019

Лекція ВуММ “Як помити землю”

На диво у публічних виступах дуже рідко піднімається одна з найактуальніших проблем сучасної промислової і сільськогосподарської екології, а саме проблема забруднення ґрунтів. І не дивно, бо хімічне забруднення не так впадає в око, як, наприклад, поліетиленові пакунки, які всіх дратують. Хоча хімічне забруднення часто є найбільше небезпечним. Але екологія ґрунтів – це не тільки нові технології та сучасні практики, це ще й величезні бюджети. Про глобальні тренди і конкретні проблеми ремедіації ґрунтів ви зможете дізнатися з лекції біолога Володимира Гаркавенка.

Фізика та життя

Фізика та МРТ

Магні́тно-резона́нсна то­могра́фія (МРТ) – це безконтактна технологія, яка створює зображення нашого внутрішнього «світу» з надзвичайною точністю. Вона використовує той факт, що ядра простих атомів як гідроген, якого у нас безліч в організмі, ведуть себе як маленькі магніти що обертаються. Коли ввімкнути магнітне поле, атом гідрогену буде орієнтований паралельно до ліній магнітного поля. Додаючи радіохвилю з правильною частотою, орієнтацію атомів можна повернути. Коли радіосигнал вимикають, атоми повертаються до початкової орієнтації, випромінюючи сигнал у радіоспектрі. Що цікаво, цей сигнал залежить від типу тканини. Таким чином можна дуже точно відрізнити хвору тканину від здорової.

Цікаво, що МРТ стало мож­ливим завдяки двом фун­даментальним відкриттям – ядерний магнітний резонанс (який дав ідею) і над­провідність (яка лежить в основі сильних магнітів, що використовуються в МРТ).

Таким чином, МРТ – чудовий приклад як фантастичний медичний прилад з’явився з фундаментальних наукових досліджень.

Матеріал виходить за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Джерело фото

Загадки та парадокси розвитку науки про міжнародний бізнес

Тарас Данько, канд. екон. наук, проф. НТУ “ХПІ”

Лекція ВуММ від 10.10.2019

Лекція ВуММ “Загадки та парадокси науки про міжнародний бізнес”

Чи є міжнародний бізнес наукою? Звідки походить ця наука та для кого вона? Хто, де та коли прочитав перший курс лекцій з міжнародного бізнесу? Який був зміст першого підручника з міжнародного бізнесу? Який стосунок до розвитку цієї науки мав видатний український інтелектуал Богдан Гаврилишин? Які країни зараз є лідерами з вивчення міжнародного бізнесу? Які кризи вже встиг пережити міжнародний бізнес як наукова дисципліна та що чекає на цю науку в майбутньому? Чи потрібні ці знання в Україні та як їх отримати?

Розповідає Тарас Данько, канд. екон. наук, професор кафедри міжнародного бізнесу та фінансів Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”

Стратегії в біології. Чому організми є різними?

Дмитро Шабанов, д-р біол. наук, проф. ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Лекція ВуММ від 21.11.2019

Лекція ВуММ “Стратегії в біології”

Чим стратегії у біології відрізняються від стратегій у тактиці або бізнесі, і що таке, загалом, стратегії? Чому розвиток більшості процесів спрямовано до рівноваги Неша, а не оптимуму Парето? Яструби та голуби, самці та самиці, акселерати та ретарданти та інші приклади стратегій в біології у лекції доктора біологічних наук, професора, заступника декана біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитра Шабанова.

Як побачити атом?!

Антон Сененко, к. ф.-м. н., Інституту фізики НАНУ

Лекція ВуММ від 9.01.2020 р.

Лекція ВуММ “Як побачити атом?”

В гостях у Вільного університету Майдан Моніторинг український фізик, старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ, відомий популярізатор науки Антон Сененко.
1982 року два фізики подарували людству сканувальний тунельний мікроскоп. Цей винахід виявився настільки вдалим, що вже у 1986 році їм за це присудили Нобелівську премію. Що воно за прилад? Що за допомогою нього можна побачити? Чи бачать атоми в Україні? Як зробити атоми популярними?

Лекція проведена за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Історія ідей

Єгор Брайлян, історик британіст

Лекція ВуММ від 28.11.2019р.

Як любов монархів до пекінесів вплинула на британсько-китайські відносини. Це питання вивчає глобальна історія тварин. Про це розповідає у своїй лекції Єгор Брайлян.

Лекція ВуММ “Глобальні ідеї емоційних тварин”

Сучасна історична наука аналізує минуле з незвичних перспектив. Так, зараз історики більше приділяють уваги історії тварин, історії емоцій та історії навколишнього середовища. Разом з тим, важливими напрямами залишаються глобальна історія та історія ідей. Чим живе сучасна світова історіографія та як нові напрямки допомагають з інших сторін інтерпретувати минуле розповість історик Єгор Брайлян.