Tag: коронавірус

Пандемії в світі рослин та їх вплив на людей

Розповідає Олександр Акулов, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

У світі рослин також трапляються масові захворювання. Масові захворювання рослин називають епіфітотія, за аналогією епідемія (демос — народ, фітос — рослина). Але не треба думати, що ми відгороджені від цих процесів, бо рослини тісно пов’язані з людством. Вони слугують нам їжею, прихистком, середовищем для відпочинку.

Який зв’язок між грибами і бандами Нью-Йорку? Чому Великобританія суворо заборонила експорт в’язів на свої острови і як відкриття Америки мало не загубило виноробство Старого світу? Чи побачать наші діти дубові ліси? Про все це в науково-популярній лекції Олександра Акулова.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Пандемія чи локдаун: що швидше вб’є економіку

Розповідає Володимир Рапопорт, канд. тех. наук, економіст-аналітик

З циклу карантинних лекцій

Всі без винятку відчули на собі негативний вплив локдауну. Хтось легко відбувся й просто перебрався працювати додому, хтось втратив роботу чи бізнес. На жаль, глобальний світ сильно залежить від взаємодії між людьми, а економіка чутлива навіть до найменших коливань у звичному порядку денному, що вже казати про всесвітній карантин, що не має аналогів до цього. Ми ще довго будемо відчувати економічні наслідки кризи, що до неї призвела пандемія та некомпетентне вище керівництво країни. Які ці наслідки для світу в цілому і для України – розповідає економіст-аналітик. бізнес-консультант, к. т. н. Володимир Рапопорт у лекції.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Математичні моделі поширення епідемій

Розповідає Ігор Іванов, кандидат фіз.-мат. наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

З самого початку пандемії група математиків взялась за не просту та, в певному сенсі, невдячну справу: збирати статистику захворювань на Covsd-19 в Україні та на її основі будувати математичні моделі поширення епідемії та робити прогнози. Невдячна ця справа тому, що від якості та чистоти даних залежить 90% точності моделі, а дані в нашій країни звикли викривляти та приховувати.

В цій лекції Ігор Іванов, кандидат фізико-математичних наук (теоретична механіка), Інститут механіки ім. С. П. Тимошенка НАН України, розповість про те, чому математичні моделі працюють у реальному житті, але прогнозування не може бути стовідсотковим.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога».

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Екологічні передумови виникнення епідемій

Розповідає Іван Хом’як, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

Про віруси та їх взаємодію з навколишнім середовищем розповідає еколог, руйнівник популярних екологічних міфів та пропагандист математичних методів в екології Іван Хом’як.

Коли виникає епідемія, то перед спільнотою стоїть завдання не лише мінімізувати її вплив, а й отримати досвід, який допоможе передбачити її виникнення та запобігти цьому. Це вимагає розробки теоретичної моделі, на основі якої розроблятимуться прогностичні алгоритми. В основі такої моделі мають лежати екологічні характеристики взаємодії популяцій людини і паразита, який спричиняє інфікування. При цьому, популяція людини має розглядатися через призму біологічних та соціальних ознак.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

Сказ у тварин: актуальна проблема сучасної України

Розповідає Дмитро Морозенко, доктор ветеринарних наук, лікар ветеринарної медицини

З циклу карантинних лекцій

Іноді елементарні знання можуть врятувати вам життя. Сказ неможливо вилікувати, смертність стовідсоткова, але вчасний укол антирабічної сироватки не дасть вам захворіти, навіть якщо вірус вже потрапив до вашого організму.

Вірусні хвороби відрізняються тим, що їх дуже важко, інколи взагалі неможливо лікувати. Проте, їх напрочуд легко попередити завдяки щепленням. Сказ є стовідсотково смертельною хворобою. Чому так важливо щепити своїх улюбленців? Чи є вакцини безпечними, і які вакцини застосовуються в Україні? Хто є резервуарами для сказу в природі? Яку політику проводить Україна відносно сказу? Про все це ви можете дізнатися з лекції доктора ветеринарних наук Дмитра Морозенка.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

Вплив епідемій на історію людства

Розповідає Костянтин Задорожній, кандидат біологічних наук

З циклу карантинних лекцій

Чому європейці завоювали Америку, а біологічна зброя не є ефективною.

Homo sapiens sapiens є продуктом еволюції, і успадкував від предків не тільки великий мозок, спритний розум і неймовірну змогу пристосовуватися до різних умов, але й паразитів і збудників інфекцій, які спів існували з нашими предками мільйони років. Але спритний Homo не тільки зберіг спадщину, але й впустив в своє життя нові інфекції і загрози, змінивши стиль життя, приручивши тварин і опановуючи нові простори з новими паразитами. Про зв’язок між нашою культурою і інфекційними хворобами, як одне впливало на інше та навпаки, ви зможете дізнатися з нової лекції кандидата біологічних наук Костянтина Задорожнього.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine

Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/

Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Instagram: https://www.instagram.com/mm.university/ 

На епідемічних фронтах. Як Українська Держава Павла Скоропадського долала інфекційні захворювання

Розповідає Любов Жванко, докторка історичних наук

Уряд Скоропадського в умовах війни знайшов кошти для Київського та Харківського інститутів мікробіології, і вони почали виробляти вакцину проти віспи. П’ять тисяч карбованців, чималі гроші на той час. А що робить сучасний уряд для подолання епідемії?

“Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. Які загрози стояли перед щойно народженою Україною? Як їм протидіяли перші керівники? Що вдалося подолати, а що ні? Хто допомагав, а хто протистояв цим заходам? Все, що з нами відбувається, відбувається не вперше. Це дуже добре знають історики. Слухайте лекцію Любов Жванко і будьте #розумні

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.