Свого часу відомий історик Марк Блок зазначив: «Німці інтенсивніше переживають свої колективні спогади, ніж французи, які здавна схильні керуватися здоровим глуздом». Чи справедливим є твердження дослідника? Як французи долали катастрофічні наслідки Другої світової війни, яка розколола їхнє суспільство? Чи зуміли вони знайти конструктивні та ефективні формули задля консолідації? Чим може бути корисним довід Франції для сучасної України? Про це ми поговоримо з доктором історичних наук, викладачем історичного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитром Миколенком.
“Україна отримала отримала від Радянського Союзу великий економічний потенціал”. Та невже?!
Зрада чи Перемога? Яких реформ потребує українська економіка? Що було зроблено за ці чотири роки? Чи правильно боротися з корупціонерами, чи варто все ж боротися з корупцією? Ця лекція про те, що проблеми української економіки мають глибоке історичне коріння.
Тільки цифри, графіки та статистика – тільки хардкор. Ми не обговорюємо припущення, ми оперуємо фактами.
Лекцію читає експерт, економіст Володимир Рапопорт.
Ми поговоримо про його походження, дитинство, навчання у військовому училищі, деякі сторінки особистого життя. Але особливо цікаве питання яким чином людина, яка зробила військову кар’єру в російській армії, стала на чолі незалежної Фінляндії. Його праця на державницькій ниві заклала підмурок сучасної розвиненої держави. Це друга лекція історика Сергія Дейнеко про історію незалежної Фінляндії та Зимової війни. Перша лекція: Доборовользі в Зимовій війні
Голлівуд періодично лякає нас перспективою захоплення світу штучним інтелектом. Чи варто цього боятися? Насправді, кожен з нас щоденно використовує штучний інтелект, навіть не замислюючись, які знання покладені в основу його створення. Таємниці штучного інтелекту вам розкриє Євген Горовий, кандидат фіз.-мат. наук, засновник компанії It-Jim та науковий співробітник РІНАНУ.
У префронтальної кори є всього лише 0.4 секунди, щоб відсмикнути руку від смачненького тістечка.
Лекція Олександра Скорохода
Хоча наш головний мозок – дуже складноорганізований орган, на його роботу можуть справляти колосальний вплив такі зовсім невеликі молекули як: кофеїн, алкоголь, сахароза… Причому їхня дія може обмежуватися як окремими групами нейронів, так і цілими зонами головного мозку. – які ж молекулярні механізми впливу кофеїну, алкоголю, нікотину, сахарози на мозок? – яким чином ці молекули роблять нас “щасливими”? – чим кофеїн, нікотин, алкоголь шкодять мозку і чи є “безпечні” дози? – чому ці молекули викликають звикання/залежності? Про це, а також про те, як можна з точки зору науки збалансувати отримання “гормони щастя” та уникнення залежностей – будемо говорити на Лекції.
Наш лектор: Олександр Скороход молекулярний біолог, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Інституту Молекулярної Біології та Генетики НАН України, карате І дан (чорний пояс),марафонець, ультрамарафонець, переможець та призер трейлових ультрамарафонів в Україні та закордоном, учасник чемпіонату світу з трейлраннінгу 2019р., редактор порталу “Жорстка Атлетика”, популяризатор науки, спорту та здорового способу життя, блогер time2trail.in.ua
“Ковила — це дерево, які перевернулися догори дригом”
Врятувати степи
Біолог Юрій Бенгус, викладач кафедри ботаніки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди спробує відповісти на наступні запитання:
Чому степова зона на інших континентах представлена високотравними сезонними біоценозами (преріями, пампасами, саванами) і лише у нас в Євразії – низькотравними ковиловими і типчаковими степами.
Чому чорноземи практично відсутні в Африці чи Америці.
Якщо чорноземи утворюються лише там де росте ковила, то як можна їх відродити?
Чому законодавча заборона випасу і сінокосіння в степових заповідниках викликала майже одностайний спротив науковців?
Чому застосування популярного в Америці методу “абсолютного заповідання” знищує наші степові біоценози.
Чи є ковилові степи кінцевим зональним типом рослинності, як це вчать у школі?
Чому запропонований вченими спосіб охорони степів є незрозумілим для більшості людей, і що з цим робити далі.
Яка тривалість життя є великою, а яка – малою? Насправді відповідь не завжди є очевидною. Які організми можна назвати довгожителями, а які ні? Як збільшити тривалість свого життя якщо ті гризун або риба? Скільки живуть дерева? І не забувайте про амебу! Про все це ми поговоримо під час наступної лекції з кандидатом біологічних наук, автором підручників Костянтином Задорожнім.
На диво у публічних виступах дуже рідко піднімається одна з найактуальніших проблем сучасної промислової і сільськогосподарської екології, а саме проблема забруднення ґрунтів. І не дивно, бо хімічне забруднення не так впадає в око, як, наприклад, поліетиленові пакунки, які всіх дратують. Хоча хімічне забруднення часто є найбільше небезпечним. Але екологія ґрунтів – це не тільки нові технології та сучасні практики, це ще й величезні бюджети. Про глобальні тренди і конкретні проблеми ремедіації ґрунтів ви зможете дізнатися з лекції біолога Володимира Гаркавенка.
В гостях у Вільного університету Майдан Моніторинг український фізик, старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ, відомий популярізатор науки Антон Сененко. 1982 року два фізики подарували людству сканувальний тунельний мікроскоп. Цей винахід виявився настільки вдалим, що вже у 1986 році їм за це присудили Нобелівську премію. Що воно за прилад? Що за допомогою нього можна побачити? Чи бачать атоми в Україні? Як зробити атоми популярними?
Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза
дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю.
Метаматеріали – це штучні періодичні структури, властивості яких
визначаються більше структурою аніж матеріалом, з яких вони зроблені.
Період структури метаматеріалів є набагато меншим довжини хвиль, з якими
матеріал взаємодіє, завдяки чому хвиля «не відчуває» неоднорідності. В
той же час маніпулюючи елементарною коміркою, можна отримати
властивості, які неможливо досягти зі звичайними матеріалами. Приставка
«мета» (μετά) – походить від грецького «поза», адже ми отримуємо
властивості поза межами звичного. Саме метаматеріалами є структури з
негативним показником заломлення або так звані «ліворукі» структури. В
них, на відміну від наших звичних уявлень, заломлений промінь буде
знаходитись по той же бік, що й падаючий, а збиральна лінза розсіюватиме
світло. Неймовірно, хіба ні? Окрім загальнонаукового значення,
метаматеріали обіцяють багато цікавих застосувань. Тож приходьте на
лекцію кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут
радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової, і ми спробуємо
розібралися у сучасних наукових трендах, щоб бути у курсі світових
подій.
Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки. Разом з #Дні науки
