Чи варто палити вишки 5G?

або “Що таке електромагнітне випромінювання і його вплив на організм людини?”

Розповідає Олександр Думін, кандидат фіз.-мат. наук

З циклу карантинних лекцій ВУММ

Палити чи не палити: ось у чому питання. Але якщо ви не палили вишки 4G, 3G, 2G і, тим паче, 1G, то щодо 5G у вас вже не має бути пересторог. Чим є невидиме оку ЕМ випромінювання та як воно впливає на біологічні клітини, чого дійсно варто боятись та для чого вводять стандартизовані обмеження на потужність вишок, про це розповідається у нашій лекції.

Друга частина лекції:

Стандарт 5G: що це таке та чи містить він небезпеку для людини? Що таке електромагнітна хвиля? Що з себе представляв стандарт 1G? Як поява стандарту 2G змінила стиль нашого життя? Які умови знижують якість зв’язку? Як може змінити життя українців поява 5G? Хто отримує нові можливості з появою зв’язку 5G? Який стандарт несе найменшу шкоду для нашого організму? Які норми безпечного опромінювання людей? Історія встановлення норм. Дослідження біофізики. Поради із заходів безпеки.

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Офіціна сторінка ВУММ

Сторінка Instagram 

Пітримати проект можна за посиланням

На епідемічних фронтах. Як Українська Держава Павла Скоропадського долала інфекційні захворювання

Розповідає Любов Жванко, докторка історичних наук

Уряд Скоропадського в умовах війни знайшов кошти для Київського та Харківського інститутів мікробіології, і вони почали виробляти вакцину проти віспи. П’ять тисяч карбованців, чималі гроші на той час. А що робить сучасний уряд для подолання епідемії?

“Епідемічний апокаліпсис. Віспа, три тифи, дизентирія, різні коклюші, корости, венеричні захворювання… та пандемія іспанки”, – докторка історичних наук, професорка Харківської державної зооветеринарної академії Любов Жванко розповідає про епідемії, які накрили Україну у буремному 1918 році і про заходи, які довелося вживати уряду гетьмана Скоропадського. Які загрози стояли перед щойно народженою Україною? Як їм протидіяли перші керівники? Що вдалося подолати, а що ні? Хто допомагав, а хто протистояв цим заходам? Все, що з нами відбувається, відбувається не вперше. Це дуже добре знають історики. Слухайте лекцію Любов Жванко і будьте #розумні

Проект здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога”.

Математика як ключ до критичного мислення

Ірина Єгорченко

Лекція ВуММ від 23.02.2017 р.

Фон Нойман якось сказав, що математика це дуже проста штука. На обурення колег він відповів, що заперечують ті, хто не знає, наскільке складне життя.

Як математика формує наші уявлення про оточуючий світ? Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію та усвідомлено приймати рішення. Світ навколо нас значно складніший ніж математика, яка вивчає абстракції і спрощення. І навіть на рівні шкільної арифметики математика вже підвищує здатність до усвідомленого прийняття рішень. Числова грамотність – вміння оперувати числами і розуміти числову інформацію. Без розуміння чисел та вміння ними оперувати люди сприймають числа некритично, як щось “священне” – і беззастережно вірять навіть безглуздій числовій інформації типу рейтингів. Математика дає багато практичних інструментів для процесу критичного мислення – наприклад, теорія прийняття рішень, методи оптимізації, принципи побудови математичних моделей. Але будь-яка математика – це практичне тренування критичного мислення.

Лектор: Ірина Єгорченко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ.

Біологічне підґрунтя НЕкритичного мислення

Віктор Досенко

Лекція ВуММ від 19.05.2018 р.

Адренархе – це різке падіння гормонів DHEA та DHEAS у період розвитку дитини до 7 років, що супроводжується панічним страхом за своє існування. Про те, яку роль він відіграє в еволюції людини та про інші цікаві аспекти дивісться у лекції.

Наш гість з Києва, доктор біологічних наук Віктор Досенко, розповість як наші біологічні особливості впливають на наш мозок і нашу свідомість, формуючі наше мислення. Що заважає нам критично мислити, а що допомагає. Чи мислили критично наші предки? А чи мислимо ми критично? Приєднується до нашої розмови.

Лектор: доктор медичних наук Віктор Досенко, український патофізіолог, генетик, завідувач відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології імені О. О. Богомольця НАН України, професор.