П’ятдесят років з відкриття пульсарів. Що далі?

Віктор Конторович

Лекція ВуММ від 24.01.2019 р.

Коли Джозелін Белл знайшла на стрічці самописця дивні регулярні сплески, вона й гадки не мала, що стоїть на порозі великого відкриття. Що людство не просто дізнається про дивні зірки — пульсари, а зможе використовувати їх як суперлабораторії з суперумовами, які неможливо досягнути на Землі, а також знайде цим зіркам цілком практичне пристосування. Харківські вчені не просто вивчають пульсари, вони є піонерами в радіоастрономічному напрямку вивчення пульсарів, і от про історію пульсарів, їхнє народження, розвиток, про харківські дослідження і перспективи світової і вітчизняної астрономії у вивченні пульсарів розповість астрофізик, доктор фіз.-мат. наук, професор, жива легенда харківської астрофізики Віктор Конторович.

Антропогенез. Чому ми стали саме такими

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 23.10.2015 р.

Лекція біолога Костянтина Задорожного про еволюцію людини. Чому ми ходимо на двох ногах? Чому бачимо світ кольоровим? Чому можемо пити горілку, вино або пиво? Чому нам інколи не вистачає вітамінів? Відповіді на це можна знайти далеко в минулому. У ті часи, коли наші предки робили вибір чергової екологічної стратегії. Вибір, який і робив нас такими, якими ми зараз є. Про важкі вибори наших предків та їхні наслідки для нас…

Глобальне місто

Тарас Данько

Лекція ВуММ від 11.06.2015 р.

Що таке «глобальне місто»? Звідки походить це поняття? На чому базується економіка глобального міста? Якими є критерії глобалізованості міста? Як перетворити місто на глобальне?

Погорєлов — легенда харківської геометрії

Олександр Борисенко

Лекція ВуММ від 17.01.2019 р.

Харківський університет став науковою колискою для видатного геометра сучасності, академіка Олексія Васильовича Погорєлова. 3 березня 2019 року Україна буде святкувати сторіччя з дня народження легендарного математика, про що навіть Верховна Рада України прийняла постанову про відзнаку на державному рівні. Ми пропонуємо вам дізнатися не тільки про особистість нашого співвітчизника, але й про його наукові доробки в лекції учня О.В. Погорєлова, члена-корреспондента НАНУ, доктора фіз.-мат. наук, професора, визначного геометра, головного наукового співробітника ФТІНТ НАН України Олександра Андрійовича Борисенко.

Зародження життя

Дмитро Лєонтєв

Лекція ВуММ від 22.11.2018 р

Один з популярних міфів, який заважає сприйняттю теорії еволюції, це міф про те, що наука нічого не знає про зародження життя. Чи так це? Приходьте на нашу лекцію, і дізнавайтеся, як наукові відкриття ХХІ століття докорінно змінили уявлення про виникнення життя на Землі, перевівши цю проблему з площини сумнівних гіпотез до царини експериментально доведених фактів. Лектор Леонтьєв Дмитро Вікторович, доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри ботаніки Харківського національного університету імені Г.С. Сковороди, вчитель вищої категорії, автор біля 300 наукових публікацій, стипендіат численних наукових конкурсів США, Німеччини, Нідерландів та інших країн.

Анонс

Цикл карантинних лекцій “Орбіталь: наука, що об’єднує”

За підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках гуманітарної ініціативи «Людяність і взаємодопомога»

Відповідаючи на глобальні виклики пандемії COVID-19, ВУММ проводить інформаційну кампанію та створює цикл лекцій, які пов’язані з різними аспектами пандемії. Це пандемії в історії людства та їхній вплив. Це біологічне пояснення будови вірусу. Це математичне модулювання поширення епідемій і ще багато чого цікавого та надзвичано важливого.

Глобальною метою нашого проєкту є перетворення чинного лекторію «Вільний університет Майдан Моніторинг» на незалежний хаб науковців-експертів задля поширення експертної думки та знань, в т.ч. щодо коронавірусу. Це допоможе спростовувати недостовірну інформацію та поширювати перевірені факти.

Офіційна сторінка Фонду: https://www.facebook.com/irf.ukraine
Офіційна сторінка Європейського Союзу в Україні: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/
Офіціна сторінка ВУММ: https://www.facebook.com/FreeUnivMM/

Затока степового моря: лекція Андрія Домановського

Андрій Домановський

Лекція ВуММ від 18.02.2016 р.

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно. Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися: – Коли і яким чином виник Кримський ханат; – Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою; – Яким був державний устрій Кримського Юрту; – Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію; – Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським. про це ви дізнаєтеся від історика, кандидата історичних наук Андрія Домановського на нашій лекції

Український генофонд в європейському контексті

Ольга Утєвська

Лекція ВуММ від 20.11.2014 р.

Доктор біологічних наук Ольга Утєвська, яка працює у Харківському університеті ім. В.Н. Каразіна, розповідає про тему своїх унікальних досліджень. Як за допомогою генетичного аналізу можливо дослідити міграцію етносів на карті світу. Та які результати були отримані при вивченні генофонду української нації. Ця лекція є лідером за переглядами серед усіх лекцій ВуММ і не втрачає свою актуальність.

Роль цінностей у історичному контексті

Станіслав Щербак

Лекція ВуММ від 21.12.2017 р.

Що таке цінності? На жаль, немає на сьогодні єдиного визначення цього поняття. Усього на наш час під поняттям «цінності» є 180 дефініцій. Але питання цінностей у впливі на розвитку суспільства досконально стали вчити лише наприкінці ХХ ст., лише у контексті новітньої історії. Але як бути з роллю цінностей у період Середньовіччя, ранньомодерний час? І як релігія та повсякденне життя відігравала важливу роль у формуванні цінностей багатьох європейських країн у ці епохи? І чи можливо застосовувати шкалу цінностей американського соціолога Рональда Інгельгарта до історичного минулого? Про все це ми поспілкуємося з істориком Станіславом Щербаком.