Метаматеріали – від теорії до застосування. Дні науки НАНУ

Тетяна Рохманова

Лекція ВуММ від 21.05.2017 р.

Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю. Метаматеріали – це штучні періодичні структури, властивості яких визначаються більше структурою аніж матеріалом, з яких вони зроблені. Період структури метаматеріалів є набагато меншим довжини хвиль, з якими матеріал взаємодіє, завдяки чому хвиля «не відчуває» неоднорідності. В той же час маніпулюючи елементарною коміркою, можна отримати властивості, які неможливо досягти зі звичайними матеріалами. Приставка «мета» (μετά) – походить від грецького «поза», адже ми отримуємо властивості поза межами звичного. Саме метаматеріалами є структури з негативним показником заломлення або так звані «ліворукі» структури. В них, на відміну від наших звичних уявлень, заломлений промінь буде знаходитись по той же бік, що й падаючий, а збиральна лінза розсіюватиме світло. Неймовірно, хіба ні? Окрім загальнонаукового значення, метаматеріали обіцяють багато цікавих застосувань. Тож приходьте на лекцію кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової, і ми спробуємо розібралися у сучасних наукових трендах, щоб бути у курсі світових подій. Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки. Разом з #Дні науки

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в СРСР

Катерина Єремєєва

Лекція ВуММ від 13.12.2018 р.

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в радянському суспільстві Лекція присвячена такому складному явищу, як гумор в радянському суспільстві. Наскільки чіткою була межа між офіційним та неофіційним гумором? Чи відбувалися між ними взаємовплив та конкуренція? Чи впливала ідеологія на неофіційний гумор і наскільки цензурована сміхова культура була слухняною владі? Як впливав гумор на владу: дискредитував її чи допомагав продовжити термін її дії? Про це розповість дослідниця радянського гумору та сатири Єремєєва Катерина Андріївна, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту

Політика пам’яті і денацифікація на прикладі ФРН

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 08.03.2018 р.

Процес декомунізації в сучасній Україні реалізується шляхом застосування політики пам’яті, спрямованої на подолання тоталітарного минулого нашої держави. За таких обставин напрочуд актуальним для нашого суспільства є вивчення досвіду інших країн світу, які свого часу також вирішували подібні проблеми. Федеративна Республіка Німеччина 1945 року постала перед необхідність денацифікації, а східні німці пережили дві кардинальні зміни моделі історичної політики 1945 і 1990 року. Про нацистську і комуністичну спадщину, проблему каяття, спротив минулого, меморіальні закони, знакові судові процеси, що супроводжували повоєнну Німеччину у лекції історика Дмитра Миколенка.

Жінки у науці: “Справа не в гендері”

Круглий стіл, присвячений Міжнародному дню жінок та дівчат у науці

Зустріч ВУММ від 08.02.2018 р.

Генеральна Ассамблея ООН у 2015 році започаткувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який святкується 11 лютого. Харківська наукова спільнота може похвалитися досягненнями жінок-науковців у різних галузях. Тому ми вирішили провести круглий стіл, щоб розказати вам про роль жінок у науці та зокрема про жінок, які працюють в Харкові. Наші спікери: доктор біологічних наук Ольга Утевська, кандидат педагогічних наук, фізик Наталя Казачкова, фізик Дарина Песіна та астрофізик Анастасія Скорик. Приходьте, щоб відсвяткувати Міжнародний день жінок та дівчат в науці, та прийміть участь в обговоренні.

Ми обговорюємо такі питання, як існування дискримінація жінок в українській науці. Які існують програми для підтримки жінок науковців. Яка загальна світова тенденція щодо дівчат, які йдуть у науку.

Молекулярна кухня амілоїдних фібрил

Валерія Трусова

Лекція ВуММ від 7.02.2019 р.

11 лютого відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. А як краще можна відсвяткувати такий день, як не провести його у компанії молодого доктора наук, біофізика Валерії Трусової, дослідженя якої наближають день, коли людство зрозуміє природу хвороб Альцгеймера, Паркінсона, Хантігтона, діабет другого типу, ревматоїдний артрит та губчасті енцефалопатії? Крок за кроком дослідники наближаються до пояснення механізмів їх виникнення, і от один із кроків відбувається в нашому місті. Тому приєднуйтеся до нас, і дізнавайтеся, який внесок харківські біофізики роблять у світову науку.

На жаль, з технічних причин, перші 15 хвилин лекції відсутній звук. Через це перепрошуємо всіх глядачів.

Між Сходом і Заходом. Як формувалися кордони України

Сергій Дейнеко

Лекція ВуММ від 10.01.2019 р.

Ми починаєм новий календарний рік з розмови про історичну пам’ять. Чим продовжуємо серію лекції присвячених цій темі. Науковий співробітник Харківського історичного музею, кандидат історичних наук Сергій Дейнеко розповість про історію формування території України. Як змінювалися наші кордони? Чому врешті решт кордони Української держави не співпали з територіями етнічного розселення українців, які історичні події на це впливали? Приходьте, задавайте питання, долучайтеся до дискусії.

Відновлювальні джерела енергії

Андрій Романов

Лекція ВуММ від 8.10.2015 р.

Інженер Андрій Романов, фахівець з енерговідновлюваних технологій, керівник проектів, розповість про сучасний стан запровадження альтернативної енергетики в Україні, про особливості українського законодавства і застосування. А також про останні свтові дослідження в галузі відновлювальних джерел енергії. Також ви зможете дізнатися про плюси і минуси альтернативної і традиційної енергетики.

Міцність матеріалів і ядерна енергетика

Богдан Сунгуров

Лекція ВуММ від 31.01.2019 р.

Харківська фізика відома двома потужніми напрямками, а саме ядерною фізикою і фізикою твердого тіла. Молодий дослідник з Харківського фізико-технічного інституту Богдан Сунгуров прийняв наш челендж “розкажи про свою дисертацію зрозумілими словами”, і доповість про дослідження, які проводяться на зтику цих двох напрямків. А саме, Богдан досліджує вплив радіаційно-індукованих мікроструктурних дефектів на процеси накопичення водню та зміцнення аустенітної сталі. Яке ж відношення це має до ядерної енергетики, ви дізнаєтеся з нашої лекції.

П’ятдесят років з відкриття пульсарів. Що далі?

Віктор Конторович

Лекція ВуММ від 24.01.2019 р.

Коли Джозелін Белл знайшла на стрічці самописця дивні регулярні сплески, вона й гадки не мала, що стоїть на порозі великого відкриття. Що людство не просто дізнається про дивні зірки — пульсари, а зможе використовувати їх як суперлабораторії з суперумовами, які неможливо досягнути на Землі, а також знайде цим зіркам цілком практичне пристосування. Харківські вчені не просто вивчають пульсари, вони є піонерами в радіоастрономічному напрямку вивчення пульсарів, і от про історію пульсарів, їхнє народження, розвиток, про харківські дослідження і перспективи світової і вітчизняної астрономії у вивченні пульсарів розповість астрофізик, доктор фіз.-мат. наук, професор, жива легенда харківської астрофізики Віктор Конторович.

Антропогенез. Чому ми стали саме такими

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 23.10.2015 р.

Лекція біолога Костянтина Задорожного про еволюцію людини. Чому ми ходимо на двох ногах? Чому бачимо світ кольоровим? Чому можемо пити горілку, вино або пиво? Чому нам інколи не вистачає вітамінів? Відповіді на це можна знайти далеко в минулому. У ті часи, коли наші предки робили вибір чергової екологічної стратегії. Вибір, який і робив нас такими, якими ми зараз є. Про важкі вибори наших предків та їхні наслідки для нас…