Стратегії в біології. Чому організми є різними?

Дмитро Шабанов, д-р біол. наук, проф. ХНУ ім. В. Н. Каразіна

Лекція ВуММ від 21.11.2019

Лекція ВуММ “Стратегії в біології”

Чим стратегії у біології відрізняються від стратегій у тактиці або бізнесі, і що таке, загалом, стратегії? Чому розвиток більшості процесів спрямовано до рівноваги Неша, а не оптимуму Парето? Яструби та голуби, самці та самиці, акселерати та ретарданти та інші приклади стратегій в біології у лекції доктора біологічних наук, професора, заступника декана біологічного факультету ХНУ ім. Каразіна Дмитра Шабанова.

Як побачити атом?!

Антон Сененко, к. ф.-м. н., Інституту фізики НАНУ

Лекція ВуММ від 9.01.2020 р.

Лекція ВуММ “Як побачити атом?”

В гостях у Вільного університету Майдан Моніторинг український фізик, старший науковий співробітник Інституту фізики НАНУ, відомий популярізатор науки Антон Сененко.
1982 року два фізики подарували людству сканувальний тунельний мікроскоп. Цей винахід виявився настільки вдалим, що вже у 1986 році їм за це присудили Нобелівську премію. Що воно за прилад? Що за допомогою нього можна побачити? Чи бачать атоми в Україні? Як зробити атоми популярними?

Лекція проведена за підтримки EPS Kharkiv Young Minds Section

Історія ідей

Єгор Брайлян, історик британіст

Лекція ВуММ від 28.11.2019р.

Як любов монархів до пекінесів вплинула на британсько-китайські відносини. Це питання вивчає глобальна історія тварин. Про це розповідає у своїй лекції Єгор Брайлян.

Лекція ВуММ “Глобальні ідеї емоційних тварин”

Сучасна історична наука аналізує минуле з незвичних перспектив. Так, зараз історики більше приділяють уваги історії тварин, історії емоцій та історії навколишнього середовища. Разом з тим, важливими напрямами залишаються глобальна історія та історія ідей. Чим живе сучасна світова історіографія та як нові напрямки допомагають з інших сторін інтерпретувати минуле розповість історик Єгор Брайлян.

Темний бік Всесвіту: про темну матерію

Олексій Голубов, PhD

Лекція ВуММ від 14.11.2019 р.

MACHOs проти WIMPs, чорні діри проти елементарних частинок. Триває боротьба космологічних масштабів за можливіть пояснити темну матерію.

Лектор Олексій Голубов, PhD in Astronomy, співробітник НДІ астрономії ХНУ ім. Каразіна. Нещодавно на честь пана Олексія було названо астероїд 17700 Oleksiygolubov (1997 GM40)
Темна матерія була вигадана астрономами й космологами, щоб пояснити швидкості руху й обертання галактик, формування галактик та швидкість розширення Всесвіту. Зараз вона стала частиною стандартної космологічної моделі і необхідним інгрідієнтом багатьох астрономічних розрахунків. Астрономи звикли до її існування й перестали їй дивуватись. Втим, ми досі не розуміємо, що саме являє собою темна матерія, і які її властивості окрім масивності й темноти. Ви дізнаєтеся про історію появи темної матерії в астрономії, про сучасне розуміння її ролі у будові Всесвіту і про експерименти, які (все ще безуспішно) намагаються з’ясувати, що ж являє собою темна матерія.

Квантова хімія на квантовому комп’ютері

Віктор Токарєв, старший викладач ХНУ ім. Каразіна

Лекція ВуММ від 26.09.2019р.

Квантові обчислення: майбутнє чи реальність? Квантові комп’ютери вже існують, але вони ще дуже далекі від наших очікувань. Апетити вчених великі – більше кубітів, менше шуму та паралельний квантовий комп’ютер!

З початку ХХ століття за допомогою квантової хімії пояснили багато механізмів хімічних реакцій, стабільність, магнітні та провідні властивості і навіть колір багатьох хімічних сполук. Але залишилися найцікавіші – та найважчі для обчислень.
Проблема полягає в тому, що без наближень складність розрахунків зростає експоненційно з розміром квантової системи, а наближені методи (які зменшують складність) працюють не завжди.

Маючи це на увазі, у 1982 році Річард Фейнман запропонував симулювати квантові системи за допомогою інших квантових систем, не на класичних комп’ютерах.

Лектор: старший викладач кафедри прикладної хімії хімічного факультету ХНУ ім. Каразіна Віктор Токарєв.

Загроза “травмування” Землі астероідами. Як цьому запобігти?

Віктор Петрович Васильєв, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 12.09.2019 р.

Лекція присвячена проблемі, що пов’язана з потенційною загрозою зіткнення нашої планети з астероїдами або кометними ядрами, які неодноразово траплялись в минулому.

За останні десятиріччя ця проблема вже стала досить відомою і натепер вважається надважливою завдяки великій вірогідності такого випадку при його повній невизначеності в часі. Ви дізнаєтеся про кількість, місцезнаходження і параметри астероїдів, що наближаються до орбіти нашої планети, а також сучасний стан та перспективи їхнього подальшого відкриття та вивчення.

Які існують методи запобігти астероїдній небезпеці? Вони наразі не виглядають достатньо дієвими для подібної ролі, навіть в разі дуже завчасного передбачення зіткнення, і знаходяться в «ембріональному» стані розробки. Але це не повинно бути причиною для паніки, оскільки не втрачена можливість пошуку нестандартних стратегій і заснованих на них інноваційних методів запобігання загрози. Наприклад, згідно з одним із таких методів, який був запропонований більше двадцяти років тому, астероїд може бути перетворений на своєрідну «кам’яну ракету» шляхом локального випаровування його матеріалу щільно концентрованим сонячним світлом. Також Віктор Васильєв розповість про власний внесок у модернізацію методу.

Лектор: Васильєв Віктор Петрович, астрофізик, кандидат фіз-мат наук
(в минулому – старший науковий співробітник, керівник групи
Радіоастрономічного інституту, доцент кафедри космічної
радіофізики Каразінського університету)

Навіщо нам потрібний місяць?

Віктор Корохін, к. ф.-м. н.

Лекція ВуММ від 18 грудня 2014

Харківські вчені є піонерами у дослідженні Місяця. Вони досі займають провідні позиції у фотометричних спостереженнях нашого супутника. Дослідники НДІ астрономії ХНУ співпрацюють з НАСА, а також з міжнародними космічними місіями.

В першій лекції циклу про Місяць Віктор Корохін, кандидат фізико-математичних наук, дослідник Науково-дослідного інституту астрономії ХНУ ім. Каразіна розповідає про історію та сучасність вивчення природного супутника Землі.

Доказова медицина в Україні: що чекає на нас у майбутньому?

Євген Щербіна, лікар інфекціоніст

Лекція ВуММ від 11.03.2018р.

На жаль, доказова медицина й досі викликає багато питань, хоч її засади досить прості та логічні, а в Україні серед найпопулярніших препаратів переважають препарат з недоведеною ефективністю.

Які існують рівні доказовості, що таке рандомізовані контрольовані дослідження та чому думка навіть найдосвідченішого професора медицини – це всього лише його особиста думка. Про це ви можете дізнатись із лекції.

Лектор: Євген Щербина, лікар-інфекціоніст, ДМЦ “Мама врач”.

Звіряча урбаністика: зоопарки сьогодні і завтра

Євген Кіося

Лекція ВуММ від 15.09.2016

При складанні рейтингів на сайтах подорожей зоопарки часто називають як серед найкращих місць для відвідання, так і серед найгірших. Але що відрізняє гарний зоопарк від поганого? І взагалі – для чого потрібні зоопарки у сучасному світі? Про це розповість Євген Кіося, старший викладач біологічного факультету ХНУ імені В.Н. Каразіна і за сумісництвом працівник Харківського зоопарку. Переважно мова піде про сучасні підходи до дизайну вольєрів та про те, як вони допомагають в освітній та просвітницькій роботі. Буде багато фотографій, а також можливість подискутувати про проблеми зоопарківської справи.

Половці — володарі степу

Ганна Юрченко

Лекція ВуММ від 15.11.2018 р.

Половці… Вони з’явилися біля кордонів Русі в Х столітті. З ХІ ст. стосунки стають розмаїтішими – воєнні кампанії змінюються торговими і навпаки. Не дивлячись на численні згадки про цих кочовиків в літописах, ми до цих пір знаємо про них мало. Вони не лишили по собі міст, укріплених валами, майстерень з потужним культурним шаром, навіть своєрідної кераміки. Проте, про половців нам нагадуються кам’яні істукани, що і сьогодні стоять по високим курганам чи під музеями. Ці баби не могли не привернути уваги різних митців – літераторів, художників, музикантів. Отже, пропонуємо поговорити про половців, як володарів степу, про кам’яних баб, що і сьогодні нам нагадують про колись могутній народ, а також поглянемо, яке місце ці кумани та їхні баби займають в літературі і мистецтві.

Лектор: Ганна Юрченко, співробітниця Художньо-меморіального музею І.Ю. Рєпіна.

Джерело фото