Гама-спалахи найпотужніші викиди випромінювання у Всесвіті, який ми можемо спостерігати. Їх випадково відкрили у шістидесятих роках ХХ сторіччя. Віттоді астрономи систематично накопичують інформацію про них, намагаються зрозуміти, як вони народжуються, але питання і досі залишається відкритим. Уляна Пірогова, розповідає про історію відкриття гама-спалахів, їхні властивості та найбільш ймовірні джерела, що їх випромінюють. Також побіжно обговорюється тема про гама-спалахи в атмосфері Землі.
Як щодо плащу-неведимки? Або суперлінзи з роздільною здатністю поза
дифракційного ліміту? З метаматеріалами це стає реальністю.
Метаматеріали – це штучні періодичні структури, властивості яких
визначаються більше структурою аніж матеріалом, з яких вони зроблені.
Період структури метаматеріалів є набагато меншим довжини хвиль, з якими
матеріал взаємодіє, завдяки чому хвиля «не відчуває» неоднорідності. В
той же час маніпулюючи елементарною коміркою, можна отримати
властивості, які неможливо досягти зі звичайними матеріалами. Приставка
«мета» (μετά) – походить від грецького «поза», адже ми отримуємо
властивості поза межами звичного. Саме метаматеріалами є структури з
негативним показником заломлення або так звані «ліворукі» структури. В
них, на відміну від наших звичних уявлень, заломлений промінь буде
знаходитись по той же бік, що й падаючий, а збиральна лінза розсіюватиме
світло. Неймовірно, хіба ні? Окрім загальнонаукового значення,
метаматеріали обіцяють багато цікавих застосувань. Тож приходьте на
лекцію кандидата фіз-мат наук, фізика-теоретика , співробітника Інститут
радіофізики та електроніки НАНУ Тетяни Рохманової, і ми спробуємо
розібралися у сучасних наукових трендах, щоб бути у курсі світових
подій.
Лекція проводиться в рамках заходу Дні науки. Разом з #Дні науки
Круглий стіл, присвячений Міжнародному дню жінок та дівчат у науці
Зустріч ВУММ від 08.02.2018 р.
Генеральна Ассамблея ООН у 2015 році започаткувала Міжнародний день жінок та дівчат в науці, який святкується 11 лютого. Харківська наукова спільнота може похвалитися досягненнями жінок-науковців у різних галузях. Тому ми вирішили провести круглий стіл, щоб розказати вам про роль жінок у науці та зокрема про жінок, які працюють в Харкові. Наші спікери: доктор біологічних наук Ольга Утевська, кандидат педагогічних наук, фізик Наталя Казачкова, фізик Дарина Песіна та астрофізик Анастасія Скорик. Приходьте, щоб відсвяткувати Міжнародний день жінок та дівчат в науці, та прийміть участь в обговоренні.
Ми обговорюємо такі питання, як існування дискримінація жінок в українській науці. Які існують програми для підтримки жінок науковців. Яка загальна світова тенденція щодо дівчат, які йдуть у науку.
11 лютого відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. А як краще можна відсвяткувати такий день, як не провести його у компанії молодого доктора наук, біофізика Валерії Трусової, дослідженя якої наближають день, коли людство зрозуміє природу хвороб Альцгеймера, Паркінсона, Хантігтона, діабет другого типу, ревматоїдний артрит та губчасті енцефалопатії? Крок за кроком дослідники наближаються до пояснення механізмів їх виникнення, і от один із кроків відбувається в нашому місті. Тому приєднуйтеся до нас, і дізнавайтеся, який внесок харківські біофізики роблять у світову науку.
На жаль, з технічних причин, перші 15 хвилин лекції відсутній звук. Через це перепрошуємо всіх глядачів.
Харківська фізика відома двома потужніми напрямками, а саме ядерною фізикою і фізикою твердого тіла. Молодий дослідник з Харківського фізико-технічного інституту Богдан Сунгуров прийняв наш челендж “розкажи про свою дисертацію зрозумілими словами”, і доповість про дослідження, які проводяться на зтику цих двох напрямків. А саме, Богдан досліджує вплив радіаційно-індукованих мікроструктурних дефектів на процеси накопичення водню та зміцнення аустенітної сталі. Яке ж відношення це має до ядерної енергетики, ви дізнаєтеся з нашої лекції.
