Ностальгія за імперією. Угорщина.

Дмитро Миколенко

Леекція ВуММ від 21.02.2019 р.

Апофіозом революції в Угорщині було повалення пам’ятника Сталіна. Чоботи Сталіна, яки залишились на п’єдесталі, стали своєрідним символом революції. Так само, як і прапор Угорщини з вирізаним комуністичним гербом. Про це та інше розповідає Дмитро Миколенко у своїй лекції.

Західна сусідка України – Угорщина, на шляху до Європейського Союзу пройшла значні політичні, соціально-економічні і культурні трансформації, які наразі лише розпочалися в нашій Державі. Ключовою у цьому плані є зміна системи цінностей угорців. Але чи можна вважати наших західних сусідів нацією, яка безапеляційно засвоїла європейські ідеали демократії і толерантності? Саме вказане питання буде ключовим у лекції історика Дмитра Миколенка під назвою «Ностальгія за імперією? Національна пам’ять та історична політика в Угорщині», яка відбудеться 21 лютого 2019 року о 18.30 у клубі «Шостий кут» (вул. Гіршмана 9/27). У своєму виступі автор зробить історичний екскурс в минуле Угорщини, схарактеризує політику пам’яті у цій країні в імперський період, за часів режиму Горті, доби соціалізму і на сучасному етапі. Також планується обговорити проблемні питання колективної пам’яті українців і угорців, які наразі стоять на заваді розбудові добросусідських двосторонніх відносин.

Найтихіша диктатура Європи: Португалія за правління Салазара

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 09.02.2017 р.

Період правління уряду А. Салазара у Португалії до цього часу залишає по собі безліч сивих плям, адже в силу певних обставин він недостатньо досліджений. За португальськими законами лише через п’ятдесят років знімається заборона на використання документів, котрі зберігаються під грифом «секретно», а також через політизованість представленої теми, португальські вчені ще не сказали останнього слова у вивченні вказаної проблематики. Проте на цей час існує значна кількість робіт, в яких робилася спроба дослідити окремі аспекти діяльності одіозного прем’єр-міністра. Проте ці праці спираються на недостатньо репрезентативну джерельну базу – тенденційну пресу, мемуари, вкрай заплутані і складні для сприйняття стенограми публічних виступів диктатора. Саме тому залишаються дискусійними безліч питань, пов’язаних із функціонування правлячого у Португалії режиму. Приміром, чи варто вважати салазарівське правління фашистською диктатурою, тоталітарним або авторитарним був цей політичний режим? На всі ці питання історикам ще належить дати відповідь. На спеціальній лекції, присвяченій історії Португалії 1932–1974 рр., Дмитро Миколенко, кандидат і сторичних наук, познайомить нас із зовнішньою і внутрішньою політикою Лісабону, трансформацією правлячого режиму, соціальним і економічним розвитком найзахіднішої країни Європи у період правління справжнього сірого кардиналу, таємничого Антоніу Салазара.

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в СРСР

Катерина Єремєєва

Лекція ВуММ від 13.12.2018 р.

Коли не до жартів: офіційний та неофіційний гумор в радянському суспільстві Лекція присвячена такому складному явищу, як гумор в радянському суспільстві. Наскільки чіткою була межа між офіційним та неофіційним гумором? Чи відбувалися між ними взаємовплив та конкуренція? Чи впливала ідеологія на неофіційний гумор і наскільки цензурована сміхова культура була слухняною владі? Як впливав гумор на владу: дискредитував її чи допомагав продовжити термін її дії? Про це розповість дослідниця радянського гумору та сатири Єремєєва Катерина Андріївна, к.і.н., старший викладач кафедри історії та мовознавства Українського державного університету залізничного транспорту

Політика пам’яті і денацифікація на прикладі ФРН

Дмитро Миколенко

Лекція ВуММ від 08.03.2018 р.

Процес декомунізації в сучасній Україні реалізується шляхом застосування політики пам’яті, спрямованої на подолання тоталітарного минулого нашої держави. За таких обставин напрочуд актуальним для нашого суспільства є вивчення досвіду інших країн світу, які свого часу також вирішували подібні проблеми. Федеративна Республіка Німеччина 1945 року постала перед необхідність денацифікації, а східні німці пережили дві кардинальні зміни моделі історичної політики 1945 і 1990 року. Про нацистську і комуністичну спадщину, проблему каяття, спротив минулого, меморіальні закони, знакові судові процеси, що супроводжували повоєнну Німеччину у лекції історика Дмитра Миколенка.

Між Сходом і Заходом. Як формувалися кордони України

Сергій Дейнеко

Лекція ВуММ від 10.01.2019 р.

Ми починаєм новий календарний рік з розмови про історичну пам’ять. Чим продовжуємо серію лекції присвячених цій темі. Науковий співробітник Харківського історичного музею, кандидат історичних наук Сергій Дейнеко розповість про історію формування території України. Як змінювалися наші кордони? Чому врешті решт кордони Української держави не співпали з територіями етнічного розселення українців, які історичні події на це впливали? Приходьте, задавайте питання, долучайтеся до дискусії.

Погорєлов — легенда харківської геометрії

Олександр Борисенко

Лекція ВуММ від 17.01.2019 р.

Харківський університет став науковою колискою для видатного геометра сучасності, академіка Олексія Васильовича Погорєлова. 3 березня 2019 року Україна буде святкувати сторіччя з дня народження легендарного математика, про що навіть Верховна Рада України прийняла постанову про відзнаку на державному рівні. Ми пропонуємо вам дізнатися не тільки про особистість нашого співвітчизника, але й про його наукові доробки в лекції учня О.В. Погорєлова, члена-корреспондента НАНУ, доктора фіз.-мат. наук, професора, визначного геометра, головного наукового співробітника ФТІНТ НАН України Олександра Андрійовича Борисенко.

Затока степового моря: лекція Андрія Домановського

Андрій Домановський

Лекція ВуММ від 18.02.2016 р.

Затока степового моря: Уламок Золотої Орди або Загадки народження Кримського ханату В історичних уявленнях українців Кримський ханат посідає місце головного степового ворога, грабіжницької хижацької держави, яка немов би тільки те й робила, що грабувала, полонила й продавала у рабство мирних українців-землеробів. Кримські татари представлені у науковій, навчальній, науково-популярній та художній літературі передусім як вороги, яким протистояли українські козаки-запорожці, захищаючи і визволяючи поневолених братів. При цьому сам Кримський ханат – його внутрішня історія, державний устрій, господарське життя, культура тощо – залишаються фактично невідомими, і якщо й згадуються, то вкрай побіжно. Спробувати заповнити цю прогалину – завдання першої лекції з історії Кримського ханату, з якої можна буде дізнатися: – Коли і яким чином виник Кримський ханат; – Яким був зв’язок Кримського ханату із Золотою Ордою; – Яким був державний устрій Кримського Юрту; – Які стосунки пов’язували Кримський ханат і Османську імперію; – Якими були стосунки Кримського ханату з Великим князівством Московським. про це ви дізнаєтеся від історика, кандидата історичних наук Андрія Домановського на нашій лекції

Роль цінностей у історичному контексті

Станіслав Щербак

Лекція ВуММ від 21.12.2017 р.

Що таке цінності? На жаль, немає на сьогодні єдиного визначення цього поняття. Усього на наш час під поняттям «цінності» є 180 дефініцій. Але питання цінностей у впливі на розвитку суспільства досконально стали вчити лише наприкінці ХХ ст., лише у контексті новітньої історії. Але як бути з роллю цінностей у період Середньовіччя, ранньомодерний час? І як релігія та повсякденне життя відігравала важливу роль у формуванні цінностей багатьох європейських країн у ці епохи? І чи можливо застосовувати шкалу цінностей американського соціолога Рональда Інгельгарта до історичного минулого? Про все це ми поспілкуємося з істориком Станіславом Щербаком.