Гейзери Енцелада

Анна Портянкіна, PhD

Лекція ВуММ від 25.04.2019р.

NASA поставила мету знайти життя на іншій планеті Сонячної системи, та Енцелад наразі має найвищі шанси стати цією планетою.

У 2005 році міссія Cassini виявила на супутнику Сатурна Енцеладі існування водяних гейзерів. Енцелад – маленький супутник, його діаметр всього 500 кілометрів.Тому відкриття геологічної активності, до того ж настільки бурхливої, стало несподіваним сюрпризом. Склад речовини, яка викидається гейзерами, – це в основному водяна пара та мікроскопічні крижинки. Але наявні і домішки органічних молекул, аміаку, метану і молекулярного водороду. Це сігнализує про те, що умови в надрах Енцелада можуть підходити для існування життя. Ми не можемо зараз зазирнути всередину супутника, але можемо за допомогою дослідження гейзерів дізнатися багато про його будову через моделювання і зондування (мова лекції російська).

Лектор: Анна Портянкіна, науковий співробітник Лабораторії Космічної та Атмосферної фізики при Університеті Колорадо в Боулдері.

(Не) відомий харківський мовознавець Юрій Шевельов

Катерина Каруник, Харківське історико-філологічне товариство

Лукція ВуММ від 19.05.2016.

Юрій Шевельов – це видатна постать для Харкова, як ріже очі харківським очільникам міста, постсовкам та українофобам.

Лекція про наукове сходження харківського мовознавця Юрія Шевельова до вершини світової славістики, про конфлікти й перепони, що виникали на його шляху, про причини незнання і невизнання вагомого внеску харків’янина в українську філологічну науку, про маловідомі та геть невідомі сторінки з життя науковця. Ю. Шевельов (1908 Харків – 2002 Нью-Йорк) – славіст, мовознавець, літературний і театральний критик, публіцист. Шевельов є автором понад п’ятисот статей, розвідок, рецензій і книг із питань слов’янської філології. Він зробив вагомий внесок у розвиток історичної фонології, синтакси, літературної мови й правопису, історії українського мовознавства. Найбільшу кількість студій він присвятив українській мові. 3 вересні 2013 р. харків’яни вшанували свого видатного діяча, відкривши на будинку, що в ньому Шевельов мешкав упродовж 1915–1943 рр., пам’ятну дошку. Історія зі знищенням цієї дошки вже 25 вересня 2013 р. та заплямовуванням доброї пам’яті всесвітньовідомого славіста сколихнула хвилю обурення як харківської громадськості, так і наукової спільноти в Україні й поза її межами. Коріння політичного в істоті речі конфлікту між Шевельовим і комуністичними силами сягає початку 1940-х рр., коли наш герой повернувся спиною до тодішньої радянської системи, що сприйняла це за виклик і тому ще довгі роки по тому шукала способів його дискредитувати. Відгомін цього спротиву позначився на прагненні місцевих високопосадовців із суто радянським менталітетом викреслити Шевельова з історії міста Харкова. Деталі протистояння “Шевельов vs. радянська ідеологія” також насвітлюватиметься у пропонованій лекції.

Про це ви дізнаєтеся з лекції Катерини Каруник – дослідниці історії українського мовознавства ХХ ст., членкині Харківського історико-філологічного товариства, учасниці міжнародного наукового проєкту «Language planning, unplanning and replanning for Ukrainian 1920–2015».

Харків і польські митці. Від Августа Медведя до Мар’яна Рузамського

Любов Жванко, доктор історичних наук

Лекція ВуММ від 11.04.2019 р.

Для поляків Лівобережна Україна – це тера інкогніта. Але зв’язок з нею є набагто більшим, ніж може здатись.

Серед поляків, яких доля в різний час пов’язала з Харковом, були й митці, з іменами деякий у світі асоціюється сама держава Польща. Це –культовий майстер пензля Генрік Семирадський, талановий художник, педагог-реформатор, закоханий в Україну Ян Станіславський, незнаний і різноплановий у творчості Болеслав Цибіс, один із найвідомішої мистецької династії Польщі художник і реставратор Вінсент Сленьдзінський, один із найталановитіших акварелістів міжвоєнної Польщі, в’язень Аушвіца-Біркенау і Берген-Бельзена Мар’ян Рузамський, придворний художник імператорського двору і один із перших фотографів Харкова Август Медвей, Вони серед героїв Словника про видатних поляків у Харкові, підготовеного авторкою у рамках участі у стипендіальній програмі Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща „Thesaurus Poloniae” (вересень – грудень 2016), координатором якої виступає Міжнародний Центр культури у Кракові Окремі матеріали зібрано у рамках наукового стажування при Нагороді імені Івана Виговського під патронатом Президента Республіки Польща Анджея Дуди (фундатор Нагороди – Студії Східної Європи Варшавського університету), здійсненого в Університеті Марії Склодовської-Кюрі (Люблін, жовтень – грудень 2017) та Яґеллонському університеті (Краків, січень – березень 2018).

Лектор: Любов Жванко, професор, доктор історичних наук, почесний член Товариства “Дім Полонія на Сході“ (Харків)

Вибухи, які засліплюють Всесвіт

Уляна Пирогова

Лекція ВуММ від 04.04.2019 р.

Гама-спалахи найпотужніші викиди випромінювання у Всесвіті, який ми можемо спостерігати. Їх випадково відкрили у шістидесятих роках ХХ сторіччя. Віттоді астрономи систематично накопичують інформацію про них, намагаються зрозуміти, як вони народжуються, але питання і досі залишається відкритим. Уляна Пірогова, розповідає про історію відкриття гама-спалахів, їхні властивості та найбільш ймовірні джерела, що їх випромінюють. Також побіжно обговорюється тема про гама-спалахи в атмосфері Землі.

Біженство Першої Світової Війни Та Волонтерський Рух В Україні

Любов Жванко

Лекція ВуММ від 26.04.2018 р.

У 2009 р. у вступі до збірника документів «Біженство Першої світової війни в Україні. Документи і матеріали» авторка Любов Жванко зауважила: «Чи можуть сучасні українці просто так впустити на ночівлю людину, яка назветься біженцем? Питання більш ніж риторичне. Змінився світ, система цінностей, змінилися й самі українці» . І ось прийшло 1 березня 2014 р., а з ним – окупація українського Криму російськими агресорами. Більше того, війна зупинилася біля південно-східних кордонів держави. Слово «біженець» раптом втратило своє книжково-архівне наповнення і набуло зловісно-реального змісту. Проте, як показали реалії нашого жорстокого життя, українці все ще здатні до самопожертви і допомоги ближньому. Лекція Любов Жванко, професора, доктора історичних наук, однієї із провідних вітчизняних дослідниць соціальної історії Першої світової війни, зокрема, біженці соціо-гуманітарні процесів Українська революції 1917 – 1921 рр., біженства та міграційних процесів ХХ – ХХІ ст. на Європейському континенті, українсько-польські взаємин, історії Полонії Харкова. Любов Жванко авторка близько 200 наукових праць, опублікованих в Україні, Великій Британії, Польщі, Франції, Німеччині, Латвії, Литві, РФ (до 2014), Японії, ініціаторки та співредакторки Міжнародного проекту, присвяченого сторіччю Першої світової війни «Уся Європа в русі: Велика війна та її біженці 1914–1918» («Europe on the Move: the Great War and its Refugees, 1914–1918»), 2014–2017 (співредактор професор Пітер Гетрелл, університет в Манчестері, Велика Британія). Грантовий проект здійснювався за фінансової підтримки Британської Академії наук

Симетрія, еквівалентність, класифікація

Ірина Єгорченко

Лекція ВуММ від 21.03.2019 р.

Старовинні індіанські килими, вишивка хрестиком, квіти на шпалерах – скрізь можна зустріти симетричні візерунки. І саме такі нам вважаються красивими. Про красу математики більше розповість пані Ірина в своїй лекції.

“Симетрія – це не тільки про красу, хоча і про красу теж. Я розповім, яким чином симетрія використовується для класифікації явищ, структур, рівнянь, форм, та що таке “еквівалентність” для математиків. Математика часто сприймається як щось складне (і ускладнююче) – але насправді – це інструмент для спрощення розуміння світу. Симетрія та еквівалентність – також інструменти для такого спрощення.” Лектор: к. ф.-м. н., Ірина Єгорченко (м. Київ)

Дорослі ігри. Конфлікти на користь та теорема Неша.

Павло Бархаєв

Лекція ВуММ від 26.01.2017 р.

Хочете дізнатися про математичну тероію, яка лежить в основі фільму “Ігри розуму”? Тоді дивіться лекцію.

В умовах конфлікту важко приймати рішення, тим більше, що кожна сторона намагається отримати найбільшу користь для себе. І тоді нам на допомогу приходить сучасна математика, а саме теорія ігор. Що таке гра з ненульовою сумою? Про що нам говорить теорема Неша? Виявляється, що наші рішення можна упорядкувати, алгорітмізувати і таким чином прорахувати найкращу стратегію. Теорія ігор застосовується в економіці, політиці, військовій справі, біології, сільскому господарстві і ще багато де, там, де ви навіть не очікували!

Лектор: Павло Бархаєв, математик, кандидат фізико-математичних наук, доцент ХНУ ім. Каразіна.

Математика як ключ до критичного мислення

Ірина Єгорченко

Лекція ВуММ від 23.02.2017 р.

Фон Нойман якось сказав, що математика це дуже проста штука. На обурення колег він відповів, що заперечують ті, хто не знає, наскільке складне життя.

Як математика формує наші уявлення про оточуючий світ? Критичне мислення – це здатність аналізувати інформацію та усвідомлено приймати рішення. Світ навколо нас значно складніший ніж математика, яка вивчає абстракції і спрощення. І навіть на рівні шкільної арифметики математика вже підвищує здатність до усвідомленого прийняття рішень. Числова грамотність – вміння оперувати числами і розуміти числову інформацію. Без розуміння чисел та вміння ними оперувати люди сприймають числа некритично, як щось “священне” – і беззастережно вірять навіть безглуздій числовій інформації типу рейтингів. Математика дає багато практичних інструментів для процесу критичного мислення – наприклад, теорія прийняття рішень, методи оптимізації, принципи побудови математичних моделей. Але будь-яка математика – це практичне тренування критичного мислення.

Лектор: Ірина Єгорченко, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАНУ.

Він і Вона у світлі евлюції

Костянтин Задорожній

Лекція ВуММ від 28.02.2019 р

Дослідження виявили, що позашлюбних дітей знайчно меньше, ніж очікувались – меньше 1 відсотка. Як не крути, ми моногамні тварини. Чи ні? Відповідь шукайте у лекції.

Мільйони років еволюції людини відбилися і на будові нашого організму, і на поведінці. Але у чоловіків і жінок вони відбилися неоднаково. Надто різні вимоги висував відбір для представників різних статей. І результат цього процесу виявився дуже цікавим.

Лектор: кандидат біологічних наук Костянтин Задорожній.

Північне братство. Добровольці з Європи у Зимовій війні

Фінська армія воювала на собачіх упряжаках. А Радянська армія використовувала собак у ролі живих бомб, які кидались під танки та підривали їх. Про ці та інші цікаві факти часів Зимової війни слухайте у лекції.

Довгий час Зимова війна, яку іноді називають радянсько-фінською, була однією із маловідомих тем у радянській, а згодом російській та українській історіографії. Участь у цій війні на боці Фінляндії добровольців з різних країн Європи, переважно Скандинавії, для багатьох залишається темною сторінкою історії. Відповідно саме ця тема буде в центрі нашої лекції.

Лектор: Сергій Дейнеко, кандидат історичних наук, науковий співробітник Харківського історичного музею.